СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ УМИСНОГО ВБИВСТВА, ВЧИНЕНОГО З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ ТА СПОСОБОМ, НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ЖИТТЯ БАГАТЬОХ ОСІБ. - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ УМИСНОГО ВБИВСТВА, ВЧИНЕНОГО З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ ТА СПОСОБОМ, НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ЖИТТЯ БАГАТЬОХ ОСІБ.

31.10.2018 18:35

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Беседін Станіслав Сергійович, магістрант Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Підвищення суспільної напруги соціальні конфлікти на етно-релігійному та політичному ґрунті, абсолютне та відносне збільшення кількості злочинів зокрема насильницького характеру спрямованих проти особи чи осіб стали реаліями сьогодення. Необхідність змінити ситуацію на краще стала проблемою не лише правоохоронних органів, але і суспільства в цілому, а програма протидії злочинності набула загальнодержавного характеру. При цьому слід враховувати, що особливо суспільну небезпечність мають злочини вчинені з особливою жорстокістю та способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Перш за все слід сказати, соціальна основа кримінально-правової заборони того чи іншого діяння виражається саме в його суспільній небезпеці. Вона є найважливішим фактором, що зумовлює криміналізацію й декриміналізацію діянь [3, с. 9]  та є безпосередньою підставою кримінально-правової відповідальності за скоєні діяння [4, с. 116]. Тому необхідним є визначення змісту суспільної небезпеки умисних вбивств вчиненого з особливою жорстокістю та способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Щодо тлумачень змісту показників суспільної небезпеки в літературі зазначимо: вони визначаються по-різному, наявна лише єдність думок науковців стосовно того, що характер суспільної небезпеки становить її якість, а ступінь включає в себе кількість небезпеки діяння для суспільства. Слід звернутись і до положення про те, що кількісним критерієм суспільної небезпеки є розмір санкції у вигляді позбавлення волі, що зумовлює конкретну визначеність, необхідність і значно підвищує актуальність наукового обґрунтування злочинів. Так за злочини вчинені з особливою жорстокістю та способом, небезпечним для життя багатьох осіб кримінальним законодавством України передбачена найвища санкція 

позбавлення волі від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.  Таким чином, цілком зрозуміло, що суспільна небезпечність діяння виявляється в загрозі заподіяння або в заподіянні шкоди об’єктам кримінально-правової охорони і залежить від соціальної цінності тих суспільних відносин, на які посягають суспільно небезпечні діяння. Відомо, що суспільна небезпека умисних убивств полягає в тому, що при їх учиненні відбувається свідоме посягання на життя іншої людини, яке, відповідно до статті 3 Конституції України, визнається найвищою соціальною цінністю. Тому суспільні відносини, які забезпечують охорону життя людини або людей їх важливість неможливо переоцінити [1]. Ще з античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагором: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю» [5]. Як сказав Леонардо да Вінчі: «Пам’ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує» [6]. Безумовно, що найцінніше, що є в людини, - це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній - своє: довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне й сумне, солодке, як мед, і гірке, як полинь, воно триває лише від народження до смерті. Право людини на життя є її основним правом, яке дає змогу реалізувати всі інші права та свободи. Це право, яке не здатне оновлюватися чи відбиратися, тому охорона права на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації. 

Слід зазначити, що правильне усвідомлення суспільної небезпеки вбивства вчиненого з особливою жорстокістю та способом, небезпечним для життя багатьох осіб визначається тим, що при вчиненні цих злочинів заподіюється шкода тим суспільним відносинам, які забезпечують охорону життя людини або людей, а життя - це найдорогоцінніше благо, яке людина отримує при народженні.  

Щодо умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України слід зазначити, що у деяких випадках спосіб позбавлення життя свідчить про особливу жорстокість злочину при цьому до особливо жорстоких можуть бути віднесені, зокрема, випадки, коли перед позбавленням життя або в процесі вчинення вбивства до потерпілого умисно застосовувалися тортури, мордування або йому заподіювалися особливі страждання шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, використання вогню, струму, отрути, що завдає нестерпного болю. Умисне вбивство слід також вважати вчиненим з особливою жорстокістю, якщо воно супроводжувалося глумлінням над трупом, крім випадків його знищення або розтину з метою приховати вбивство. Судова практика виходить із того, що про ознаку особливої жорстокості може свідчити також вчинення злочину в присутності близьких потерпілому осіб, якщо винний усвідомлював, що такими діями завдає їм особливих страждань. Що стосується умисного вбивства, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, то якщо вчиняючи вбивство певної особи, винний усвідомлював, що він застосовує такий спосіб заподіяння смерті, який є небезпечним для життя не тільки однієї людини а і для інших людей, наприклад вбивство шляхом пострілу в натовп людей, підпал приміщення, в якому крім потерпілого перебували інші особи, вчинення аварії автомашини, в якій їхали кілька     осіб [2]. 

Суспільна небезпечність вбивств полягає в тому, що внаслідок їх вчинення людина позбавляється життя — одного з найбільш цінних своїх природних благ. При цьому наслідки у вигляді смерті мають необоротний характер і в зв'язку з цим шкода, заподіяна потерпілому, не може бути відшкодована. При цьому умисне вбивство несе в собі надзвичайну суспільну небезпечність, бо в більшості випадків супроводжується іншими злочинами, такими як пограбування, розбій, зґвалтування, катування тощо. Як свідчить досвід, умисне вбивство часто вчинюється під час бійки, сварки, зі спонукань помсти чи ревнощів. Злочинець, вбиваючи людину, забирає не тільки її життя, а й душевний спокій і здоров’я родичів, близьких, друзів жертви. Збільшення показників злочинності та її безкарності призводять саме до відчуття страху та невпевненості у майбутньому, породжують нездорову атмосферу в цілому у суспільстві. 

Отже, слід визнати, що суспільна небезпека відображена не тільки в діянні, а й у ставленні до нього, і насамперед наявна в людині, яка його вчинила. Критерієм же суспільної небезпеки особи, яка вчинила злочин, є сам злочин, уся сукупність ознак і якостей особи, які зумовили її злочинну поведінку, криміногенні й антикриміногенні умови життя цієї особи. Сама суспільна небезпека особи, яка вчинила злочин, являє собою загрозу вчинення нею нового злочину [7, с. 294]. Наявність такої небезпеки надає еталонний характер особі, яка вчинила злочин, у тому сенсі, що є реальна можливість екстраполювати її існування в соціальній ролі злочинця в результаті вчинення ним нового злочину. Однак суспільна небезпека такої особи не тільки потенційна, а й уже екзистенційна. Це зумовлено тим, що суспільство зазнає витрат, пов’язаних із впливом на таку особу (розслідування злочину, застосування до обвинуваченого запобіжних заходів, заходів кримінально-правового впливу), а також тим, що в самій особі в результаті вчинення злочину втілюються негативні наслідки: особа прилаштовується до суспільства через реалізацію злочинної поведінки чи змінює своє ставлення до найважливіших соціальних цінностей. Саме ці наслідки визначають реальну можливість учинення особою нового злочину. Виходячи з цього, особа, яка вчинила злочин, є важливою ланкою, що впливає на суспільну небезпеку злочинного діяння, тому винний, котрий скоїв убивство вчинені з особливою жорстокістю та способом, небезпечним для життя багатьох осіб, характеризується великою суспільною небезпекою, адже свідомо відважився на цілеспрямоване заподіяння смерті вчиненого з особливою жорстокістю та способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а це безпосередньо впливає й на визнання цих злочинів одним із найбільш суспільно небезпечних.

Література:

1. Конституція України: прийнята 28 червня 1996 р. //Відомості Ради України. – 1996 р. - № 30. – С. 141.

2. Кримінальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131.

3. Чеботарьова Г.В. Кримінально-правова охорона правопорядку у сфері медичної діяльності : автореф. дис. . .. докт. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Г.В. Чеботарьова ; НАН України ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2011. - 49 с.

4. Габро О.І. Поняття злочинів, передбачених  КК України, соціальна їх криміналізація / О.І. Габро / Юридична наука. - № 2/2012.-С. 115-121.

5. Цитати і афоризми [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://сіtаtу.info/man/ргоtagor.

6. Леонардо да Вінчі. Цитати / Леонардо да Вінчі [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://рго-status.соm.uа/сіtаtу/440.рhр.

7. Фітьковський С.М., Суспільна небезпека вбивства двох або більше осіб [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pap.in.ua/6_2014/90.pdf

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота