ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

30.09.2018 21:06

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Гулик Андрій Григорович, кандидат юридичних наук, Львівський окружний адміністративний суд


Пізнання проблеми оптимізації цивільного судочинства не може відбутися без застосування загальнонаукових методів. Саме загальнонаукові методи в поєднанні з іншими прийомами й засобами вивчення дозволяють одержати достовірні, обґрунтовані й аргументовані результати наукового дослідження. Безперечно, основоположним загальнонауковим методом є принципи, закони й категорії діалектики. Незважаючи на відомі спроби надання діалектиці всеосяжного характеру, сьогодні вона залишається так само затребуваною як філософська теорія розвитку природи, суспільства, мислення і заснований на цій теорії метод пізнання й перетворення світу. 

Як правило, сутність діалектичного методу пізнання вбачають в аналізі різних поглядів на досліджуваний об’єкт, зіткненні двох полярних позицій. Необхідно підкреслити, що діалектичні прийоми пізнання відіграють достатньо значну роль у дослідженнях проблематики цивільного судочинства. Діалектика сприяє виявленню всього різноманіття наявних підходів до цивільної процесуальної діяльності, протилежності поглядів на особливості її здійснення. Спосіб аналізу, який розглядається, дозволяє відстежити весь шлях безперервного розвитку цивільної процесуальної форми та дати належну оцінку умовам сучасного функціонування цивільного судочинства. 

Використання діалектичного аналізу під час вивчення проблем оптимізації цивільного судочинства є важливим в аспекті визначення сучасного стану судової реформи в нашій країні, нових завдань, покладених на судову систему й цивільне судочинство, оцінки ефективності організації правосуддя у цивільних справах, можливостей його удосконалення через оптимізацію судових процедур і правил. Застосування діалектичного методу може сприяти формуванню нового знання про масштаби допустимої оптимізації цивільного судочинства, зокрема у світлі подальшої європеїзації вітчизняного цивільного процесу.

Поряд із діалектичним аналізом, велике значення в дослідженнях цивільної процесуальної проблематики мають такі закони діалектики як: перехід кількісних змін у якісні, єдність і боротьба протилежностей, заперечення заперечення, діалектика цілого й частини, загального й особливого, а також загальнонаукові методи об’єктивності та всебічності пізнання предмету, руху від абстрактного до конкретного й від конкретного до абстрактного, аналізу й синтезу, дедукції й індукції, порівняльного й історичного методів, а також інші філософські прийоми, сформовані в системі сучасного світогляду й наукового знання. 

Наступним методом, використання якого може допомогти досягти вагомих результатів наукового дослідження є системний аналіз. Незаперечна роль системного підходу під час аналізу цивільного судочинства. Системність відображає, насамперед, характерні ознаки цивільних процесуальних правовідносин. Застосування даного методу дозволяє побачити в кожному об’єкті дослідження свого роду цілісну систему, визначити властиві тільки для неї елементи, виявити її структуру й пізнати закономірні взаємозв’язки її елементів. Отримані при цьому висновки – необхідний крок на шляху формування логічно завершеного знання щодо предмету, який вивчається.  

Значення системного аналізу в дослідженні проблем оптимізації цивільного судочинства полягає в тому, що він надає можливість обґрунтувати структуру оптимізації, визначити її основні елементи, простежити за змінним характером їх взаємозв’язків. У підсумку, це дозволить сформулювати низку принципово нових теоретичних положень, що стосуються цивільних процесуальних інститутів і стадій та новітніх напрямів їх розвитку.

У юридичній літературі останнім часом звертається увага на важливість застосування в дослідженнях правової сфери такого загальнонаукового методу як діяльнісний підхід. За зауваженням Д. Я. Малешина, особливе значення цей метод має під час вивчення цивільного процесуального права. Оскільки будь-яка діяльність складається з певних елементів, то досліджуваний об’єкт повинен вивчатися з урахуванням цих елементів. Діяльність потрібно розглядати у двох аспектах: як предмет об’єктивного наукового вивчення і як пояснювальний принцип. Предметом наукового вивчення є діяльність щодо здійснення правосуддя у цивільних справах, під час пояснення якої застосовуються принципи загальної теорії діяльності . 

Погоджуючись із наведеною думкою, зазначимо, що діяльнісний підхід дозволяє підходити до дослідження проблем оптимізації цивільного судочинства з позицій усталених уявлень про особливості його стадій, циклів і проваджень, послідовність здійснення цивільних процесуальних дій, їх сутність, а також характер дії норм цивільного процесуального права. 

Література:

1. Малешин Д. Я. Особенности российского типа гражданского процесса // Труды юридического факультета. Кн. 10 / Отв. ред. Губин Е. П. - М.: Правоведение, 2008. - С. 23.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота