МАРКЕТИНГОВИЙ ІСТРУМЕНТАРІЙ В ОЦІНЦІ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МАТЕРІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МАРКЕТИНГОВИЙ ІСТРУМЕНТАРІЙ В ОЦІНЦІ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ МАТЕРІЇ

26.11.2018 13:43

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Зубков Руслан Сергійович, доктор економічних наук, професор кафедри підприємництва, управління та адміністрування Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини вищого навчального закладу «Університет «Україна»



Одним із складових комплексу оцінки інвестиційної привабливості регіону є PEST- аналіз, що дозволяє оцінити інвестиційну привабливість регіону за допомогою чотирьох складових: політичної, економічної, соціальної і технологічної. Оцінка інвестиційної привабливості регіону буде характеризуватися багатоетапністю її побудови [1]. Тому слід виділити наступні етапи побудови [2]:

І етап – до чотирьох основних складових PEST-аналізу потрібно додати перелік факторів, які безпосередньо впливають на інвестиційну привабливість регіону.

ІІ етап – потрібно оцінити важливість факторів та складові до яких ці фактори належать шляхом присвоєння їм певного коефіцієнта вагомості від 1 до 0. Причому, сума коефіцієнтів всіх факторів повинна дорівнювати одиниці.

ІІІ етап – потрібно оцінити вплив кожного фактора на інвестиційну привабливість по п’ятибальній шкалі.

ІV етап – встановлення зваженої оцінки шляхом множення коефіцієнта важливості фактора на оцінку впливу кожного фактору на інвестиційну привабливість. Отримані результати необхідно просумувати.

V етап – суму факторів кожної складової потрібно помножити на коефіцієнт складової. Для отримання зваженої сумарної оцінки отримані результати знову потрібно просумувати.

Таким чином, в результаті PEST-аналізу буде встановлений рівень інвестиційної привабливості регіону та виведена зважена оцінка впливу кожного фактора основної складової на інвестиційний клімат у регіоні. Головним завданням буде розроблення дієвої стратегії по створенню умов та усунення перепон для залучення інвестицій в Миколаївський регіон на основі отриманих даних.

Отримані внаслідок PEST- аналізу результати показали, що на перше місце в оцінці інвестиційної привабливості Миколаївської області виходить технологічна складова (1,15), на друге – економічна складова (1,09) третє та четверте місце посідають політична (1,04) та соціальна (0,99) складові відповідно.

Що стосується технологічної складової, то найбільшу зважену оцінку набрали наступні фактори: розвиток інфраструктури регіону (1,25); знос основних засобів регіону (1,25); енергоємність основних галузей регіону (1,00). Це пов’язано з тим, що кожний інвестор буде оцінювати вартість початкової точки входу в інвестиційний проект та період окупності самих інвестицій. Таким чином, технологічна складова PEST- аналізу має дуже важливе значення у залученні інвестицій в Миколаївську область. Якщо вдало скористатися всіма можливостями цієї складової, то можна значно підняти інвестиційну привабливість області та направити інвестиції у розвиток соціально-економічного потенціалу всього регіону.

Три фактори економічної складової, яка посідає друге місце по впливу на інвестиційну привабливість Миколаївської області, демонструють наступний рівень зваженої оцінки: стабільність фінансової та банківської системи регіону (1,25); податкова політика в регіоні (1,00); стан основних показників розвитку економіки регіону (1,00).

На третьому місці знаходиться політична складова PEST-аналізу найбільшу зважену оцінку якої набрали наступні фактори: стабільність політичної ситуації в регіоні (0,80), рівень корумпованості та бюрократизація влади регіону (1,00), наявність стабільної законодавчої бази (1,00).

Отже, політична складова PEST-аналізу дає змогу впливати на інвестиційну привабливість Миколаївського регіону та не тільки отримати результати для прийняття рішення інвестором, а й розробити шляхи для покращення інвестиційного середовища на місцевому мікро-рівні. 

Останнє, четверте місце PEST-аналізу посідає соціальна складова три фактори якої набрали наступну зважену оцінку: рівень середньої заробітної платні у регіоні (1,00), демографічні показники регіону (0,80), рівень безробіття в регіоні (1,00).

Соціальна складова, хоча і посідає останнє місце серед складових PEST-аналізу,  відіграє достатньо важливу функцію у формуванні позитивного іміджу Миколаївської області у очах інвесторів. Якщо враховувати всі проблемні чинники політичної складової та вжити заходи по їх усуненню, то можливо суттєво поліпшити приток інвестицій в Миколаївську область та покращити її соціально-економічний стан.

Таким чином, PEST-аналіз дав змогу встановити рівень інвестиційної привабливості регіону. На основі цього нами була дана характеристика кожній складовій PEST-аналізу, проаналізовано три фактори кожної складової, які набрали найбільші зважені оцінки і тим самим мають найбільший вплив на інвестиційну привабливість Миколаївщини. Це дало змогу розробити стратегію по створенню умов та усунення перешкод для залучення інвестицій в Миколаївську область.

Використовуючи SNW- аналіз для оцінки інвестиційної привабливості області можна виявити слабкі і сильних сторони, які та чи інакше впливають на залучення і ефективне використання інвестицій, при SNW- аналізі оцінюється внутрішнє середовище області за трьома показниками: Strenth (сильна сторона), Neutral (нейтральна сторона) і Weakness (слабка сторона). Виявлення нейтральної сторони дозволяє в будь-який час активізувати її і таким чином покращити інвестиційну привабливість області. Саме нейтральна сторона може стати лакмусовим папірцем у прийняті рішення інвестором щодо інвестування. Тому виявлення нейтральних та слабких сторін в інвестиційній привабливості області дозволяє отримати потужний інструмент впливу на інвестора [3].

На практиці використання SNW-аналізу для оцінки інвестиційної привабливості області повинно складатися з декількох етапів: по-перше, побудова таблиці, в якій в одній колонці потрібно перерахувати основні фактори внутрішнього середовища області, що впливають на її інвестиційну привабливість, а у трьох інших – встановити який вплив (сильний, нейтральний, слабкий) ці фактори мають на інвестиційну привабливість області. По-друге, на основі отриманих даних потрібно зробити розгорнутий аналіз слабких та нейтральних факторів та розробити стратегію по підвищенню слабких і активізації нейтральних факторів [3]. Аналіз внутрішнього середовища Миколаївської області за допомогою  SNW-аналізу наведено у таблиці 1.1.





За допомогою SNW-аналізу було встановлено наявність факторів, які нейтрально впливають на інвестиційну привабливість Миколаївщини. Якщо вдало використати такі фактори, то за допомогою їх можливо посилити інвестиційну привабливість області. Роботу по активізації таких факторів потрібно поділити на кілька етапів, оскільки деякі з цих факторів вдасться активізувати лише в довгостроковій перспективі (3-5 роки та більше). 

Таким чином, SNW-аналіз продемонстрував наявність в Миколаївському регіоні слабких та нейтральних факторів, які мають безпосередній вплив на інвестиційну привабливість Миколаївської області та активізація яких значно посилить інвестиційну привабливість та виведе інвестиції на новий рівень впровадження. 

Огляд сучасних методик оцінки інвестиційної привабливості об’єкта інвестування не дає можливості, вибравши одну із існуючих методик, бути впевненим в успішності інвестиційного проекту. Тому кожен інвестор, включаючи державу, повинен мати в своєму арсеналі декілька методик для всебічного вивчення інвестиційної привабливості тієї чи іншої території. 

Література:

1. Абаев Алан Лазаревич  Организационно-экономический механизм формирования научно-инновационной  политики  на  региональном  уровне:  [монография] / А. Л. Абаев, . –  Владикавказ:  Изд-во  СОГУ. 2008.  — 238 с.

2. Панкрухин А. П. Исследования территорий: подход маркетолога [Электронный ресурс] / А. П.  Панкрухин / Сайт «Город завтра». — Режим доступа : http://gradoforum.novo-sibirsk.ru/files/pankruhin_1.pdf .

3. Денисов В. Т.  Матричный инструментарий принятия управленческих решений стратегического характера [Электронный ресурс] / Е. С.Авдеева, В. Т. Денисов //Вестник Оренбургского Государственного университета. — 2010. — №8. — Режим доступа к журн. : http://vestnik.osu.ru/2010_8/22.pdf .




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота