СИСТЕМА ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СИСТЕМА ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

05.04.2019 11:35

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Кірічок Наталія Олександрівна, студент Міжрегіональної Академії управління персоналом


Актуальність теми дослідження. На теперішній час в Україні продовжується період соціально-економічних та політико-правових реформ, в яких проходить реформування органів прокуратури, як і інших правоохоронних органів. Багато змін викликаються вимогами Європейського союзу, який наполягає на демократизації нашого суспільства, і, в тому числі, органів прокуратури. Реформування прокуратури полягає у тому, що з карального органу, яким вона була в радянські часи, тепер її діяльність спрямовується  на захист основ конституційного ладу, переорієнтується на пріоритетне забезпечення прав та свобод людини й громадянина, забезпечення реальної незалежності прокуратури та її посадових осіб. 

Проте не всі питання, що стосуються організації і діяльності, в тому числі і  системи прокуратури України були розглянуті, деякі з них залишаються до сих пір дискусійними, як, наприклад, пропозиції створення при військових прокуратурах Державного бюро військовою юстиції (законопроект А. Матіоса). Таким чином, актуальність обраної теми є незаперечною.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в сфері побудови та організації діяльності органів прокуратури України.

Предметом дослідження є правова модернізація системи прокуратури України в умовах європейської міждержавної інтеграції.

Метою дослідження є здійснення аналізу системи прокуратури України в сучасних умовах.

Висновки

Історія створення, формування і розвитку інституту прокуратури починається ще з 18 сторіччя і не закінчується дотепер. Основними рисами розвитку інституту прокуратури, на наш погляд, є зміни його сутності і функцій, що за часів української прокуратури за СРСР переважно полягали у реалізації функції загального нагляду та кримінального переслідування осіб, які вчинили злочин. Тепер в умовах демократизації суспільства в незалежній Україні конституційно-правовий інститут прокуратури України наближається до європейської моделі, захищаючи права і свободи людини і громадянина України.

Правовою основою організації та діяльності прокуратури України є Конституція України, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року та інші законодавчі акти. Зауважимо, що новий Закон України «Про прокуратуру» дещо змінив функції прокуратури. Однією з суттєвих змін є позбавлення прокуратури функції загального нагляду. Одна з умов демократизації при наближенні України до ЄС - приведення функцій прокуратури до стандартів європейського союзу, а саме, позбавлення функцій загального нагляду. Збереження даної функції нагляду щодо додержання та застосування законів порушувало міжнародні зобов’язання нашої держави перед названими європейськими інституціями, внаслідок того її застосування стало закономірним у контексті євроінтеграційного курсу України. Я вважаю, що прийняття нового Закону «Про прокуратуру» внесло суттєві позитивні зміни в реформування функціональної моделі органів прокуратури України.

На сьогоднішній час прокуратура України серед інших правоохоронних органів займає особливе місце, яке пов’язано з виконанням нею сукупності різних функцій: від взаємодії в питаннях боротьби з корупцією та іншими правопорушеннями, координації діяльності до здійснення нагляду і контролю над іншими правоохоронними органами. Органи прокуратури займають у системі правоохоронних органів особливе, незалежне і самостійне місце, котре дозволяє визначити їх в якості єдиної системи державних органів із особливим конституційним та адміністративно-правовим статусом, який наділяє їх процесуальною незалежністю для ефективного та неупередженого виконання покладених на них обов’язків, основним  функціональним призначенням яких є охорона та захист прав, свобод і інтересів людини та громадянина, утвердження режиму законності та правопорядку в суспільстві та державі, та які підзвітні та підконтрольні виключно Президенту України, Верховній Раді України та громадянам України.

Прокуратура України являє собою єдину систему, що здійснює функції, встановлені Конституцією України із метою захисту прав та свобод людини, загальних інтересів суспільства і держави. Слід зазначити, що система прокуратури була змінена новим Законом «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, в якій, крім Генеральної прокуратури України,  регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, з’явилися військові прокуратури та Спеціалізована антикорупційна прокуратури, що, на наш погляд, є позитивним результатом реформування.  

Генеральна прокуратура України є найвищою ланкою системи органів прокуратури і Генеральний прокурор є найвищою посадовою особою в єдиній системі органів прокуратури, який очолює її роботу. У структурі ГПУ утворюються департаменти та управління, відділи, і, крім того, Генеральна інспекція. Управління і відділи можуть бути як самостійними, так і входити у склад департаменту (управління). Генеральний прокурор затверджує Положення про самостійні структурні підрозділи Генеральної прокуратури України. На правах самостійних підрозділів в Генеральній прокуратурі України створюється Головна військова прокуратура, що очолюється заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Регіональні прокуратури, що діють у системі прокуратури України поділяються на: прокуратури областей та Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Керівником регіональної прокуратури є прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, що має першого заступника і не більше трьох заступників. Структура регіональної прокуратури включає різні за обсягом повноважень підрозділи - управління та відділи. Положення про управління, відділи, інші структурні підрозділи  регіональних прокуратур затверджуються керівниками цих  прокуратур.  

В системі прокуратури України існують місцеві прокуратури, які очолюють відповідні керівники місцевих прокуратур. Керівники місцевих прокуратур мають першого заступника і не більше двох заступників. Кандидат на посаду прокурора місцевої прокуратури повинен відповідати наступним вимогам: бути громадянином України; мати вищу юридичну освіту, мати стаж практичної роботи у галузі права не менше двох років, володіти державною мовою.  Добір, перевірку кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури проводить Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Звільнення прокурора з посади може відбуватися у порядку дисциплінарного провадження   (вчинення дисциплінарного проступку) або на загальних умовах.

Військові прокуратури є складовою частиною системи прокуратури України, які очолюються Головним військовим прокурором, який в свою чергу є заступником Генерального прокурора. Військові прокуратури на сьогоднішній час не наділяються особливими функціями та повноваженнями порівняно з іншими органами прокуратури, однак, мають певну специфіку функціонування, що зумовлена військовою сферою в якій вони працюють.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура являє собою самостійний структурний підрозділ ГП України, а її керівник є заступником Генерального прокурора і підпорядковується безпосередньо. Спеціалізована антикорупційна прокуратура складається з  центрального апарату і територіальних філій, які розташовуються в тих самих містах, де розташовані територіальні управління Національне антикорупційне бюро України. Основними функціями САП є проведення нагляду щодо додержання законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України, піддержання державного обвинувачення в певних провадженнях, представництво інтересів громадянина чи держави у суді, пов’язаних з корупційними чи пов’язаними з корупцією правопорушеннями. При створенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури використовувався світовий досвід і, безумовно, типові моделі відповідних антикорупційних інститутів закордонних держав.  Діяльність САП України повинна не тільки відповідати міжнародним стандартам, а й враховувати особливості національної правової системи України, для чого дуже важливо спрямувати діяльність САП саме на боротьбу з корупцією, забезпечити  від неправомірного втручання у її діяльність і надати максимально необхідні ресурси (правові та матеріальні).

Література:

1. Логоша В. В. Місце прокуратури в системі органів державної влади. Форум права. 2011. № 3. С. 478-485. 

2. Малюга В. І. Принципи організації та діяльності прокуратури України: дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2002. 205 с.

3. Сухонос В. В., Звірко О.Є., Грицаєнко Л.Р. Прокуратура України у схемах, таблицях і діаграмах: навч. посіб. Суми: Університетська книга, 2006. 256 с.

4. Сухонос В. В. Прокуратура в системі державних органів України: теоретичний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку: монографія. Суми: Університетська книга, 2008. 448 с.

5. Курочка М. Й., Каркач П. М. Прокурорський нагляд в Україні: підручник. Луганськ, 2004. 424 с.


_________________________


Науковий керівник: Руденко Микола Васильович, Міжрегіональна академія управління персоналом





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота