ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ

22.02.2019 11:30

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Розгон Олександр Григорович, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін, Приватний вищий навчальний заклад «Дніпровський гуманітарний університет»


Відповідно до Закону України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації, у тому числі й комунального майна, приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування (ОМС). Суб’єктами приватизації місцеві ради (сільські, селищні, міські ради), органи приватизації територіальних громад [1]. Закон України «Про місцеве самоврядування» у п. 30 ст. 26 визначає, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад у сфері приватизації є прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним [3].

До об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Приватизації не підлягає майно ОМС, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, та інші об’єкти, зазначені в ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». При цьому у разі якщо майно ОМС безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об’єктами, що підлягають приватизації.

Розглянемо особливості адміністративно-правового регулювання малої приватизації комунального майна. З урахуванням авторської концепції малої приватизація її ознаками є; 1) за змістом це суспільні відносини; 2) суб’єктами цих відносин є суб’єкти приватизації, визначені у ст. 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»; 3) об’єктами відносин є об’єкти малої приватизації (ст. 5); 4) переліки об’єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України чи ухвалюється місцевою радою (ст. 11); 5) способом відчуження об’єктів малої приватизації є продаж виключно на електронних аукціонах (ст. 15 ) [4].  

Статті ст. 10 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачає порядок приватизації комунального майна, що включає: формування та затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об’єктів, що підлягають приватизації, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об’єкта приватизації; перетворення комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації; затвердження умов продажу об’єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об’єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації тощо [4]. 

Ініціювати приватизацію об’єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб’єкти управління об’єктами комунальної власності або покупці. Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності. Заяви про включення об’єктів права комунальної власності до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами. Механізм отримання та розгляду заяв про включення об’єкта права комунальної власності до переліку об’єктів, що підлягає приватизації, може бути закріплений у відповідному положенні про порядок приватизації майна комунальної власності. Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення [2].

Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об’єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об’єктів приватизації здійснює орган приватизації місцевої ради. Строк виконання зобов’язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п’яти років. Спори щодо приватизації комунального майна, вирішуються Господарським судом. Завершення приватизації об’єкта комунального майна відбувається з моменту продажу об’єкта нерухомого майна та відповідно реєстрації права власності на покупця і оформлюється Наказом відповідного  уповноваженого органу приватизації місцевої ради [1].

З урахуванням зазначеного вважаємо важливими засобами адміністративно-правового регулювання малої приватизації комунального майна нормативні документи, що приймаються органами місцевого самоврядування у сфері приватизації, наприклад такі як положення про порядок приватизації майна комунальної власності, наказ відповідного  уповноваженого органу приватизації місцевої ради про продаж об’єкта нерухомого майна; а також документи пов’язані із формуванням та затвердженням переліків об’єктів, що підлягають приватизації, прийняттям місцевою радою рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності, затвердженням умов продажу об’єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією тощо. У подальших роботах вважаємо необхідним дослідити зміст та інші елементи механізму адміністративно-правового регулювання малої приватизації комунального майна.

Література:

1. Вступив в дію новий закон про приватизацію державного і комунального майна: АМУ роз’яснює, як діяти органам місцевого самоврядування – Режим доступу:  https://auc.org.ua/novyna/vstupyv-v-diyu-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu-derzhavnogo-i-komunalnogo-mayna-amu-rozyasnyuye

2. Нюанси приватизації комунального майна (частина 1) // Місцеве самоврядування. - Липень, 2018/№7 – Режим доступу: https://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2018/july/issue-7/article-37820.html

3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Урядовий кур'єр від 14.06.1997

4. Про приватизацію державного та комунального майна : Закон України від 18 січня 2018 року № 2269–VIII // Відомості Верховної Ради України від 23.03.2018 – 2018 р. – № 12. – стор. 5. – стаття 68


__________________________

Науковий керівник: Макушев Петро Васильович, доктор юридичних наук, професор, Приватний вищий навчальний заклад «Дніпровський гуманітарний університет»




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота