ЩОДО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗНАЧЕННЯ ГІПНОЗУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗНАЧЕННЯ ГІПНОЗУ

22.03.2019 13:03

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Міклуха Олександра Олександрівна, заступник начальника відділу “Яготинське бюро правової допомоги” Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги


Темп сучасного життя, зокрема його  стрімкий розвиток стосується всіх суспільних відносин. Відносини, охоронювані КК України, не є виключенням. Конституція України у ч.1 ст. 62 вказує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не  може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, з’ясування того, чи є особа винною, чи є вона суб’єктом злочину і чи закріпленні діяння, вчиненні нею, в КК України є основними питаннями кримінального права.

Розглянемо один мало досліджених способів злочину, а саме гіпноз. Явищу гіпнозу свого часу присвятили свої праці такі вчені, як М. Бехтерев, І.П.Павлов, М. Шарко, М. Еріксон, З.Фрейд, І Бернгейм. Ж. Фаріа, Дж.Бред, А. Льєбо, А.Форель, тощо. Етимологічне значення слова «гіпноз» за своєю природою є сном, проте його відмінність від звичайного сну полягає в тому, що гіпноз – це активно нав’язаний стан, неповний, частковий, при якому завжди існує зв'язок між гіпнотизером і загіпнотизованим. Для кримінального права питання пов’язані із гіпнозом мають значення у двох аспектах: 1)як психічний примус; 2) як спосіб вчинення суспільно-небезпечного діяння.

Щодо першого аспекту думки вчених розходяться, як саме впливає вищезазначений психічний примус на кримінальну відповідальність. Одні вважають, що гіпноз є переборним, оскільки він відноситься до психічного примусу, який за законом є переборним, інші навпаки виділяють такий рівень гіпнотичного стану загіпнотизованого, коли воля повністю пригнічується. Деякі науковці наполягають на віднесенні гіпнозу до фізичного впливу. Слід зупинитися на думці, про непереборність певного рівню гіпнозу. Влучною із цього приводу є думка Л.В. Сердюка, який зазначає, що при такому виді психічного впливу виникає можливість керувати поведінкою людини. Вчений називає такий гіпноз «модифікацією поведінки». Для указаних випадків вважаю за доцільне розглядати гіпноз як вид «непереборного психічного примусу».

У інших випадках гіпнотизер примушує особу виконувати бажані для нього злочинні дії, навіть проти волі самої загіпнотизованої особи. Як зазначає Р.Д.Шарапов, гіпноз спричиняє особливий психофізичний стан людини – гіпнотичний сон, що характеризується зміненою свідомістю чи взагалі відсутністю такої, що з кримінально-правового погляду є безпорадним станом потерпілого. Л.П. Гримак вказує, що гіпноз є своєрідною переорганізацією свідомості, коли її функціональний центр «переміщується» у свідомість іншої людини і керується зусиллями останньої. Фактично, одна особа примушує іншу здійснювати злочин. Пропоную такі випадки розглядати як вид опосередкованого виконання злочину, адже загіпнотизована особа виступає не у якості виконавця, а використовується як засіб чи знаряддя у руках особи, що застосувала гіпноз.Проаналізувавши стан наукової думки щодо кримінально-правового значення гіпнозу, вважаю, що це питання потребує подальших наукових досліджень з метою вдосконалення чинного законодавства.

Література:

1. Конституція України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

2. Кримінальний Кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Харченко І.Г. Гіпноз його можливості використання в боротьбі з правопорушеннями file:///C:/Users/user/Downloads/apvchzu_2013_32_31%20(1).pdf

4. Данькевич М.С. Правомірність застосування гіпнозу під час допиту. http://vkslaw.knu.ua/images/verstka/1_2018_Dankevuch.pdf .



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота