КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ КОМПРОМІС ЗА Ч. 4 СТ. 212 КК УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ КОМПРОМІС ЗА Ч. 4 СТ. 212 КК УКРАЇНИ

31.01.2019 10:29

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Мриглод Артур Ігорович, студент Київського університету права Національної академії наук України


При створенні Кримінального кодексу України, законодавцем у низці статей було запропоновано певний компроміс, який передбачає, що якщо особа вчинила злочин (невеликої чи середньої тяжкості), визнала свою вину, відшкодувала збитки чи пройшла лікування, то така особа звільняється від кримінальної відповідальності. 

Частиною 4 статті 212 КК України передбачено: «особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)» [2].

Звільнення від кримінальної відповідальності – це здійснення згідно з кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмови держави в особі компетентних органів від засудження особи та застосування заходів кримінально-правового характеру щодо особи, що вчинила злочин [3, с.145]. 

Відповідно до статті 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду [2].

Аналізуючи умови звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 45 та ч. 4 ст. 212, приходимо до висновку, що в ч. 4 ст. 212 КК України відсутні посилання на такі умови позитивної пост кримінальної поведінки винного як щире каяття особи та активне сприяння розкриттю злочину.

Відсутність у ч. 4 ст. 212 КК України умови про сприяння розслідуванню злочину як частини позитивної пост кримінальної поведінки особи, на думку багатьох вчених є вадою розглядуваного заохочувального припису. 

Як зауважує Дудоров О. О., має місце недоцільна заниженість вимог при звільнені від кримінальної відповідальності [1, с. 362]. 

Вимога законодавця про обов’язкове сприяння розслідуванню злочину спонукала б особу демонструвати конкретною соціально корисною поведінкою своє каяття у вчиненому, що можна було б розглядати як ще один вагомий аргумент на користь звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності. 

У разі закріплення у Кримінальний кодекс України зазначеного сприяння, вдасться частково подолати ставлення до ч. 4 ст. 212 КК як до способу «відкупитись» від претензій з боку держави, а також більш ефективно виконуватиметься фіскальна задача заохочувальної норми. Адже можна припустити, що запропоноване сприяння дозволить вийти за межі вже викритих епізодів злочинної діяльності і дасть змогу з’ясувати нові факти порушень кримінального законодавства про сплату податків, зборів (обов’язкових платежів), що врешті-решт вплине і на розміри відшкодування заподіяної шкоди, фінансових санкцій та пені [1, с. 362].

Застосування ч. 4 ст. 212 КК України можливе лише у разі, коли: 

1) особа, щодо якої вирішується питання про звільнення її від кримінальної відповідальності, вчинила ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів вперше; 

2) вчинене нею діяння передбачено ч. 1, ч. 2 або ч. 3 ст. 212 КК України; 

3) спостерігається позитивна пост кримінальна поведінка особи, яка полягає в тому, що винний до притягнення його до кримінальної відповідальності сплачує належні суми податків і зборів, а також пеню і фінансові санкції [4, с. 578]. 

Під вчиненням ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів вперше потрібно розуміти такі ситуації: 

1) особа раніше взагалі не вчиняла злочину, передбаченого ч. 1, ч. 2 або ч. 3 ст. 212 КК; 

2) особа, хоч і вчинила раніше відповідний податковий злочин, проте у встановленому законом порядку, у тому числі на підставі ч. 4 ст. 212 КК, була звільнена за нього від кримінальної відповідальності; 

3) на момент вчинення нового ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів судимість за раніше вчинений злочин, передбачений будь-якою частиною ст. 212 КК, було знято або погашено у встановленому законом порядку (дія заохочувальної норми не поширюється на ч. 3 ст. 212 КК, яка містить вказівку на спеціальний рецидив).  

Особою, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, з юридичної точки зору слід також  визнавати того, кого за раніше пред’явленим обвинуваченням судом було виправдано.

Сплата податків, зборів (обов’язкових платежів) до моменту притягнення до кримінальної відповідальності означає, що особа має сплатити зазначені платежі та відшкодувати шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (санкції, пеня) до моменту ухвалення вироку [4, с. 579].

Отже, зважаючи на ефективність застосування ч. 4 ст. 212 КК України як інструменту відшкодування заподіяної державі шкоди, існування у чинному КК спеціальної заохочувальної норми, розрахованої на злочинне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), є позитивним для осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення та не хочуть псувати свою репутацію та біографію судимістю. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дудоров О. О. Вибрані праці з кримінального права / О. О. Дудоров. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 952 c.

2. Кримінальний кодекс Укрaїни [Електрoнний ресурс] : Зaкoн Укрaїни від 5 квітн. 2001 р. № 2341-III із змінами, внес. згіднo із зaкoнaми Укрaїни: зa стaнoм нa 10 листоп. 2018 р. №  2599-VIII. – Режим дoступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / За заг. ред. В. М. Стратонова. – К. : Істина, 2007. – 400 с.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В. Я. Тація. – Вид. третє, переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. – 1184 с.

______________________

Науковий керівник: Сахнюк Сергій Володимирович, доцент, кандидат юридичних наук, Київський університет права Національної академії наук України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота