МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БАЗОВИХ МЕТОДІВ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ УКРАЇНСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БАЗОВИХ МЕТОДІВ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ УКРАЇНСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

01.10.2018 19:47

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Захарова Олена Леонідівна, аспірант економічного факультету, Запорізький національний університет


Сьогодні на українських підприємствах, відсутність практики страхування валютних ризиків як складового елемента системи управління ризиками може привести до суттєвого погіршення їх фінансових показників у випадку несприятливої динаміки валютного курсу.

Як показує практика, з валютними ризиками зустрічаються: підприємства-експортери, які одержують доходи в іноземній валюті і здійснюють продаж валютного виторгу для фінансування видатків, номінованих у гривнях; підприємства, які мають доходи у гривнях, але імпортують товари і послуги за іноземну валюту в рамках свого виробничого процесу; підприємства, які мають доходи і видатки в гривнях і здійснюють запозичення в іноземній валюті для фінансування своєї господарської діяльності.

Хеджування валютних ризиків застосовується до міжнародних акцій та операцій, і спрямоване на зменшення впливу валютних коливань на вартість інвестицій та міжнародних продажів – це методика для захисту від рухів валютних курсів. Хеджування – це нейтралізація ризиків зміни ціни активу в майбутньому за рахунок проведення певних фінансових операцій. Хеджування дозволяє підприємствам, які піддані валютним ризикам: уникнути фінансових втрат при несприятливій зміні валютного курсу в майбутньому; спростити процес планування основних фінансових показників господарської діяльності за рахунок можливості зафіксувати майбутнє значення валютного курсу [3, c. 74-76].

Розглянемо деякі методи хеджування валютних ризиків, які можуть застосовуватися українськими підприємствами.

Форвардний/ф'ючерсний хедж – дозволяє купити/продати валютний форвардний або ф'ючерсний контракт у валюті в розмірі кредиторської заборгованості. До недоліків даного методу можна віднести значні збитки у випадку, якщо обрана позиція невірна

Хедж з використанням інструментів грошового ринку – взяти кредит у гривнях і конвертувати у валюту кредиторської заборгованості. Потім інвестувати отримані кошти в банківський депозит до моменту закриття угоди. Або взяти кредит у валюті дебіторської заборгованості і конвертувати в гривні, після чого, інвестувати отримані кошти в банківський депозит, оплатити кредит отриманою дебіторською заборгованістю. До недоліків даного методу можна віднести значні транзакційні витрати на проведення операції.

Валютний опціон дозволяє купити валютний колл-опціон (call option) у валюті і кількості, розмірній кредиторській заборгованості або купити валютний пут-опціон (put option) у валюті і кількості, розмірній дебіторській заборгованості. Основним недоліком є втрата премії у випадку невірно обраної позиції.

Опціонний портфель – це одночасна покупка і продаж набору call і put опціонів. До недоліків даного методу відносяться значні збитки у випадку, якщо опціонний портфель сформований не правильно [2, c. 144-147].

Вважаємо, що найбільш ефективним методом хеджування для підприємств аграрного сектору з погляду ризику можливих збитків і транзакційних витрат на здійснення операцій є купівля-продаж валютних колл і пут опціонів на іноземну валюту або на ф'ючерсні контракти на валюту.

При хеджуванні сировинних і валютних ризиків є актуальним визначення оптимального моменту початку хеджування – моменту входу в ринок, тобто відкриття позиції або моменту придбання опціонних контрактів. Здійснення хеджування в несприятливі моменти – у точках перелому ринку, може привести до втрати сплаченої за опціон премії і не досягнення мети хеджування.

При вирішенні цієї проблеми, необхідно виходити з того, що на будь-якому фінансовому і товарному ринку може існувати три можливі види цінового руху – зростання цін (бичачий тренд), зниження цін (ведмежий тренд) і коливання цін на рівні досягнутих значень (бічний тренд).

Опціонні контракти відомі і продаються протягом десятиліть. Сьогодні існують дві загальні класифікації опціонів: американський варрант – опціон, який може бути здійснений у будь-який торговельний день на або до закінчення терміну дії; європейський варрант – варрант, який може бути застосований тільки після закінчення терміну дії.

Моделі оцінки опціонів залежать від наступних факторів: поточна ринкова ціна базової безпеки; ціна виконання опціону, особливо у відношенні поточної ринкової ціни базового цінного паперу; вартість розміщення позиції в основному цінному папері, включаючи відсотки і дивіденди; час до закінчення терміну дії разом з будь-якими обмеженнями при здійсненні фізичних дій; приблизна оцінка майбутньої волатильності ціни базової безпеки протягом терміну дії опціону [1, c. 28-31].

Отже, українські підприємства можуть використовувати як внутрішні, зовнішні інструменти, так і реальні варіанти хеджування макроекономічних ризиків. Внутрішнє хеджування включає коректування операційних і фінансових планів для зниження ризиків, наприклад, зіставлення внутрішніх і зовнішніх потоків іншої національної валюти і включення положень про коректування цін у контрактах. Іншим прикладом внутрішнього хеджування є наявність як зобов'язань, так і фінансових активів у тому самому валютному найменуванні. Внутрішнє хеджування процентних ризиків може бути досягнуте шляхом зіставлення чутливості процентних ставок до активів і зобов'язань фірми, а потім порівняння цієї зміни вартості зі зміною вартості процентної ставки, яка повинна підсилитися тією самою мірою. Це називається тривалістю відповідності.

Застосування інструментів і методів хеджування виключає або суттєво обмежує валютні ризики, які навіть є другорядними для підприємств з погляду їх основної (виробничої або торговельної) діяльності, але досить суттєвими з погляду фінансових результатів цієї діяльності.

Література: 

1. Гадецька, З. М. Використання опціонів як сучасних інструментів хеджування біржових ризиків / З.М. Гадецька, Я.В. Костяна, М.С. Попадик // Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки / Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. — Черкаси, 2016. — № 3. — С. 27-33.

2. Ксендзук В.В. Методи управління валютними ризиками в зовнішній торгівлі / В.В. Ксендзук // Вісник ЖДТУ. – 2016. – № 1 (75) . – С. 142-150.

3. Сохацька О. М. Міжнародні ф’ючерсні ринки: теоретико-методологічні аспекти: Монографія / О. М. Сохацька. — Тернопіль : Карт-бланш, 2002. — 454 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота