ІСТОРИЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЙ ДИФУЗІЇ ІННОВАЦІЙ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІСТОРИЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЙ ДИФУЗІЇ ІННОВАЦІЙ

26.12.2018 20:26

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Середюк Тетяна Борисівна, аспірант кафедри міжнародних економічних відносин, Національний університет водного господарства та природокористування


Ринки високих технологій є одними з найприбутковіших, як за рівнем капіталізації так перспективами розвитку. Однак, розуміння сутності, факторів розвитку та закономірностей його функціонування має фрагментарний характер. В таких умовах дослідження вектору розвитку концепцій, що пояснюють управління ринками високих технологій на основі історичної періодизації має значний науковий інтерес. Так, перші згадки щодо інновацій та їх розповсюдження пов’язані науковими доробками П. Друкера. На думку автора, розповсюдження технологій та їх сприйняття споживачами повинно розглядатися як маркетингова функція. Далі Е. Роджерс узагальнив ранішні дослідження щодо розповсюдження інновацій та у 1960  році представив теорію дифузії інновацій (Diffusion of innovation theory, DIT). На думку автора, успіх дифузії визначається природою інновацій, каналами зв’язку, часом прийняття, соціальною системою. Також, на думку автора, дифузія інновацій повинна розглядатися як процес передачі інновацій через певні канали, з плином часу, через учасників соціальної системи. Розподіл споживачів у часі, відповідно до їх відсоткових значень, формує криву нормального розподілення, а накопичена інформація формує s-криву, що дозволяє зрозуміти, хто в якій послідовності та з якою швидкістю приймає інновації. 

Наступною концепцію, яка пояснювала розповсюдження інновацій, стала теорія обґрунтованих дій (Theory of reasoned action, TRA), запропонована М. Фішбейном та І. Айзеном у 80-х роках ХХ ст. Дана теорія пояснює причину поведінки споживача через наступні чинники: 1) ставлення до об’єкта – визначається вірою в об’єкт (в нашому випадку віра в технологію), а саме, очікуванням позитивних або негативних наслідків; 2) суб’єктивна норма – оцінка того, що інші думають про те, що треба робити. Таким чином, ставлення до об’єкта та суб’єктивна норма обумовлюють поведінковий намір та, згодом, фактичну поведінку. Відповідно до теорії обґрунтованих дій, більшість змін у ставленні, намірах і поведінці, в кінцевому підсумку, виступають, переважно, як наслідок отримання нової інформації [1]. 

Наступною працею І. Айзена, що знайшла значну популярність стала теорія запланованої поведінки (Theory of planned behavior, TBP), яка стала розширеною версією теорії обґрунтованих дій. Запропонована у 1985 р., на відміну від теорії обґрунтованих дій, ТВР розглядала додатковий чинник, що пояснює поведінку людини – контрольне переконання, тобто вірування про наявність чинників, які можуть сприяти чи перешкоджати виконанню поведінки. Поєднання ставлення до поведінки, суб’єктивної норми та сприйняття поведінкового контролю, згідно цієї теорії, призводять до формування поведінкового наміру. Як правило, чим більш сприятливим є ставлення та суб’єктивна норма, , тим сильнішим має бути намір людини реалізовувати зазначену поведінку. Оскільки багато варіантів поведінки створюють труднощі, які можуть обмежувати вольовий контроль, теорія розглядає сприйнятий поведінковий контроль як посередник фактичного контролю, що сприяє прогнозуванню поведінки споживачів. [1]. 

Модель прийняття технології (Technology acceptance model, TAM), представлена Ф. Девісом у 1986 р., стала продовженням і адаптацією теорії обґрунтованих дій для моделювання прийняття користувачами інформаційних систем та призначена пояснити чому люди вирішили використовувати певну технологію у повсякденній діяльності. Теорія стверджує, що існує дві основні причини: 1) простота використання – відносна оцінка користувачем додаткових зусиль по використанню технології; 2) сприйнята корисність – оцінка користувачем підвищення продуктивності завдяки новій технології. Вони формують ставлення до технології, що визначає подальшу поведінку [2]. 

Наступною концепцію, яка пояснювала розповсюдження інновацій та мала високий рівень популярності серед науковців та практиків, це декомпонована теорія запланованої поведінки (Decomposed theory of planed behavior, DTPB) С. Тейлора та П. Тодда (1995 рік), що розкладає три основні попередні наслідки поведінкових намірів теорії планованої поведінки  у набір виразних переконань, на основі теорії дифузії інновацій та моделі прийняття технологій. Згідно з теорією, ставлення до нової технології формується під впливом наступних трьох характеристик з теорії дифузії інновацій: складність (для розуміння та використання), відносна перевага (над наявною технологією) та сумісність (з наявними цінностями, минулим досвідом та потребами потенційних споживачів) [3].

Серед новітніх концепцій дифузії інновацій, яка має мейнстримний характер, слід назвати теорію прийняття та використання технологій. У 2003 р. В. Венкатеш, М. Морріс, Г. Девіс та Ф. Дейвіс запропонували Єдину теорію прийняття та використання технології (Unified theory of acceptance and use of technology, UTAUT), за якою поведінковий намір використання технології визначається наступними чинниками: 1) тривалістю використання; 2) тривалістю зусиль; 3) соціальним впливом; 4) полегшенням умов [4].  

Отже, на основі історичної періодизації концепцій дифузії інновацій виявлено, що на сьогодні існує значна їх кількість і всі вони мають фундаментальне обґрунтування, проте визначення меж їх застосування в новітніх умовах має значний практичний інтерес.

Список використаних джерел

1. Goldberg M. E., Fishbein M., Middlestadt S. E. Social marketing: Theoretical and practical perspectives. – Psychology Press, 2018.

2. Davis,f. D., "A Technology Acceptance Model for EmpiricallyTesting New End-User Information Systems: Theory and Results," Doctoral dissertation, Sloan School of Management, Massachusetts Institute of Technology, 1986

3. Taylor, S., & Todd, P. A. (1995). Understanding information technology usage: A test of competing models. Information systems research, 6(2), 144-176.

4. Venkatesh, V., Morris, M. G., Davis, G. B., & Davis, F. D. (2003). User acceptance of information technology: Toward a unified view. MIS quarterly, 425-478.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота