ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

30.10.2018 11:37

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Волкова Марія Андріївна, студентка другого курсу юридичного факультету Університету митної справи та фінансів


Останні десятиліття ознаменувалися появою великої кількості новітніх інформаційних технологій, що стали проявом розвитку людського інтелекту. Одним із найголовніших сучасних досягнень, провідним витвором людини є штучний інтелект. Слід зазначити, що ця розробка зумовила й появу складних етичних проблем, пов’язаних з нею. У свою чергу, це визначає й конкретні юридичні питання, що потребують вирішення. Саме юристи, на думку Комітету з правових питань Глобальної ініціативи IEEE з етичних міркувань в області штучного інтелекту і автономних систем, мають бути частиною дискусії щодо регулювання, управління, національного й міжнародного законодавства в цій сфері, адже користь, яку дійсно може принести людству й нашій планеті використання штучного інтелекту, повинна в майбутньому неодмінно гарантуватися продуманою системою правового регулювання [4, с.19].   

Термін “інтелект” походить від латинського слова intellectus – “розум”, «пізнання» і в довідковій літературі визначається як здатність до реалізації процесу пізнання й до ефективного рішення проблем, зокрема під час оволодіння новим колом життєвих завдань [3, с.17].  Під штучним інтелектом науковцями розуміється здатність автоматичних систем брати на себе когнітивні функції людини (міркування, планування, навчання, усвідомлення), обирати і приймати доцільні рішення, послуговуючись раніше отриманим життєвим досвідом і аналізом зовнішніх впливів. Тобто це й вміння саморозвиватись, самовдосконалюватись, адаптуватись до нових умов.

Вже зараз в багатьох країнах люди мають можливість скористатись технологічними винаходами, що є доказами наближення ери штучного інтелекту: безпілотні автомобілі, голосові сервіси, які розпізнають мову, функціонал так званого розумного будинку, роботи. Як зазначає Джеймс Баррат, автор книги “Наш останній винахід: штучний інтелект і завершення ери людства”, сучасний комп’ютер проекту Busy Child працює удвічі швидше, ніж мозок людини, саме завдяки використанню штучного інтелекту, який знаходить і виправляє помилки у своїй програмі, збільшує здатність до засвоєння знань, розв’язання завдань і прийняття рішень тощо. Передбачаючи швидкий інтелектуальний вибух, розробники відключили суперкомп’ютер від мережі Інтернет, щоб ізолювати його від зовнішнього світу, але невдовзі виявилося, що і в цьому стані він продовжував свій розвиток і через деякий час став розумнішим за людину в десять разів, а потім – в сто [2, с.125].  

Слід зазначити, що професор філософії Хью Прайс вважає, що принципова відмінність штучного інтелекту від людського зумовлює його небезпеку. Адже всі цінності (любов, щастя, наприклад) важливі для нас через те, що ми маємо певну еволюційну історію, але інтелектуальні машини можуть і не розділяти їх з нами [1, с.125]. Творчість мислення – це те, що дослідники тільки намагаються відтворити в електронному розумі і те, що й може зумовити підкорення людського роду мислячими машинами. Так як людство ще не підготовлено до зустрічі з реальним суперінтелектом, то актуальним є питання контролю над штучним інтелектом, забезпечення правового регулювання його безпеки. 

Навіть така ситуація як дорожньо-транспортна пригода, яку досить часто можна зустріти в нашому повсякденному житті, за умови участі такого елемента як автомобіль з автопілотом стає досить складною у вирішенні з правової точки зору. Тобто постає питання: хто буде нести відповідальність за завдану шкоду? [3, с.18]. Адже автопілот - це система автономного управління, що рухає автомобіль як раз із допомогою технологій із використанням штучного інтелекту. Наразі українським законодавством це питання не врегульоване. Що ж говорити про свідоме використання наукових досягнень у сфері штучного інтелекту для вчинення злочинів. Людство дійсно не може почувати себе захищеним, доки не визначені межі розвитку інтелектуальних машин, правові аспекти їх розробки й виготовлення. 

Поки що ми маємо тенденцію сприймати все, що створено людиною, в залежності від ситуації, як об’єкти права власності чи предмети злочину, та й не існує зараз нормативно-правового визначення штучного інтелекту як суб’єкта правовідносин. Проте слід зазначити, що Європейський парламент взяв до розгляду проект резолюції про правовий статус роботів як “електронної особистості» [2, с.128]. Хоча роздуми щодо правосуб’єктності, юридичної відповідальності штучного інтелекту є доцільними тільки, якщо людству вдасться зберегти владу над ним. Все ж таки, стрімкий розвиток технологій не повинен випереджати адаптацію суспільства до цих змін, що допоможе уникнути великої кількості ризиків. 

Література:

1. Бусол О. Ю. Потенційна небезпека штучного інтелекту / О. Ю. Бусол // Інформація і право. – 2015. – № 2. – С. 121-128. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2015_2_21

2. Радутний О. В. Кримінальна відповідальність штучного інтелекту / О. В. Радутний // Інформація і право. – 2017. – №2 (21). – С. 124-132. 

3. Сидорчук Ю. М. Філософсько-правові проблеми використання штучного інтелекту / Ю. М. Сидорчук // Право і суспільство. – 2017. –№ 3. – С. 16-19.  

4. ІТ-право: проблеми і перспективи розвитку в Україні : зб. мат. ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції, 17 листопада 2017 р. – Львів : НУ «Львівська політехніка», 2017. – 318 с.

_________________________

Науковий керівник: Решетніченко Андрій Володимирович, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та соціально-політичних дисциплін Університету митної справи та фінансів

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота