ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ

27.12.2018 12:19

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Шкробанець Олена Ігорівна, кандидат політичних наук, студентка юридичного факультету, Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет»


Початок III тисячоліття ознаменований новою хвилею міграції, яка окрім ознак притаманних попереднім міграційним процесам, наділена новими якісними змінами, які перетворюють її у кризу. Так, Європейська міграційна криза показала певну недієздатність власної міграційної політики країн ЄС, адже жоден її механізм не спрацював в умовах напливу біженців, а тому виникла необхідність розробки нової стратегії міграційної політики з урахуванням усіх програм Європейського законодавства [1, с. 24]. Україна, у свою чергу, повинна врегульовувати як власні механізми протидії незаконній міграції, які б захищали національні інтереси, так і узгоджувати їх з світовим товариством на принципі «розумної поступливості». Зокрема, наголосимо, що в Україні норми і стандарти, що регламентують діяльність державних установ у відношенні до іноземців, розкидані по численних підзаконних актах (у тому числі відомчих наказах або розпорядженнях), бракує механізмів ефективної міжвідомчої взаємодії, а також призупинено роботу зі створення центрального органу виконавчої влади у справах міграції [2, с. 120]. 

Звідси, зазначена проблематика викликає значний інтерес як з теоретичної, так і практичної точок зору, і, безперечно є актуальною, зокрема у контексті нашої держави. Варто зазначити, що проблему протидії нелегальній міграції досліджують такі українські вчені, як: І. Василенко, А. Калініна, О. Малиновська, О. Піскун, А. Мозоль, Д. Мельник, Є. Черняк, А. Комарова, О. Кузьменко. Серед зарубіжних вчених вивченням цієї проблеми займаються: М. Бабаєв, А. Долгова, С. Метелев, Ю. Кошуба, Е. Красинец, а також Е. Варга, Дж.-С. Джанкер, Т. Морозовський, В. Поп, Г. Скаліа, Ф. Фаргес та інші. Однак, незважаючи на загальний підвищений інтерес до міграційних процесів, для вітчизняної юридичної науки розробка цієї проблеми є новим напрямком досліджень, особливо її кримінально-правових та кримінологічних аспектів.

Проводячи кримінологічний аналіз нелегальної міграції, можна підкреслити, що міграція є важливим чинником кримінологічної безпеки – одного з базових елементів громадської безпеки в сучасних суспільствах. Незаконна (нелегальна) міграція представляє собою одну з форм територіального переміщення населення, специфіка якої полягає у тому, що в процесі такого переміщення чи перебування мігрантів у державі, яка їх приймає, порушуються норми міжнародного права і (або) внутрішньо-державного права відповідних країн [3, с. 118]. Нелегальна міграція має дві форми: 1) міграція, що здійснюється з порушенням встановленого законодавства; 2) міграція, метою якої є вчинення злочинів, тобто кримінальна міграція. Очевидним залишається факт – міграційні процеси впливають на криміналізацію суспільства, оскільки, мігрант – злочинець, та й мігрант – жертва, є складовою частиною загально-кримінальної ситуації в країні, а в українському випадку, криміналізація суспільства в площині міграційних процесів динамічно зростає з року в рік.

Найгостріша проблема у царині міграційної злочинності – це безпосередня участь мігрантів в організованих злочинних групах і злочинних співтовариствах, об’єднаних за національною або етнічною ознакою. Питання заходів попередження злочинності мігрантів потребують, перш за все, подальшої розробки довгострокових державних програм, націлених на вирішення демографічних проблем та фактичної боротьби зі злочинністю, обумовленою міграційними процесами. Важливо зазначити, що складність правового регулювання міграційних процесів полягає у необхідності збалансування обох протилежних тенденцій, таких як забезпечення захисту прав та свобод громадян, створення єдиного економічного простору, який передбачає вільне переміщення трудових мігрантів з одного боку, та ведення об’єктивно обмеженої міграційної політики держав, що тягне за собою необхідність посилення боротьби зі злочинністю і тероризмом з іншого. 

Для ефективної протидії нелегальній міграції, на наш погляд, варто виділити низку засобів, серед яких такі як: засоби кримінального переслідування та протидії незаконному ввозу мігрантів морем; інформаційні засоби; засоби прикордонного контролю, забезпечення надійності документів та їх належний контроль, підготовка кадрів і технічне співробітництво; заходи попередження; заходи захисту і допомоги, заходи з повернення незаконно завезених мігрантів. Усі вказані засоби протидії незаконній міграції, насамперед, спрямовані на гуманне поводження з мігрантами, на забезпечення їх прав, на попередження дискримінації щодо них [4].

Отже, нелегальна міграція є невід’ємним елементом глобалізаційних процесів і, будучи негативним та небезпечним явищем, потребує переформатування політики у цій сфері, вироблення нових правових механізмів регулювання та боротьби з нею, як на рівні окремих держав, так і світового співтовариства загалом. Поряд із цим, міграційна політика, вважаємо, повинна враховувати усі важливі суспільно-політичні, культурні та етнічні цінності, оскільки неврегульованість цієї проблеми призводить до загострення міжетнічних та соціальних проблем, що є основою для ескалації злочинності.

Література:

1. Малиновська О. А. Міграційна політика Європейського Союзу: виклики та уроки для України / О. А. Малиновська. – К. : НІСД, 2014. – 48 с.

2. Мозоль А. Характеристика і аналіз міграційного законодавства міграційних процесів в Україні / А. Мозоль // Право України. – 2001. – № 4. – С. 118–122.

3. Мозоль А. Кримінологічні проблеми нелегальної міграції в Україні: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А. П. Мозоль. – К., 2002. – 212 с. 

4. Василенко І. К. Протидія незаконній міграції як пріоритет державної міграційної політики / І. К. Василенко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2010. – № 3. – С. 139-143.

_________________________

Науковий керівник: Молдован Валеріан Васильович, завідувач кафедри професійних та спеціальних правових дисциплін, кандидат юридичних наук, професор, Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота