КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ АБО ЗА ІНШУ НЕЗАКОННУ УГОДУ ЩОДО ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ (СТ. 149 ККУ) - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ АБО ЗА ІНШУ НЕЗАКОННУ УГОДУ ЩОДО ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ (СТ. 149 ККУ)

28.11.2018 16:20

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Удовенко Дарина Сергіївна, студентка, Національний університет біоресурсів і природокористування України


На сьогоднішній день, в Україні, і в цілому світі загалом проблема торгівлі людьми або інші незаконні угоди щодо людини постають перед державою і потребують негайного вирішення. Від самого народження людина є вільною, незалежною, недоторканою, має право вільного вибору у всіх сферах свого життя, а порушення цього закону, тим паче, якщо це відбувається в насильницькій формі – це тяжкий злочин. 

Згідно з ст.149ККУ,продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці,- караються позбавленням волі. [1]. Дана стаття включена у Розділ III, і дії передбачені диспозицією даної статті визначається, як один з видів злочину проти волі, честі та гідності особи. [2].

Кожного року у світі жертвами цього злочину стають приблизно 4 мільйона людей. За розміром отримання доходів унаслідок здійснення злочинної діяльності торгівля людьми займає третє місце після торгівлі наркотиками та зброєю. Міжнародна Організація Міграції зазначає, що тільки в саму Західну Європу щороку продається близько 500 тисяч жінок. За неофіційними даними у сфері секс-індустрії держав-реципієнтів експлуатується від 100 до 600 тисяч українських жінок. В Україні проблема торгівлі дітьми загострюється у зв’язку з тим що зовні такі діяння мають вигляд усиновлення неповнолітніх іноземцями. Ще однією складністю є відсутність двосторонніх договорів між Україною та іншими державами в галузі боротьби з цим злочином, внаслідок чого унеможливлюється його розкриття. Далеко не позитивний вплив справляє і латентність з боку державних органів, відсутність офіційних даних і досліджень у цій сфері, а також реальних заходів захисту жертв даного злочину, які з міркувань власної безпеки відмовляються надавати допомогу правоохоронним органам. [3]

Уперше в Україні кримінальна відповідальність за торгівлю людьми була встановлена Законом від 24 березня 1998 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України”. У відповідності з цим нормативним актом Кримінальний кодекс України 1960 р. був доповнений ст. 1241 “Торгівля людьми”. У новому Кримінальному кодексі України, який був прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 р. та набув чинності з 1 вересня 2001 р., кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини передбачена в ст. 149. 

Торгівля людьми належить до злочинів, що мають міжнародний характер. Боротьба з цим кримінальним явищем здійснюється не лише на національному, а й на міжнародному рівні. Тому криміналізація торгівлі людьми у вітчизняному законодавстві про кримінальну відповідальність має відповідати вимогам міжнародних нормативно-правових актів, до яких приєдналася Україна. Зокрема, заборона торгівлі людьми передбачена Протоколом про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р. Останнім з ратифікованих Україною міжнародних нормативно-правових актів є Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16.05.2005 р. (ратифікована 21.09.2010 р.). [4]

Отже, торгівля людьми – це недопустиме суспільне явище, якому необхідно рішучепротидіяти. Боротьба з ним вимагає вироблення ефективних методів як, на державних, так і на міжнародних рівнях. Тому, я вважаю, що до данного явища потрібно підходити не просто як до серйозної проблеми, а і як до серйозного злочину, наслідки якого, найчастіше є невідворотними. Спираючись на це, на мою думку, однієї, або навіть кількох статей у Кримінальному кодексі замало, для того щоб з впевненістю вважати, що дана проблема є вирішеною. Потрібно провести ретельнішу імплементацію норм міжнародного права до законодавства України у тому числі імплементувати норми конвенцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За заг. ред. О. М. Джужі, А. В. Савченка, В. В. Чернєя. — К.: Юрінком Інтер, 2016. — 1064 с.

3. Актуальні проблеми аналізу складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2002. – Вип. 16. – С. 620 – 623.

4. Лизогуб Я.Г. Еволюційний процес міжнародно-правової боротьби з торгівлею людьми як злочином, що посягає на волю та недоторканність людини // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. – № 4. – С. 85-97.

___________________________

Науковий керівник: Ковальова Світлана Сергіївна, старший викладач кафедри адміністративного та фінансового права, Національний університет біоресурсів і природокористування України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота