ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ

21.02.2019 14:56

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Чуприк Надія Василівна, викладач Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу


Міжнародне право має особливу юридичну природу та соціальну сутність. Воно виражає існуюче протиріччя між прагненнями міжнародного співтовариства загалом і бажанням окремих держав зміцнити свій суверенітет. Головною метою та завданням міжнародного права є урегулювання необхідної взаємозалежності держав без порушення їх незалежності. Внаслідок розпаду СРСР Україна стала незалежною державою. Основні цілі, пріоритети і напрями зовнішньої політики України сформульовані в «Декларації про державний суверенітет України» (1990р.). Україна будує відносини з іншими державами на засадах рівноправності, суверенної рівності, визнання територіальної цілісності та непорушності історичних кордонів. Україна поступово стає впливовою європейською та світовою державою. Дедалі більше перетворюється на активного суб’єкта міжнародних відносин, який має свої національні інтереси. Прогресивний розвиток України, чітко визначений курс на Європейський Союз і співробітництво з НАТО, спонукали Росію до активних дій проти України-держави. Росія постійно порушує правила і принципи міжнародного права. Тільки за останні роки: окупація українського Криму, порушення кордону України, зневага Угоди між Україною та Росією стосовно користування Чорним та Азовським морями. Міжнародне право має не тільки юридичну природу, а й соціальні морально-етичні корені, основними показниками яких є такі моральні цінності як честь і гідність. За допомогою їх визначається моральність не тільки окремої людини. а й суспільства. Поняття «честь» відображає один із напрямків розвитку моральної свідомості суспільства , що є невід’ємною складовою більш загального, ніж одиничне існування, соціального цілого. Історично поняття «честь» складається як надіндивідуальне утворення. Соромно бути боягузом, соромно не шанувати предків, не личить своєю поведінкою соромити рід тощо. Дотримання правил поведінки, що утверджують честь роду, - неухильна вимога. Відомий феномен культури середньовіччя - дотримання лицарської честі – тримається на чітко окреслених дозволах і заборонах. За часів Середньовіччя остаточно склався образ Рицаря як взірця. Сформувався «рицарський кодекс честі», що уособлював ряд неодмінних – відповідно до цінностей епохи – чеснот. Загалом рицар мав бути хоробрим воїном, вірно служити сеньйору, захищати слабких і скривджених, боротися за християнську віру, виявляти щедрість, з повагою ставитись до переможеного супротивника. Навіть в період занепаду лицарства Західна Європа продовжувала жити його духом. Росія не пройшла епоху лицарства, не сформувала культуру поваги до іншого як рівного собі. У Франції слугою міг бути тільки представник бідних верств населення, бо на нього можна прикрикнути, покарати. Людину знатного роду – не можна, бо в нього є шпага і за образу він може визвати на дуель навіть самого короля. Росія - нащадок Золотої Орди, де є хан і його підлеглі. Ними він розпоряджається за власною волею, незалежно від того чи бідна це людина чи багата і якого вона походження. Або ти служиш ханові, або ти ворог. Або ти визнаєш панування і вищу владу хана, або ти маєш загинути. На цих же принципах існував Радянський Союз та фашистська Германія. В якій ще розвинутій демократичній країні до військовополонених відносяться як до звичайних злочинців? Порушення норм міжнародного права для Росії – це, на жаль, норма, яка сформувалась в процесі її історично-культурного суспільного розвитку. Чи є міжнародне право саме «правом» з огляду на проблему ефективності застосування його норм, враховуючи відсутність примусу у випадках порушення норм міжнародного права?

Література: 

1.Алексеев Ю. М., Кульчицький С. В., Слюсаренко А. Г Україна на зламі історичних епох: Державотворчий процес 1985-1999 pp. -К., 2000.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота