ПОРЯДОК ПЕРЕОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОРЯДОК ПЕРЕОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

30.10.2019 15:24

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Данілішин Афанасій Миколайович, студент VI курсу факультету фінансів, підприємництва та обліку, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Переоцінка об’єктів основних засобів підприємства на поточний момент передбачає визначення вартості майна у момент прийняття управлінських рішень і дає змогу здійснити зіставлення вартості об’єктів основних засобів, що відображені в бухгалтерському обліку суб’єкта господарювання. Незважаючи на те, що поняття переоцінки в обліку на підприємстві існує дуже давно, немає чітко сформованого поняття переоцінки основних засобів та можливих наслідків її проведення.

Переоцінку об’єктів основних засобів можна вважати одним із факторів, що впливає на амортизаційну політику на рівні суб’єкта господарювання. Це пояснюється зміною первісної вартості об’єктів основних засобів внаслідок переоцінки, яка призведе і до необхідності коригування сум нарахованої амортизації, і у кінцевому результаті вплине на фінансовий результат діяльності. Внаслідок цього зазнають змін показники фінансового стану (динаміка та структура майна, джерел його формування, ліквідність, платоспроможність суб’єкта господарювання, ділова активність та рентабельність).

Вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку не відносять переоцінку до обов’язкових заходів, і тому суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення про необхідність її проведення. В Україні порядок оцінки об’єктів основних засобів регулює Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ [6]. Даний Закон передбачає, що «для цілей бухгалтерського обліку оцінку основних засобів має право проводити об’єкт оцінної діяльності» [6], тобто, сам суб’єкт господарювання самостійно не може здійснити її лише власними силами, внаслідок чого виникатимуть певні витрати, пов’язані з оплатою послуг сторонніх організацій, і це вплине на фінансовий результат діяльності. 

П(С)БО 7 «Основні засоби» вказує, що «якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу, підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів» [4]. Одним із проблемних питань є визначення ознак суттєвості, на які звертається увага практично в усіх вітчизняних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Так, НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»  розкриває зміст даного терміну таким чином: «суттєва інформація – інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та керівництвом підприємства» [3].

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів передбачають, що  «порогом суттєвостi для проведення переоцiнки або вiдображення зменшення корисностi об’єктiв основних засобiв може прийматися величина, що дорiвнює 1 вiдсотку чистого прибутку (збитку) пiдприємства, або величина, що дорiвнює 10-вiдсотковому вiдхиленню залишкової вартостi об’єктiв основних засобiв вiд їх справедливої вартостi» [2].

Чинні нормативні акти свідчать, що вітчизняні суб’єкти господарювання мають право, однак не зобов’язані здійснювати переоцінку об’єктів основних засобів. Саме тому вважаємо, що з метою недопущення виникнення двозначних ситуацій під час перевірок податковими органами в частині правильності обчислення податку на прибуток, доцільно у внутрішніх розпорядчих документах стосовно облікової політики, передбачити спеціальний підрозділ, який буде стосуватися саме механізму переоцінки.

Як і всі здійснені господарські операції, результати здійснення переоцінки основних засобів також потребують документального підтвердження. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку вказує, що підприємства «мають право використовувати власноруч розроблені форми документів із зазначенням обов’язкових реквізитів» [5]. Сьогодні в Україні жоден із діючих нормативних актів не передбачає формування спеціальних форм документів для відображення результатів переоцінки. Тому пропонуємо застосовувати форму спеціального Акту переоцінки основних засобів, яка передбачена для використання державними підприємствами. 

Інструкцією № 291 для відображення результатів переоцінки передбачено використання рахунка 41 «Капітал у дооцінках» та субрахунка 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» [1], що на нашу думку інколи призводить до викривлення інформації у фінансовій звітності.

Отже, основними напрямами удосконалення методики переоцінки об’єктів основних засобів є:

1) вибір конкретних ознак суттєвості, що впливають на прийняття рішення щодо здійснення переоцінки;

2) розробка форм первинної документації  для відображення результатів переоцінки;

3) вибір рахунків бухгалтерського обліку при відображенні результатів переоцінки.

Таким чином розв’язання вище вказаних проблем для окремих суб’єктів господарювання досягається шляхом введення розділу «Переоцінка основних засобів» до Положення про облікову політику. 

Література:

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капітал, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Міністерства фінансів України від 30.10.1999 р. № 291 із змінами та доповненнями. URL: http//zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 13.10.2019).

2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: затв. наказом Міністерства фінансів України 30.09.2003 року № 561. URL: http://zakon.rada.gov.ua. (дата звернення: 13.10.2019).

3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затв. наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. URL: http://zakon.rada.gov.ua. (дата звернення: 13.10.2019).

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: затв. наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.  URL: http://zakon.rada.gov.ua. (дата звернення: 13.10.2019).

5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0168-95/paran10#n10. (дата звернення: 13.10.2019).

6. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2658-14. (дата звернення: 13.10.2019).

________________

Науковий керівник: Кудлаєва Наталія Вікторівна, кандидат економічних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота