ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ІТ-КОМПАНІЯХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ІТ-КОМПАНІЯХ

30.10.2019 15:32

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Круць Світлана Володимирівна, студентка VI курсу факультету фінансів, підприємництва та обліку, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


IT-компанії в Україні надають послуги замовникам всього світу. Бізнес-моделі цих компаній є успішними та унікальними, тому ці компанії є прикладом для вивчення, адже їх засновники, як правило нерезиденти, котрі запроваджують найновіші бізнес технології в діяльності своєї компанії.

Оцінюючи український ринок, слід відзначити, високу конкуренцію мають ІТ-фахівці, які працюють як правило на експорт, що пояснюється дешевшою робочою силою, а український ринок залишається без програмних продуктів які б могли бути розробленими на території України. 

Виробництво будь-якого програмного продукту це результат діяльності ІТ–проекту. Тобто ІТ–проект це процес створення, командою програмістів, програмного продукту для замовника.

Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», програмний продукт визнається активом, в якого відсутня матеріальна форма та цей програмний продукт може бути точно ідентифікований [2]. Витрати, що накопичуються в процесі виробництва програмного продукту визнають в тому кварталі, в якому вони були здійснені. 

Вибір фінансової взаємодії між замовником та виконавцем програмного забезпечення є одним з основних аспектів всіх переговорів в ІТ-сфері. Вибір моделі ціноутворення залежить від факторів: стабільність бізнесу, зрілість та динаміка проекту, наявність чітких вимог, бачення майбутнього продукту, згуртованість та правильна взаємодія між замовником і виконавцем проекту.

Визначенням собівартості та ціноутворенням ІТ-послуг в українських невеликих компаніях займаються директора, проджект-менеджера, опираючись на міжнародну практику, особистий досвід та прийнятну ціну для замовника. Тобто, в невеликих українських компаніях ціноутворення здійснюється інтуїтивно, виходячи з платоспроможності замовника та здорового глузду. Як правило, до розрахунку собівартості в таких умовах включаються:

‒ прямі витрати на оплату виконавців (ФОП чи/або заробітна плата + ЄСВ) – цей показник залежить від нормативної кількості годин для виконання, що було закладено;

‒ прямі витрати на утримання виконавців – сюди відносять робочі місця, забезпечення технікою, перекладачі, компенсації податків, банківських послуг, організація тім-білдінгів тощо;

‒ витрати на проект – сюди включаються витрати на сервера, хотстинги CMS, доменне ім’я, додаткове програмне забезпечення, дозволи тощо;

‒ загальновиробничі та адміністративні витрати – оренда приміщень, амортизація, заробітна плата допоміжного персоналу: проджект-менеджер (якщо він не є закріпленим за проектом), тестери, системні адміністратори, офіс-адміністратори, зарплати обслуговуючого персоналу (в тому числі ЄСВ якщо ці виконавці є найманими працівниками), маркетинг, реклама тощо.

Не виняток, що українські ІТ-компанії зацікавлені в постачанні послуг для великих проектів та на довготермінових домовленостях. Українські ІТ-компанії зазвичай виступають посередниками між замовником і виконавцем, тому пропонуємо використовувати нетипове для України ціноутворення, за формулою:

Cost priceвиконавця = Cost priceІТ-фахівця + Contractor fee + Service costs    (1.1)

де Cost priceвиконавця – вартість послуги;

Cost priceІТ-фахівця – це вартість послуг виконавця роботи. Дану вартість ІТ-компанії (посередники) ототожнюють з собівартістю фахівця який надає ІТ-послуги. Ця сума базується на індивідуальній домовленості між ІТ-компанією (посередником) та самим ІТ-фахівцем, тобто сума яку отримає ІТ-фахівець. Розмір цієї суми залежить від рівня кваліфікації, мови програмування особистих домовленостей тощо;

Сontractor fee – гонорар або прибуток ІТ-компанії (посередника);

Service costs – (з англ. витрати на обслуговування виконавців) або іншими словами витрати на утримання ІТ-фахівців. Ще їх можуть відносити до «overhead cost» (з англ. – накладні витрати) – тобто це всі витрати які несе ІТ-компанія при обслуговуванні ІТ-фахівців, сюди відносяться всі витрати які оперативно-виробничі та контрольні роботи, адміністративні витрати, загальновиробничі витрати, додаткові витрати на дослідження, розробку та відрядження.

Service costs (з англ. витрати на обслуговування виконавців) або іншими словами витрати на утримання ІТ-фахівців. Директор вважає, що ці витрати є «overhead cost» (з англ. – накладні витрати) – тобто це всі витрати які несе Товариство при обслуговуванні ІТ-фахівців, сюди відносяться всі витрати які оперативно-виробничі та контрольні роботи, адміністративні витрати, загальновиробничі витрати, додаткові витрати на дослідження, розробку та відрядження. 

Ціноутворення залежить і від методів розробки програмного продукту, тому для здійснення вищевказаних розрахунків необхідно врахувати наступні елементи, це:

− перший елемент – це визначення, як виконавці пов’язані з програмним продуктом, тобто виконавці це: наймані працівники, чи/або ФОПи та їх кваліфікація;

− другий елемент це розмір та умови проекту;

− третій елемент це кількість необхідних ІТ-фахівців та їх технічна кваліфікація. 

Отже ціноутворення в невеликих українських ІТ-компаніях формується ґрунтуючись на технічному завданні, власному досвіді, баченні, платоспроможності замовника, здоровому глузді та ринковій ціні. І якщо серйозних проблем під час своєї діяльності у компанії не виникало, то такий спосіб вважається прийнятним.

Література:

1. Офіційний портал ІТ-спільноти України URL:https://dou.ua/ (дата звернення: 20.10.2019).  

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: наказ Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. №242 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99 (дата звернення: 20.10.2019).  

3. Офіційний портал юридичної компанії «МОРІС ГРУП» URL: http://www.moris.com.ua/modeli-tsinoutvorennya-pri-ukladanni-ugod-u-sferi-it/ (дата звернення: 20.10.2019).  

________________

Науковий керівник: Кудлаєва Наталія Вікторівна, кандидат економічних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота