ВИБІР СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИБІР СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

23.09.2019 17:12

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Ачкасов Анатолій Єгорович, доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків; Гриценко Р.М., магістрант кафедри економіки, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків; Мевлютова С.Г., магістрант кафедри економіки, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків


Закордонні ринки стають усе більш привабливими для українських промислових підприємств. Якщо компанія вирішує вийти на зовнішні ринки, то важливу роль грає цілеспрямоване планування і практична продуманість обраного напрямку. Безсумнівні вигоди від виходу підприємства на зовнішні ринки ставлять необхідною проблему розробки стратегії міжнародного маркетингу й організації виходу компанії на зовнішній ринок з урахуванням нових потреб.

Експорт найбільш простий спосіб виходу на закордонний ринок. Експорт вимагає найменших витрат ресурсів, тому що всі маркетингові функції в основному лягають на плечі посередників. Практика непрямого експорту найбільш поширена серед компаній, що починають свою експортну діяльність, тому що вона вимагає менших фінансових коштів і зв'язана з меншим ризиком. Такий експорт відкриває для промислового підприємства широкі можливості відходу з ринку, якщо прибутки не виправдають очікувань, або ситуація на ринку стає несприятливою. У даному випадку підприємство веде справи з брокером, що знаходиться на внутрішньому ринку. 

Незважаючи на переваги експорту з використанням спеціалізованих брокерів, деякі підприємства воліють експортувати свої товари прямо посередникам, що знаходяться на зовнішньому ринку.  

Вигідною відмінністю цього виду експорту є підвищення контролю підприємства над товарами, вивезеними на зовнішній ринок.

Франчайзинг, як і експорт – це досить простий і ефективний спосіб виходу на зовнішні ринки. У цьому випадку підприємство (франчайзер) надає право використовувати свою виробничу технологію, торговельну марку і патент іншому підприємству (франчайзі), що знаходиться на території іноземної держави. 

Крім цього франчайзер забезпечує технічну підтримку, допомогу в організації маркетингової діяльності й у ряді випадків навчання персоналу. Замість франчайзер одержує плату. Причиною виникнення системи франчайзинга є можливість вийти на зовнішні ринки з мінімальним ризиком і мінімальними витратами. 

Можна відзначити ряд переваг франчайзинга перед експортом. Франчайзинг представляє більш широкі можливості контролю над збутом товарів і вимагає невеликих капітальних витрат. Також як і експорт франчайзинг менш ризикований і дає більше гнучкості при відході з ринку у випадку відсутності прибутку.

На відміну від двох попередніх стратегій рішення створити спільне підприємство з іноземною компанією прямо втягує підприємство в процес управління діяльністю на зовнішньому ринку. При створенні спільного підприємства обидві компанії мають право контролю і управління. Спільне підприємство може бути створено двома способами. 

По-перше, одне підприємство може зробити інвестиції у вже існуюче інше підприємство.

По-друге, два або більш  підприємства можуть об'єднатися разом, щоб створити нове спільне підприємство.

Найбільш повною формою залучення в діяльність  на закордонному ринку є переміщення капіталу в створення за рубежем власних складальних або виробничих підприємств.

Прямі іноземні інвестиції дають самий високий рівень контролю, що підприємство може мати при виході на зовнішній ринок. Можливі два методи прямих інвестицій.

По-перше, підприємство може створити нову компанію на зовнішньому ринку. Цей метод вимагає найбільших витрат, тому, що підприємство повинне створити нові контакти і канали збуту, вибрати місце для нової компанії, найняти працівників, придбати устаткування.

По-друге, підприємство може придбати вже існуючу іноземну компанію. У даному випадку підприємство тільки повинне внести зміни в організаційну структуру іноземної компанії.

Таким чином, прямі інвестиції мають ряд переваг у порівнянні з іншими способами виходу на зовнішні ринки. Промислове підприємство може цілком визначати маркетингову і збутову політику. Це може бути особливо необхідно для великих підприємств, що прагнуть проводити єдину політику на усіх своїх ринках. Це допоможе більш ефективної цінової конкуренції, підприємство одержує прямий контакт зі своїми клієнтами на іноземному ринку і підвищує конкурентноздатність.

Література:

1. Зяйлик М., Вівчар О. Ефективність використання маркетингових стратегій / М. Зяйлик, О. Вівчар // Галицький економічний вісник. - 2011. - № 2 (31).-с.15-21.

2. Коваль З.О. Поняття і сутність ефективності маркетингових стратегій вартісно орієнтованих підприємств / З. О. Коваль // Вісник національного університету “Львівська політехніка''.-2012.-№1.- c.99-103.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота