РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ І РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ І РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ

27.03.2019 17:51

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Малигіна Ірина Вікторівна, аспірант кафедри соціальної та гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України


Сьогодні реформування кадрового забезпечення системи освіти є одним з пріоритетів державної кадрової політики України. Вироблення та реалізація сучасної кадрової політики України у галузі освіти потребує ефективної кадрової системи, яка включає усю сукупність складових – від управлінських рішень до кадрових інститутів та організаційних структур, які здійснюють цілісне управління формуванням та реалізацією кадрової політики у галузі освіти, з метою досягнення визначених пріоритетів розвитку суспільства. Сьогодні, в умовах становлення економіки знань, певною мірою трансформується і сама система вищої освіти з метою забезпечення поглибленої та багатоаспектної відповідності актуальним запитам суспільного прогресу. У тому числі, це завдання забезпечення висококваліфікованими кадрами. Отже, ключовою тенденцією розвитку вищої освіти в сучасних умовах є широкомасштабне зростання її значення у становленні економіки знань. При цьому, мається на увазі синтез функцій вищих навчальних закладів як передатчиків знань та інформації і як генераторів інноваційних ідей. Дана тенденція проявляється в зростанні тривалості процесу здобуття освіти, збільшенні чисельності студентів, підвищенні охоплення населення вищою освітою, частки населення з вищою освітою у переважній більшості країн світу, а не тільки в Україні. 

Ураховуючи особливості державної кадрової політики в контексті пріоритетних завдань розвитку економіки України, випливає наступна тенденція розвитку вищої освіти – зміна вимог до змісту, методів і форм навчального процесу. Отже, ставиться й іншого змісту завдання у контексті державної кадрової політики. Разом з тим, навчальний процес має бути орієнтованим на підготовку кадрів для національної економіки, які володіють професійними знаннями, навичками, уміннями, спроможні навчатись протягом життя, опановувати інновації, працювати в команді, вести ефективний міжнаціональний діалог, самовдосконалюватись, розвивати творчі та креативні здібності. 

Обґрунтовано можна виокремити визначальну роль вищої освіти в суспільному поступі, науково-технічним прогресом, інноваційному розвитку національної економіки та становленні економіки знань. 

Фундаментальна наукова, професійна та практична підготовка забезпечується вищою освітою, яка здобувається громадянами на відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнях з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей, а також щодо удосконалення наукової та професійної підготовки й за допомогою перепідготовки та підвищення їхньої кваліфікації. Так, особа формує та підвищує свою конкурентоспроможність в умовах динамічних змін у сучасному суспільстві. 

Станом на початок 2017-2018 н.р. підготовку фахівців з вищою освітою в Україні здійснював 661 заклад вищої освіти. Кількість студентів, які здобували вищу освіту в цих закладах становила 1539 тис. осіб (на початок 2016-2017 н.р. – 657 та 1587 тис.). У 2017 р. закладами вищої освіти було випущено 421 тис. фахівців. Це на 34 тис. осіб (8,9%) більше, ніж у 2016 р. Аналіз ситуації свідчить, що існує суттєвий розрив між вимогами роботодавців та рівнем освіти в Україні. Зокрема, 30% громадян відчувають, що мають вищий рівень освіти, ніж потрібно для виконання роботи. Ще одна диспропорція – протягом 2010-2017 н.р. загальна кількість студентів скоротилася на 33%, а кількість тих, що навчаються коштом держбюджету, – лише на 19%. У 2017 році більше половини зарахованих абітурієнтів – 51% від загального обсягу – навчалися за кошти держави порівняно з 38% у 2010 році. Кількість студентів на одного викладача, беручи до уваги денну, вечірню і заочну форми навчання, у 2017 р. становила майже 11 осіб, тоді як середній показник для країн Європи у 2015 році – 15,4 особи.

Нереформованість української економіки, скорочення кількості робочих місць в реальному секторі економіки стимулює попит на абстрактні «універсальні» освітні спеціальності (менеджер, економіст, юрист, журналіст). Разом з тим, масовість вищої освіти зумовлює необхідність оптимізації державного замовлення для приведення у відповідність до реальних потреб національної економіки; а також активне впровадження в освітню і наукову діяльність вищої освіти підприємницької складової. Рівень якості освіти в Україні є дуже низьким, що не відповідає високому рівню охоплення вищою освітою.

Література

Білинська М. М., Сороко В. М., Чмига В. О. Стратегія державної кадрової політики України: цілі та шляхи реалізації. Навч.-метод. матеріали. К. 2013. 52 с.

Бобрицька В.І. Європейські виміри державної кадрової політики України у підготовці працівників для системи освіти. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. Вип. 1(6). К. 2015. С. 30-35.

Витко Т. Ю. Державна кадрова політика України: сутність, сучасний стан і перспективи розвитку. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2016. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2016_1_5 (дата звернення: 25.01.2019).

Гусак І. В. Аналіз державної кадрової політики в галузі освіти. Ефективність державного управління. 2013. Вип. 36. С. 294-304.

Державна кадрова політика в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку: наук. доп.[авт. кол. : Ю. В. Ковбасюк, К. О. Ващенко, Ю. П. Сурмін та ін. ]. К. НАДУ, 2012. 72 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота