РИЗИЗИ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ З ОВДП - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РИЗИЗИ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ З ОВДП

07.06.2019 18:03

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Коваль Іван Анатолійович, аспірант, Національний університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь, Україна


Національний банк України, відповідно до п. 2 ч. ІІ ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» [1] та ст. 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [2] здійснює нагляд за банками у сфері фінансового моніторингу та виявляє ряд фінансових операцій з цінними паперами, включаючи операції внутрішньої державної позики (ОВДП), які здійснюються фізичними та юридичними особами, клієнтами банківських установ, які характеризуються легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням зброї масового знищення.

Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП) - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій [3]. 

Вищеназвані операції характеризуються придбанням за вищою ціною та продаж за нижчою ОВДП з таким самим ISIN кодом протягом короткого періоду часу. Дані збиткові операції, як правило проводяться циклічно або неодноразово, навіть протягом одного робочого дня. 

Стандарт ISIN використовується по всьому світу для того, щоб визначати конкретні цінні папери, такі як облігації, акції (звичайні і привілейовані), ф'ючерси, патенти, права на розробку, довіреності, комерційні документи та опціони. ISIN призначаються цінним паперам для того, щоб полегшити чітке з'ясування і порядок платежів. [4]

Таким чином брокер, який діє від свого імені за замовленням і рахунок юридичної особи-нерезидента, здійснює купівлю за ринковою ціною у банківської установи пакета ОВДП. Даний пакет ОВДП продається в подальшому брокером і купується іншим, який діє за замовленням фізичної особи, за ціною, що є нижчою від тої, яка була при придбанні пакета, але може коливатись в межах ринкової ціни.

В подальшому даний пакет ОВДП викуповує перший брокер, який діяв від імені юридичної особи-нерезидента, але вже діє за дорученням та за рахунок юридичної особи-резидента за ринковою ціною. В подальшому пакет ОВДП знову продається фізичній особі за ціною нижчою, ніж ринкова. Фізична особа в подальшому здійснює продаж зазначеного пакету ОВДП банківській установі за вищою ціною, ніж була придбана. 

Після проведення вищезазначених операцій з купівлі та продажу пакета ОВДП фізична особа отримує інвестиційний прибуток в декілька мільйонів гривень, а юридичні особи – збиток у такому ж розмірі. [5]

Варто відзначити, що дана схема отримання інвестиційного доходу активно використовується чиновниками та пов‘язаними з ними особами для формування доходу штучним шляхом для подальшого відображення його в електронній декларації.

Таким чином банківським установам необхідно ретельно вивчитати своїх клієнтів, аналізувати фінансові операції купівлі та продажу ОВДП, з‘ясовувати джерела походження коштів юридичних та фізичних осіб, які здійснюють купівлю-продаж ОВДП.

Крім того, варто приділити значну увагу вивченню суб‘єктів господарювання, які здійснюють брокерську діяльність.

Доцільно зазначити, що дана схема легалізації коштів використовується не тільки в процесі купівлі-продажу ОВДП, але і в інших видах цінних паперів. 

Список використаних джерел:

1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII. // Відомості Верховної Ради. – 2014. – №50-51. – С. 2057.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №5. – С. 30.

3. Державні облігації України [Електронний ресурс] // МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.minfin.gov.ua/.

4. Про Международный Идентификационный Код Ценной Бумаги (ISIN) [Електронний ресурс] // ISIN. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://www.isin.org/ru/isin/.

5. Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Наказ Державної служби фінансового моніторингу України від 25.12.2015 № 166 [Електронний ресурс] // ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://search.ligazakon.ua/.

______________________________

Науковий керівник: Коваленко Юлія Михайлівна, доктор економічних наук, професор, Національний університет державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота