ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ

30.10.2019 15:40

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Буга Марина Олегівна, студентка VI курсу факультету фінансів, підприємництва та обліку, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Витрати на оплату праці найманих працівників є одним з основних елементів витрат операційної діяльності суб’єкта господарювання. У бухгалтерському обліку відображення витрат на оплату праці здійснюється з врахуванням норм  П(С)БО 16 «Витрати» [4]. Так, до виробничої собівартості продукції (робот, послуг) суми витрат на оплату праці входять у складі прямих витрат, розподілених змінних і постійних загальновиробничих витрат (п. 11 П(С)БО 16 «Витрати»). Саме тому їх правильне відображення в обліку є важливим завданням облікових працівників.

Одним із проблемних питань в обліку розрахунків за виплатами в Україні є невідповідність різних нормативних актів. Поняття, якими оперує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» [3], не є новими для вітчизняних бухгалтерів, проте їх практичне застосування породжує чимало проблем:

- поширення П(С)БО 26 на всі види виплат, включаючи досить незвичні для українських підприємств – непоточні виплати персоналу, що в перспективі мають шанс з’явитися де-факто передусім в результаті реформи системи пенсійного забезпечення;

- неузгодженість термінології, яка використовується для нарахування окремих видів виплат (порівняти хоча б вимоги базисних Закону України «Про оплату праці» [7], Кодексу законів про працю [6] та П(С)БО 26[3]).

Відносно першої групи проблем, то їх вирішення безперечно є справою часу, однак вже на сучасному етапі вимагає однозначності питання класифікації виплат, що дозволяє встановити досить чіткий зв’язок між національним стандартом та міжнародним МСБО 19 «Виплати працівникам».

На рис. 1 наведено базові види виплат, що можуть виникати в ході трудових відносин найманого працівника з підприємством-працедавцем.




Наведена схема має принципове значення для побудови обліку відповідних видів виплат, оскільки є передумовою їх оцінки при відображенні в поточному обліку. Так, оцінка може провадитися із застосування таких її видів:

- поточна собівартість – сума недисконтованих грошових коштів або їх еквівалентів, які були б необхідні для погашення зобов’язання щодо виплат працівникам в процесі звичайної господарської діяльності;

- теперішня вартість – дисконтована вартість майбутніх чистих грошових платежів, які, як очікується, необхідні для погашення зобов’язання щодо виплат працівникам в ході звичайної господарської діяльності. Доведення початкової вартості (оцінки) виплат до рівня теперішньої вартості реалізується шляхом проведення актуарних розрахунків.

Поряд з цим питання оцінки виплат вимагає достовірного визначення моменту її проведення. Нагадаємо, що в термінах П(С)БО 11 «Зобов’язання» зобов’язання «з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу» [2] трактуються як забезпечення. А отже, виплати, що підлягають накопиченню, розкриватимуться в обліку у складі забезпечень, а інші – у складі зобов’язань.

Специфічним статусом наділений елемент, представлений заохочувальними та компенсаційними виплатами. Так, у вітчизняній практиці підприємницької діяльності нині набули поширення переважно разові виплати, як-от одноразові заохочення, винагороди за підсумками роботи за рік тощо. Зарубіжний досвід переконує, що саме цей елемент виплат несе потужний мотиваційний потенціал, оскільки може виступати інструментом участі працівників в капіталі підприємства (проте лише акціонерних товариств), що реалізується через виплати інструментами капіталу. В такому разі є всі підстави класифікувати відповідні виплати як довгострокові з подальшим дисконтуванням їх вартості.

З приводу довгострокових виплат мають місце суперечності подібної природи. Правове забезпечення бухгалтерського обліку виявилося більш прогресивним порівняно з тим, що повинно було б регулювати нарахування та використання відповідних видів виплат. 

Одним із важливих питань реформування бухгалтерського обліку заробітної плати є вдосконалення діючої моделі аналітичного обліку. Діючу модель аналітичного обліку оплати праці слід підпорядкувати та узгодити із національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. З цією метою враховуючи вимоги П(С)БО 26 «Виплати працівникам» пропонуємо ввести відповідні субрахунки до рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». 

До інших довгострокових виплат працівнику, відповідно до П(С)БО 26 «Виплати працівникам» включаються виплати, які не підлягають сплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, в якому працівник виконував певну роботу. На нашу думку, необхідно дані суми обліковувати на окремому рахунку 5 класу, який необхідно назвати 56 «Довгострокові виплати працівникам», що призведе до більш точнішого відображення довгострокових зобов’язань перед працівниками, і більш деталізує інформацію щодо нарахування та виплат працівникам.

Враховуючи вищевказане, вважаємо що нагального вдосконалення потребує лише система аналітичного обліку, так як саме запровадження конкретної моделі аналітичного обліку заробітної плати надасть необхідну інформацію для операційного менеджменту з метою поліпшення організації праці та її оплати, а також для аналізу резервів оптимального зниження витрат на оплату праці, підвищення продуктивності праці.

Література:

1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19) «Виплати працівникам» IASB: Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012 р. URL: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/929_011. (дата звернення: 15.10.2019).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання»: Наказ Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20 зі змінами та доповненнями URL: http: //zakon.rada.gov.ua. (дата звернення: 15.10.2019).

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам»: Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.11 р. № 601 зі змінами та доповненнями. URL: http//zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 12.10.2019).

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» : Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 зі змінами та доповненнями. URL: http: //zakon.rada.gov.ua. (дата звернення: 12.10.2019).

5. Лупійчук І.Р., Ковтун І.Ю. Уніфікація обліку розрахунків з працівниками. URL: http://www.refine.org.ua/pageid-577-3.html. (дата звернення: 12.10.2019).

6. Кодекс законів про працю України: від 10.12.1971р. № 322 – VIII / URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=322-08. 

7. Про оплату: Закон України від 24.03.95 р. № 1081/95-ВР із змінами та доповненнями. URL: http//zakon.rada.gov.ua. (дата звернення: 12.10.2019).

________________

Науковий керівник: Кудлаєва Наталія Вікторівна, кандидат економічних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота