ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

28.12.2018 15:21

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Вівчарик Володимир Ігорович, студент Академії Державної пенітенціарної служби в м. Чернігів


Правове регулювання підприємницької діяльності в Україні забезпечується законами та іншими нормативними актами, серед яких визначальними є Закони України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 p., «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 p., «Про господарські товариства» від 10 вересня 1991 р. (усі - зі змінами і доповненнями).

Закон України «Про підприємництво» визначає загальні правові, економічні та соціальні засади підприємницької діяльності (підприємництва) громадян та юридичних осіб на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки [1].

Право на підприємницьку діяльність закріплено Конституцією України. Згідно зі ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність. Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, інших держав, особи без громадянства, що не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, безпосередньо або через створені ними юридичні особи усіх форм власності.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від проявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності. Для обмеження монополізму прийнято Закони України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1992 р. та «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р.

Конституцією України та Законом України «Про підприємство» для певних категорій громадян встановлено заборону на заняття підприємництвом. Не можуть займатися підприємницькою діяльністю депутати, військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також посадові та службові особи органів державної влади та управління й органів місцевого самоврядування, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Проте ця заборона не поширюється на членів їхніх сімей [2].

Підприємці можуть займатися будь-якими видами діяльності, не забороненими законом. Але для заняття певними видами діяльності передбачені обмеження. Так, лише державними підприємствами та організаціями можуть здійснюватися види діяльності, пов'язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, експлуатацією супутникових систем тощо.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. встановлює види діяльності, які підлягають ліцензуванню в обов'язковому порядку [3].

Порядок створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації підприємств визначає Закон України «Про підприємства в Україні». За цим Законом, підприємство - самостійний господарчий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). 

Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться протягом п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом. У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації надсилають примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному податковому органу та органу державної статистики.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи [4].

Кожне підприємство у своїй діяльності керується, крім чинного законодавства, власним статутом, а в певних випадках (командитне товариство, повне товариство) - установчим договором.

Згідно із Законом України «Про господарські товариства» передбачено такі форми господарських товариств: з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, з повною відповідальністю, командитні та акціонерні товариства [5].

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності ґрунтуються на основі договорів. Підприємство може самостійно вести зовнішньоекономічну діяльність, яка з питань економічної, технологічної, екологічної та соціальної безпеки контролюється державними органами.

За порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством. 

Список використаних джерел

1. Закони України «Про підприємництво» № 698-XII від 7 лютого 1991 p. 

2. Конституція України від 28.06.1996, розділ II - ст.42

3. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 222-VIII від 1 червня 2000 р. 

4. Закон України «Про підприємства в Україні» № 887-XII від 27 березня 1991 p. 

5. Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII від 10 вересня 1991 р. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота