ВИБОРИ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИБОРИ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ

18.02.2019 09:33

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Коваленко Катерина Антонівна, студентка, Харківський національний університет будівництва та архітектури


У сучасних демократичних державах основним способом утворення органів державної влади став інститут демократичних виборів. Вибори – це демократичний спосіб формування та зміни персонального складу органів влади голосуванням. Вибори є надійним засобом легітимації політичного режиму, оскільки сприяють організації населення в політичні партії, клуби виборців і інші політичні організації, створені для відстоювання своїх інтересів. Вибори – це засіб політичної соціалізації, оскільки загальне виборче право, створення передвиборних асоціацій сприяють політичній освіті виборців і дають можливість індивідам активно втручатися в політичний процес.

У суспільстві вибори виконують низку функцій: вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету; народ залучається до процесу управління державою; це основний спосіб легітимації влади в демократичних державах; через вибори відбувається процес рекрутування політичної еліти.

Вибори можна класифікувати за різними критеріями:

1. За територіальною ознакою: загальнонаціональні (проводяться на території всієї держави); місцеві (вибори до органів місцевого самоврядування).

2. За часом проведення: чергові (проводяться в період завершення терміну повноважень виборного органу чи посади); позачергові (проводяться в разі дострокового припинення повноважень виборного органу чи посади); повторні (проводяться у випадку визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися); довибори (проводяться для заміщення посад, що з певних причин стали вакантними).

3. За об'єктом обрання: вибори до парламенту; вибори глави держави; вибори до органів місцевого самоврядування.

4.За правовими наслідками: дійсні, недійсні [1].

Основними типами виборчих систем є: мажоритарна, пропорційна та змішана [2]. Мажоритарна виборча система передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При застосуванні мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав по округу більше половини всіх голосів, а при мажоритарної системи відносної більшості – той, хто випередив за кількістю голосів усіх своїх суперників. Мажоритарна виборча система застосовується у 76 країнах світу.

Перевагою мажоритарної системи є те, що в ній закладені можливості ефективно працюючого стабільного уряду. Вона дозволяє крупним, добре організованим партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди.

Основні недоліки мажоритарної системи: відсутність політичної відповідальності партії за тих, кого обрали виборці; маніпуляції та фальсифікації; викривлення результатів голосування, проходження радикальних регіональних партій та ін.

Пропорційна виборча система передбачає вибори за партійними списками і розподіл мандатів між партіями пропорційно до кількості голосів, набраних кожною з них в межах виборчого округу. В більшості країн, що застосовують пропорційну систему, до розподілу мандатів допускаються тільки ті політичні партії, списки яких отримали зверху певного встановленого відсотка голосів виборців, як правило, понад 5%. Особливістю пропорційної системи є те, що в органах влади представлена реальна картина політичного життя суспільства, розстановка політичних сил. Вона забезпечує систему зворотного зв'язку між державою і організаціями цивільного суспільства.

Основні недоліки пропорційної виборчої системи у закритих списках. Головна проблема закритих списків у тому, що виборці не впливають на те, у якому порядку кандидати зі списку отримають депутатські мандати. Тому доводиться довіряти вибору партій. 

Змішана система – це поєднання мажоритарної та пропорційної системи, де певна частина мандатів розподіляється за мажоритарним принципом, а інша – пропорційним. Саме ця система панує зараз в Україні. Наділивши законодавчий орган суттєвими повноваженнями, виникає питання, яким чином підвищити його якісний склад і лібералізувати спосіб отримання мандата. Тому чинна змішана виборча система не відповідає рівню розвитку політичної системи та стану суспільних відносин в Україні. Одним із варіантів її заміни є пропорційна виборча система відкритих партійних списків, особливістю яких є мінімізація впливів корупційних схем, зростання загальної зацікавленості громадян до виборчого процесу. Виборці будуть ретельно підходити до вибору достойного кандидата.

Отже, серед представлених виборчих систем, з урахування наведених особливостей та недоліків, можна зробити висновок, що альтернативою чинної виборчої системи повинна стати пропорційна виборча система відкритих списків. Саме ця система може зменшити корупційну складову теперішніх виборів та допоможе встановити прямий зв’язок між конкретним кандидатом та виборцем, адже виборці знатимуть конкретно за кого голосують [3].

Література:

1. Політологія [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурса: https://pidruchniki.com/12090613/politologiya/vibori_viborchi_sistemi;

2. Загальна теорія політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурса: http://politics.ellib.org.ua/pages-558.html;

3. Новиков О.В., Андрійцьо А.М. Пропорційна система відкритих списків в Україні – перспектива чи реальність? / / Young Scientist. - 2017. - № 11. - С.958-960.

_____________________________

Науковий керівник: Касинюк Лариса Адамівна, доцент, Харківський національний університет будівництва та архітектури



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота