ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ІТАЛІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ІТАЛІЇ

25.10.2019 10:34

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Волобуєва Юлія Володимирівна, студентка 4 курсу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна


Історія бухгалтерського обліку як науки починається в Італії. Тут виник і набув поширення метод подвійного запису: в 1494 р Лука Пачолі опублікував трактат «Сума арифметики», з якого починається бухгалтерський облік. Однак наукою облік став лише після 1861 р. Реформування бухгалтерського обліку в Італії наведено у табл.1: 




У 1974 року був введений ряд документів, в яких основною метою складання фінансових звітів проголошувалося подання об'єктивної інформації про компанії. Тоді ж були визначені формати основних бухгалтерських документів, обов'язковою частиною звітності стала доповідь ради директорів компанії, а право нагляду за процесом їх подання було передано Національній комісії по компаніям і біржам (НККБ). Італьянські бухгалтери, так само як і в Украні, в своїй роботі орієнтуються, перш за все, на податкове законодавство.

Серед комерційних підприємств тут переважають малі і середні. Відкритих акціонерних товариств в Італії вкрай мало - лише 213 компаній продають свої акції на Міланській фондовій біржі. Переважна більшість компаній закрито для потенційних зовнішніх інвесторів. Оскільки більшість компаній невеликого розміру і управляються самими власниками, попит на незалежний зовнішній аудит і детальну бухгалтерську інформацію в цілому вельми обмежений. Він виходить лише від податкових органів і банків [2]. 

Можливість займатися бухгалтерським обліком в Італіїї є тільки у осіб, що мають професійні звання або бухгалтера, або доктора комерції. Відмінності між ними носять скоріше історичний характер, ніж змістовний. Щоб отримати звання доктора комерції, потрібно довше вчитися і здати серйозніші іспити, ніж для отримання звання бухгалтера. Але права і обов'язки і тих, і інших при веденні професійної бухгалтерської діяльності однакові.  Бухгалтери не мають права займатися іншими видами діяльності, наприклад, такими як податкове консультування і аудит. Аудитори ж, в свою чергу, не можуть займатися бухгалтерської практикою.

До теперішнього моменту опубліковано 23 національних облікових стандарти і 21 аудиторський стандарт. Багато з них зараз переглядаються відповідно до чинного законодавства та міжнародних стандартів. Зі вступом до Європейського Союзу всі італійські компанії зобов'язані подавати звітність, що відповідає вимогам міжнародних стандартів.

Всі дані в звітності італійських компаній наводяться на початок і кінець періоду. Баланс представляється в звичайній горизонтальній формі зліва - «актив», праворуч - «пасив». Принцип угруповання статей - за їх економічним змістом. В основі оцінки статей звітності є принцип собівартості. Переоцінка необоротних активів може проводитися тільки за рішенням законодавчих органів. Необоротні активи і дебіторську заборгованість оцінюють у балансі за їх чистою вартістю. На противагу більшості європейських країн, в Італії витрати на дослідження і розробки, а також на рекламу, можуть бути списані відразу на поточні витрати, та показані в активі балансу. Оцінка деяких нематеріальних активів (зокрема, гудвілу і торгових марок) можлива тільки при продажу компанії. Для оцінки запасів використовується найменша з цін: або ціна покупки, або продажу. Для списання на виробництво дозволені всі загальноприйняті методи - ФІФО, ЛІФО та середньозваженої ціни. 

Важливу роль в бухгалтерській практиці має створення резервів під безнадійні борги. В Італії дозволено щорічно відносити на такий резерв 0,5% загального обсягу дебіторської заборгованості до досягнення останньою не більше 5%. Безнадійний борг підлягає списанню за рахунок цього резерву.

Цивільне законодавство Італії дозволяє будь-яким способом перераховувати статті, що представлені  в іноземній валюті, в національну, проте для цілей оподаткування всі підприємства зобов'язані користуватися курсом, що склався на кінець фінансового року. Негативні курсові різниці віднімають з оподатковуваного прибутку.

Діюча нині ставка податку на прибуток підприємств становить 37%. Вона може бути знижена до 27%, якщо компанія не вдається до позик, а фінансується з власних коштів.  Всі компанії зобов'язані також сплачувати місцевий податок, що становить 4,25% від величини доданої вартості за вирахуванням витрат на оплату праці.

Підвищенню інтересу до отримання правдивої і точної інформації з боку зовнішніх користувачів сприяють, по-перше, приватизаційні процеси, що йдуть зараз в найбільших італійських концернах, а по-друге, створення регіональних бірж, на яких, як планується, буде вестися торгівля акціями середніх за величиною комерційних підприємств. Також збільшується число акціонерів, зацікавлених в отриманні повної та об'єктивної інформації про свої підприємства, що вже в найближчі роки призведе до ще більш істотних змін в італійському бухгалтерському обліку.

Література:

1. Бухгалтерский учет в зарубежных странах. – URL: https://cyberleninka.ru/article/n/buhgalterskiy-uchet-v-zarubezhnyh-stranah/.

2. Бухгалтерский учет в зарубежных странах/ Л.А.Жарикова, Н.В.Наумова. – URL: http://producm.ru/upload/books/books5/06.pdf.

__________________________

Науковий керівник: Глушач Юлія Станіславівна, старший викладач, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота