ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТА ТА СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТА ТА СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ

21.02.2019 14:47

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Радкевич І. Т., економіко-правове відділення, спеціальність «Право», Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж


Стратегічний курс нашої держави на членство у ЄС та відповідно економічні й політично-правові реформи, спрямовані на забезпечення верховенства права та впровадження європейських стандартів у всі сфери суспільного життя, реалізуються повільно й непослідовно.[1]Невід’ємною належністю кожної держави є державний герб, прапор і гімн, які уособлюють символи її суверенітету. Державні символи представляють державу, ідентифікують її з-поміж інших країн, у них закладено глибокий зміст, пов’язаний з історією та сучасністю держави, ментальністю її народу, в них символічно відображено національну ідею. Кожен із цих символів виступає і використовується дипломатичними представництвами в суворо визначених випадках відповідно до загальноприйнятих протокольних норм і традицій країни перебування. Будь-яка неповага, виявлена щодо них, розглядається як свідома ганебна дія, спрямована на адресу цієї держави, що суперечить міжнародному праву. Суб’єкт злочину - будь-яка осудна особа, якій виповнилося шістнадцять років. Особи віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років можуть бути притягнуті до кри¬мінальної відповідальності лише у разі публічної наруги над державними символами України чи офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної дер¬жави, якщо такі дії вчинені шляхом їх умисного знищення чи пошкодження загально- небезпечним способом або при настанні тяжких наслідків (ч. 2 ст. 194 КК). [ 2]

Окремі питання кримінальної відповідальності за наругу над державними символами знайшли відображення у працях Н.О. Гуторової, С.Ф. Денисова, О.О. Кашкарова, М.Й. Коржанського, В.В. Кузнецова, В.О. Навроцького, В.В. Налуцишина, О.М. Омельчука, М.І. Хавронюка, С.С. Яценка та ін. Міжнародно-правові аспекти відповідальності за такі дії досліджували М.А. Баймуратов, В.А. Василенко, Р.А. Каламкарян, Ю.М. Колосов, І.І. Лукашук, Г.І. Тункін, Н.А. Ушаков, Р.Л. Хачатуров та інші вчені. Найчисленніша група джерел із цієї проблематики представлена публікаціями, в яких висвітлено прикладні аспекти сучасної протокольної практики як форми офіційної комунікації у сфері міжнародних відносин. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Тобто це коли суб’єкт злочину усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків і бажав їх настання. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміє, що вони по¬рушують порядок використання державних символів України або іноземної держави, принижують їх авторитет, і бажає вчинити саме такі дії. Мотиви і мета не є обов’язковими ознаками, отже, на кваліфікацію не впливають. Мотиви вчинення наруги над державними символами можуть бути різними і мають значення для правильної кваліфікації цього злочину. [2]. Якщо при вчиненні наруги над державними символами хуліганський мотив (малозначний привід, бажання побешкетувати) був домінуючим або єдиним, то такі дії слід кваліфікувати тільки за ст.296 КК України. У разі, коли наруга над державними символами вчинена не з хуліганських спонукань, а з будь-яких інших мотивів, і додатково не супроводжувалась ознаками грубого порушення громадського порядку, дії винного слід кваліфікувати тільки за ст.338 КК України. 

Література:

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, – К. : Дакор, 2008. – 1428 с.

2. В.І. Напиральська «Проблемні питання кваліфікації злочинів за ст. 338 Кримінального кодексу України» - Електронний ресурс- режим доступу - http://pravoznavec.com.ua/period/article/11452/%C2

__________________________

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота