АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

18.07.2018 13:07

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Кедрук Вадим Валерійович, магістр Національної академії прокуратури України, прокурор Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області


Ратифікація Україною у 1997 році Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) започаткувала новий етап розвитку та застосування законодавства у державі. Практика створеного як механізм захисту охоронюваних Конвенцією прав Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), безсумнівно, здійснює значний вплив на вітчизняне законодавство та правозастосування, у тому числі, у сфері кримінального судочинства. Не секрет, що Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року приймався безпосередньо із урахуванням міжнародних стандартів, напрацьованих багаторічною практикою ЄСПЛ. 

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV cуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права [1].

На нашу думку, застосування практики ЄСПЛ можна розглядати у наступних аспектах: 1) при визначенні та з'ясуванні правової природи окремих понять, явищ і принципів у кримінальному судочинстві (теоретичний аспект); 2) у разі відсутності національного нормативного регулювання окремих правовідносин (нормативний аспект); 3) при встановленні наявності чи відсутності порушень прав людини з урахуванням конкретних обставин справи, що збігаються з обставинами розгляду справи у ЄСПЛ (прецедентний аспект).

Вищі національні суди робили окремі спроби вирішити проблемні питання застосування практики ЄСПЛ. Так, Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» вказує на використання автономних значень термінів, що використовуються в тексті Конвенції та протоколів до неї, з огляду на відмінність термінів, що використовуються в законодавстві різних держав - сторін Конвенції для позначення однакових правових явищ ("кримінальне обвинувачення", "обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення", "майно", "законне ув'язнення", "затримання або арешт", "розумний строк судового розгляду", тощо). Однак положення постанови пленуму не розкривають у повному обсязі форми та критерії застосування національними судами практики ЄСПЛ, зокрема щодо інших кримінально-правових явищ, а зосереджують увагу переважно на колізійній стороні застосування міжнародних договорів [3]. 

Набрання чинності Конвенції для України гарантувало кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, що визначені у розділі І цієї Конвенції [4]. Окремої уваги заслуговують ситуації, коли ЄСПЛ під час розгляду справ щодо можливого порушення прав і свобод людини констатує відсутність у законі держави-відповідача ефективного механізму їх захисту чи окремої норми права, або ж взагалі відсутності необхідного для даних правовідносин закону. За таких обставин до прийняття закону чи внесення відповідних змін до діючого законодавства держава повинна забезпечити недопущення встановлених рішеннями ЄСПЛ порушень прав і свобод людини, у тій частині, що не суперечитиме положенням Конституції України та Законів України. 

Чимало дискусій залишається про місце рішень ЄСПЛ у внутрішньодержавній правовій системі члена Ради Європи, зокрема того, чи є вони прецедентами для національних судів. Можна виділити два основні підходи: • визнання такими прецедентами лише рішень у справах проти своєї держави та • визнання прецедентами для національної правозастосовчої практики усіх рішень ЄСПЛ. Враховуючи саму природу рішень ЄСПЛ, які поєднують норми стосовно конкретної справи із посиланням на попередню правову позицію Суду, останній підхід краще враховує практику Суду. Визнаючи обов’язковим рішення ЄСПЛ проти себе, держава змушена сприймати і застосовувати правові стандарти і принципи, на які посилається Суд у цій справі, навіть якщо вони були винесені у попередніх його рішеннях стосовно інших держав [2, с.13].

Враховуючи розмаїття можливостей застосування практики ЄСПЛ та наявність науково-практичних проблем її втілення, постає необхідність прийняття спеціальної Постанови Верховного Суду щодо застосування практики ЄСПЛ національними судам.

Література:

1. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Верховна Рада України; Закон від 23.02.2006 № 3477-IV: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

2. Буткевич О.В. Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини. // Пропозиції політики ЄСПЛ. Лабораторія законодавчих ініціатив. – 2017. – 28 с.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Propozicii_Politiki_ECHR.pdf.

3. Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя. Вищий спеціалізований суд з розгляду кримінальних та цивільних справ; Постанова Пленуму від 19.12.2014 №13: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

4. Про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота