ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ІНЕРЦІЯ ЯК ФАКТОР БЛОКУВАННЯ РОЗВИТКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ІНЕРЦІЯ ЯК ФАКТОР БЛОКУВАННЯ РОЗВИТКУ

30.09.2018 22:04

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Даценко Юрій Михайлович, аспірант 3-го курсу, економіка, Університет економіки та права «КРОК»


У статті проаналізовано ефект інституціональної інерції в контексті соціально-економічної ситуації в Україні. Наведено приклади «path dependence» у різних сферах людських відносин та визначено поле для подальших досліджень.

Постановка проблеми. За інформацією норвезького вченого Еріка С. Райнерта, близько половини населення Землі має дохід менше 2 доларів на день. Бідні держави з легкістю можуть опинятися в ситуації «порочного кола», що гальмує розвиток та створює передумови для укорінення інститутів, які нездатні забезпечувати ефективне функціонування економіки. Тоді, одним із способів забезпечення потреб людей, наприклад, може стати все більш жорстока експлуатація природи. [5, с. 18]

Мета дослідження – аналіз ролі залежності від попереднього розвитку в економічній теорії загалом і ситуації в Україні зокрема, та виокремлення значення інститутів у процесі дослідження концепції «path dependence».

Актуальність даного дослідження пояснюється необхідністю модернізації Української економіки в процесі реформування держави, що здійснюється в умовах невизначеності через зовнішнє економічне та військово-політичне втручання.

Результати дослідження. Незважаючи на те, що наша держава, у порівняні з іншими, не є однією з найбідніших країн світу, можна спостерігати відносно обмежений розвиток економічних показників, а у деяких аспектах навіть спад [9]. Більше того, така тенденція зберігається з часу початку відстеження статистичних показників на цій території, що прослідковується в праці Агнуса Медісона [8]. Ним, у ході статистичного дослідження, було використано основні економічні показники країн світу – ВВП, кількість населення та ВВП на душу населення. Ці дані, що включають інформацію за два тисячоліття, було зведено в одну таблицю для подальшого дослідження залежностей. Хоча деякі економісти відносно достовірними визнають лише дані за останні 200 років, це не виключає їх актуальності та корисності для дослідження процесу інституціональної інерції [2, с. 118]. 

Після розробки «таблиці Медісона», цим дослідником було висунуто припущення, що країни діляться на досить чіткі групи: перша – стабільно показує високу траєкторію економічного розвитку, друга група так само стабільно має низьку траєкторію розвитку. У другу групу, зазвичай, входять традиційні країни, які не ставлять за мету мати високі економічні результати, а більше звертають увагу на інші цінності – релігійні, сімейні, духовні. Також, є третя група країн, які вже не є традиційними та постійно намагаються здійснити модернізацію і перейти до першої групи розвинених країн, але їм це не вдається. Вони, інколи, підіймаються вгору, але з великою швидкістю опускаються вниз рейтингів. Окремі дослідники це називають «ефектом колії» або «path dependence» [2, с. 118]. Даний ефект згадується у працях багатьох дослідників, а введений він американським економістом та істориком  Дугласом Нортом [4].

У роботах Т. Веблена, соціально-економічний розвиток розглядається як процес «природного відбору» різноманітних інститутів [3, с. 25]. Навіть рівень життя має природу звички, який задає звичний порядок реагування на певні стимули. Складність відходу від звичного рівня є результатом складності відмови від уже вкоріненої у минулому звички [3, с. 137]. Хоча Медісон і Норт розглядали інституціональну інерцію на рівні макроекономічного аналізу, а Веблен – соціальної психології, їх дослідження доводять, що зумовленість шляхом може перешкоджати багатьом країнам успішно реалізовувати процес модернізації економіки.

Д. Аджемоглу і Д. Робінcон розвивали концепцію, що екстрактивні інститути породжують «порочне коло», а інклюзивні – «доброчесне» [1]. Тобто, екстрактивні інститути вкорінюються в суспільстві, набувають статусу формальних і зумовлюють неправильну траєкторію розвитку. З інституціональної точки зору дана концепція може вважатися відносно об’єктивною через дослідження впливових економістів та те, що після вкорінення, правила гри досить важко піддаються змінам.

Порочне коло можна розглянути на прикладі работоргівлі. У XVII столітті швидкими темпами почали розвиватись колоніальні цукрові плантації в Карибському регіоні, що призвело до підвищення ролі работоргівлі. Якщо в XVI столітті трансатлантична работоргівля вимірювалася кількістю 300 тис. рабів, то в XVII – вже 1 350 000 тис. рабів з Африки було продано в рабство. У XVIIІ столітті ця цифра була ще більш вражаючою – 6 700 000 [1, с. 219-220].

Зацікавлені в купівлі рабів європейці все частіше припливали до Африканського континенту. У місцевих вони міняли зброю на рабів. Також, африканців поневолювали у війнах і вивозили до інших країн. Такий хід історії в Африці зумовив певні інституціональні особливості, що підпадають під характеристики порочного кола. На цьому континенті почала формуватися система, ціллю якої було поневолення населення і продаж його рабовласникам з Європи. Можна висловити припущення, що це – основна причина руйнації та занепаду інститутів у цій частині світу. Африканців поневолювали шляхом воєн, набігів, і навіть «законними» методами – майже за всі злочини було покарання – рабство. Більшість країн залишались або анархічні або абсолютистські. Така ситуація призвела до пригнічення будь-яких стимулів використовувати плоди технічного прогресу. До кінця ХІХ ст. африканці не використовували колесо і сільськогосподарський плуг, хоча знали про них [1, с. 210]. Ненадійність або відсутність захисту приватної власності, загроза рабства та конфіскації спричинили відсутність стимулів для розвитку. У більшості випадків африканці не хотіли використовувати науково-технічні досягнення, бо плоди їх роботи могли забрати розбійники, була загроза конфіскації владою, крім того існувала досить велика вірогідність опинитися у рабстві.

Подібний ефект описаний у статті Р. Коуза «The Lighthouse in Economics», де сказано, що відомі економісти – Дж. Мілль, Д. Рікардо, Дж. М. Кейнс наводили один і той самий аргумент на користь держави: хто будував би маяки в Англії, якби не уряд?  Маяки – важлива частина економіки цієї країни. Завдяки Коузу було проаналізовано дані архіву Британського адміралтейства і виявилось, що ні один маяк не було побудовано урядом. Їх будували різні корпорації, місцеві спільноти, гільдії капітанів, але, аж ніяк не уряд. Після будівництва, для управління і контролю, маяки передавали в адміралтейство, але саме будівництво було виключно приватним. З точки зору Коуза, близько двохсот років впливові економісти переписували один в одного ідею про те, що без держави нікому було б будувати маяки [6]. Тобто вищеописаний ефект мав місце навіть у соціально-політичних дискурсах європейських науковців, що спричиняло хибний розвиток цієї сфери діяльності людини.

Висновки. Щодо реалій України, то можна припустити, що сьогодні, держава перебуває у стані інституціональної інерції і це одна з основних причин низького результату від реформ та спроб модернізації економіки. На думку автора, дана гіпотеза підлягає подальшому поглибленому дослідженню для пошуку ефективних шляхів виходу з кризи та переходу до першої групи, за класифікацією Медісона, країн, що стабільно показують високу траєкторію економічного розвитку.

Література:

1. Аджемоглу Д. Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності / Д. Аджемоглу, Д. Робінсон. К: Наш формат, 2016 – 440 с.

2. Аузан А. Экономика всего. Как институты определяют нашу жизнь. / А. Аузан. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2016. – 160 с.

3. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2016. – 368 с.

4. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. – М.: Фонд экономической книги «НАЧАЛА», 1997. – 180 с.

5. Райнерт Э. С. Как богатые страны стали богатыми и почему бедные остаются бедными / Э. С. Райнерт. – М.: Издательский дом Высшей школы экономики, 2016. – 384 с.

6. Coase R. H. The lighthouse in economics / R. H. Coase // Journal of Law and Economies, - The University of Chicago Press, - Vol. 17, 2 (Oct., 1974), 357-376

7. Paul A. David. Clio and the Economics of QWERTY / A. David Paul // The American Economic Review, - Vol. 75, No. 2, Papers and Proceedings of the Ninety-Seventh Annual Meeting of the American Economic Association. (May, 1985), pp. 332-337.

8. Maddison Historical Statistics, - University of Groningen [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ggdc.net/maddison/maddison-project/home.htm

9. World Bank Group - International Development, Poverty, & Sustainability, GDP, PPP (current international $) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.PP.CD

________________

Науковий керівник: Одягайло Борис Михайлович, доктор економічних наук, Університет економіки та права «КРОК»

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота