ВИЗНАННЯ ПРАВОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИЗНАННЯ ПРАВОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

22.03.2019 13:19

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Савченко Катерина Юнірівна, здобувач СО „Доктор філософії”, Донецький національний університет імені Василя Стуса


У сучасній правовій науці питання статусу правового прецеденту відноситься до найбільш дискусійних. Думки дослідників є діаметрально протилежними: починаючи від того, що прецедент вже де-факто існує в Україні, і закінчуючи позицією, що прецедент в Україні джерелом права не визнається та, більш того, його визнання в якості джерела є недоцільним. 

З цього приводу, зокрема, Т. О. Подковенко зазначає, що «в юридичній науці судовий прецедент розуміється як винесене по конкретній справі рішення суду, обов'язкове до застосування при вирішенні аналогічних питань з однорідних категорій справ. Сутність судового прецеденту полягає в наданні нормативного характеру рішенням суду у конкретній справі, при чому обов'язковою для судів є не все рішення чи вирок, а лише «серцевина» справи, суть правової позиції судді, на основі якої виноситься рішення» [1, с. 8-9].

Як зауважує Н.В. Стецик, «концепція судового прецеденту ґрунтується на так званій доктрині «stare decisis» – яка включає в себе два принципи: підкореності та переконливості. При цьому принцип переконливості полягає у тому, що суди зобов’язані застосовувати прецедент в якості джерела права лише якщо знайдуть аргументацію суду, який його створив, більш переконливою, ніж власну» [2, с. 40]. Що ж до принципу підкореності або поширюваності, то Б. В. Малишев вказує на існування горизонтального та вертикального поширення. «Горизонтальне поширення визначає обов’язок судів використовувати судовий прецедент, вироблений судами цієї ж ланки, але лише даної юрисдикції. Натомість вертикальне поширення означає обов’язковість використання судами нижчих рівнів судових прецедентів, створених судами вищестоящих рівнів» [3, с. 154]. Дана ситуація є класичною з точки зору навіть вітчизняної судової системи, і віддалено може нагадувати застосування судами результатів узагальнення судової практики та позицій Верховного Суду України. Однак в класичному випадку застосування судового прецеденту мова йде не про всю практику, а про конкретний досвід правозастосування в конкретному випадку.

Таким чином, в контексті правової системи нашої держави мова може йти лише про перспективи визнання прецеденту з вертикальним поширенням, оскільки наразі юридичною практикою взагалі не передбачено механізмів застосування суддями рішень судів цієї ж ланки. І навіть застосування рішень вищестоячих судових ланок не можна в повній мірі назвати прецедентним у зв’язку з тим, що вони, скоріше, носять узагальнюючий або правоінтерпретаційний характер.

Крім того, застосування прецеденту нерозривно пов’язано з високим рівнем правосвідомості судді. Без цього аспекту доктрина прецеденту взагалі втрачає сенс. В наших же правових реаліях до проведення глибинної та всеохоплюючої реформи судової системи говорити про визнання прецеденту джерелом права є передчасним.

Література:

1. Подковенко Т.О. Судовий прецедент та проблеми визнання його джерелом права в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2013. № 6. Т. 1. С. 7-10.

2. Стецик Н.В. Судовий прецедент: теоретичні та порівняльно-правові аспекти. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XV регіон. наук.-практ. конф. (4-5 лют.2009 р.). Львів, 2009. С.39-41.

3. Малишев Б.В. Про співвідношення судової правотворчості, судового прецеденту та судової практики. Бюл. М-ва юстиції України. 2008. №10. С. 152-156.

____________________________

Науковий керівник: Гринюк Роман Федорович, доктор юридичних наук, професор, Донецький національний університет імені Василя Стуса



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота