ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА БІОДИЗЕЛЮ З ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА БІОДИЗЕЛЮ З ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР

17.09.2018 11:59

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Паламаренко Яна Вікторівна, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки, Вінницький національний аграрний університет


У теперішній час, виробництво біопалива та його зв’язок із забезпеченням енергетичної безпеки для України залишається в центрі уваги багатьох дослідників. Так як структура паливно-енергетичних ресурсів України є загрозливою для енергетичної та національної безпеки. Зокрема, в умовах глобалізації світової економіки та адаптації до світових стандартів відноситься саме екологічна безпека, яка є невід’ємною альтернативою для розвитку вітчизняної економіки [2, c. 144]. 

Останнім часом актуальним є питання щодо можливості використання поновлюваної сировини з метою одержання палива для двигунів внутрішнього згоряння. Це пов’язано з інтенсивним використанням покладів нафти і газу і, як наслідок, загрозою їх вичерпання. В цей же час в світі, а також в Україні, розроблено технології виготовлення альтернативних оксигенних компонентів для бензинів, та замість бензинів. Поряд з цим існує необхідність і можливість розробки технології виготовлення альтернативних дизельних палив з поновлюваної сировини [1, c. 137]. Дослідження виявило, що українська наука має суттєві надбання, а українське сільське господарство посідає достатньо сильні позиції у виробництві сировини для біопалива. При цьому, у теперішній час, в Україні потужність оліє жирових комбінатів дає можливість переробляти 7,5 млн. т. насіння олійних культур, що є перспективним показником у сфері виробництва біодизеля [3, с. 181]. 

Іншим важливим чинником, що викликає підвищений інтерес до біодизельного палива, є його екологічність, тобто менші викиди шкідливих сполук у навколишнє середовище. Біодизельне паливо не є абсолютно екологічно чистим, але, порівняно з нафтовим, воно все ж чистіше. Проведений аналіз показав, що набагато ефективніше виробляти біодизель, так як прибутки становлять 6803,8 тис. грн., а при реалізації сировини (насіння ріпаку) на внутрішньому ринку прибуток становить 2943,3 тис. грн., а на зовнішньому – 4443,3 тис. грн. Відтак, якщо виробляти біодизель ми отримаємо на 3860,5 тис. грн. більше прибутку порівняно із реалізацією сировини на внутрішньому ринку і на 2360,5 тис. грн. – на зовнішньому ринку. При цьому у 2016 р. при реалізації 1 т насіння ріпаку рівень рентабельності на внутрішньому ринку становив 39,7%, а при експортуванні – 60,0%. Натомість, запровадження вітчизняного виробництва біодизеля з насіння ріпаку забезпечує рівень рентабельності 124,6% з собівартістю 1 л біодизеля 13,65 грн. Станом на грудень 2016 р. середня ціна на дизельне паливо становила 20,74 грн. Таким чином, дійсно розрахунки вказують на практичну цінність виробництва біодизелю.

Аналіз статистичних показників у період 2015-2016 рр. показав, що потенційні можливості України у вирощуванні цієї культури становлять орієнтовно 3 млн. га, за середньої врожайності 15-30 ц/га. У масштабах країни перероблення 75% врожаю ріпаку забезпечить виробництво до 2,7 млн. т біодизеля. Такі обсяги останнього еквівалентні за енергетичною цінністю 2,3 млн. т звичайного дизельного палива, для одержання якого необхідно переробити 7,7 млн. т нафти. При цьому вчені-економісти стверджують, що до 2020 року частка використання біопалив становитиме 20% загального обсягу споживання палива в Україні. Відтак, важливим завданням є поетапний розвиток біопалив другого покоління, що представляє собою наступний ступінь переробки біологічної сировини з використанням інноваційних технологій, який притаманний у сфері виробництва біодизеля. 

Література:

1. Демидов І.М., Ситнік Н.С., Мазаєва В.С. Соняшник і проблема альтернативного палива в Україні. Науково-технічний бюлетень інституту олійних культур НААН. 2014. №21. С. 137-146.

2.  Іванюк О.В. Стратегічні вектори управління енергетичною безпекою. Сталий розвиток економіки. 2012. №2. С. 144-147.

3. Прутсько О.О. Державне регулювання розвитку ринку біопалива в Україні. Вісник запорізького національного університету. 2010. №1(5). С. 179-182.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота