ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

18.02.2019 09:42

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Пильгун Наталія Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національного авіаційного університету; Ярешко Павло Ілліч, студент юридичного факультету Національного авіаційного університету


Розвиток та функціонування права у наш час має певні особливості, однією за яких є незворотній процес глобалізації. Глобалізація – це явище інтеграції та уніфікації у певній сфері людської діяльності, її перехід до планетарного масштабу. 

У сучасних умовах глобалізації та культурного різноманіття виникають методологічні підходи до дослідження держави і права, які дозволяють по-новому розкрити різні грані цих складних феноменів і орієнтуються на створення інтегральних концепцій права. Вони піднімають такі питання, які залишаються поза увагою юриспруденції, сформованої на основі традиційних підходів. Найбільш значущими серед них є феноменологічний, герменевтичний, синергетичний, антропологічний та комунікативний [1, с. 28-29].

Як і будь-який комплексний процес, глобалізація має свої переваги та недоліки. Основним позитивним моментом є спрощення побудови громадянського суспільства, заснованого на загальнолюдських цінностях. Щодо негативних явищ, можна виокремити асиміляцію традицій, національних інститутів та самобутності.

Глобалізаційні процеси впливають на правотворення і правотворчість у межах національної правової системи. Правові норми та нормативно-правові акти, що були прийняті в таких умовах, як у формальному, так і змістовному аспекті, враховують специфіку глобалізаційних процесів. Правотворення і правотворчість в умовах глобалізації трансформуються в напрямку розширення їх соціальної бази, тобто більша кількість суб'єктів приймає активну особисту участь у цих процесах. Також характерною ознакою глобалізації є розширення сфер правового регулювання, поява нових галузей права, що можна пов’язати з розвитком старих та появою нових суспільних відносин. Існує думка, що цей процес обов’язково має призвести до посилення суддівської влади та збільшення авторитету суддів. Така позиція аргументується тим, що право є динамічною системою, яка постійно розвивається, а тому зробити всеохоплююче законодавство просто неможливо. У таких умовах роль судів буде постійно збільшуватись, чого не можна сказати про нормативно-правову базу держави.

Метою діяльності будь-якої правової системи є забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Саме у їх дотриманні визначається рівень дієвості національного права. Українське законодавство не є виключенням, адже воно декларує: 1) визнання прав  і основних свобод людини і громадянина такими, що дані людині від народження і є невід'ємними, 2) забезпечення верховенства прав і  основних  свобод  людини  у відносинах з державою, 3) забезпечення рівності всіх людей перед законом і судом,  4) недопущення    звуження   змісту   та   обсягу   проголошених Конституцією України прав і основних свобод людини і громадянина[2,п.1].

В умовах глобалізації права та свободи людини зазнають значних змін виникають тенденції їх стандартизації, тобто підпорядкування під світові норми та принципи, визнання їх дотримання позадержавним завданням всієї світової спільноти.

Проте основним наслідком глобалізації правової системи є посилення правової модернізації – переходу до дієвішого законодавства з метою більш якісного регулювання суспільних відносин.

Модернізація національної правової системи в Україні передбачає комплексний вплив на структурні компоненти правової системи: інституційну, нормативну, ідеологічну, функціональну, інфраструктурну та результативну підсистеми та їх елементи [3, с. 436].

Правова система України не є ідеальною, тому існує велика кількість напрямків її модернізації, можна розглянути основні з них, а саме: 1) реформація антикорупційного законодавства, 2) формування  української правової моделі на принципі рівності громадян пере судом та законом, 3) створення системи незалежних та справедливих судів, 4) редакція окремих положень законів  для їх реального дотримання, тощо.

Таким чином, глобалізація є світовим процесом, який має великий вплив на розвиток та функціонування національних правових систем, у тому числі і на правову систему України. Це явище може призвести до великої кількості позитивних та негативних змін, а завдання кожної держави полягає у тому, щоб обрати тільки такі підходи, які можуть зробити правову систему України краще, стосовно: модернізації права, переходу до міжнародних правових стандартів функціонування правової системи та якісного регулювання нових галузей права.

Список використаних джерел:

1. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс) : підручник / Скакун О. Ф. – Х. : Еспада, 2005. - 840 с.

2. Постанова Верховної Ради України «Про Засади державної політики України  в галузі прав людини» від 17 червня 1999 р. [Електронний ресурс] // Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-14

3. Удовика Л. Г. Трансформація правової системи в умовах глобалізації: антропологічний вимір : монографія / Л. Г. Удовика. – Х. : Право, 2011. – 552 c.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота