ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

22.11.2019 13:07

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Олещук Ольга Святославівна, студентка другого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Такі компанії як Apple, Coca-Cola, Microsoft, Samsung є досить відомими, проте про їх економічний і політичний вплив на державному і міжнародному рівнях знають далеко не всі. Ця необізнаність є вигідною для останніх через те, що зменшує ризик можливого опору суспільства.

Актуальність даного дослідження полягає в наступному:

1) Питання становлення нових суб’єктів міжнародного права у теоретико-правовій площині є малодослідженим.

2) Визначення важелів впливу ТНК на державу є необхідним для зрілого, осмисленого громадянина.

3) Вивчення ролі ТНК, забезпечує обізнаність населення в сфері світової політики, економіки і просто в повсякденному житті людини.

На сучасному етапі розвитку суспільства для держави є характерною втрата своїх позицій на політичній арені. Це зумовлено декількома об’єктивними чинниками. По-перше, збільшення ролі бюрократії й встановлення її стабільності, що відбулося внаслідок появи нових функцій держави та необхідності забезпечення їх реалізації. 

З цього фактору випливає наступний, а саме, втрата державного авторитету і лояльного ставлення народу до неї. Згідно з результатами соціологічного опитування, держава постає перед народом, як «найбільше зло, адміністративну систему якої складає купка злодіїв, що ненаситно грабує і набиває свої кишені». 

По-третє, з появою ядерної зброї стало неможливим ведення світових воєн, тобто роль захисної функції й соціальної допомоги громадянам зменшилась. Проте відбувається частковий розпад внутрішньої системи безпеки в державах через появу приватних армій і тероризму.

Останньою, але не менш важливою є швидка, системна і поступова глобалізація суспільства, що характеризується всесвітньою інтеграцією та уніфікацією в економічній, політичній та культурній сфері суспільних відносин. 

Культурна глобалізація передбачає поширення ідей, значень, цінностей та збагачення культурних стосунків у світі через Інтернет, засоби популярної культури та завдяки міжнародному туризму. Економічна глобалізація означає збільшення взаємозалежності національних економік усього світу, зумовлене швидким зростанням руху через кордони товарів, послуг, технологій та капіталу, що зазвичай здійснюється транснаціональними корпораціями (ТНК) [1, с. 4].

Транснаціональна корпорація — це єдине економічне угрупування підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керовану з єдиного центру на території кількох країн на основі їхнього національного законодавства. Вони відіграють роль «двигунів світової економіки», міжнародного регулятора виробництва та розподілення продукції. Окрім того, немає жодного значного процесу в світовій економіці і політиці, який не відбувався б без їх участі. Адже ТНК виступають основною силою, яка формує сучасний і майбутній вигляд світу.

Уже сьогодні держава не може повністю контролювати економічну діяльність ТНК. У політичній площині за характером і проявами дій корпорації здебільшого нагадують діяльність держав, що дає підстави ставити їх поряд, як суб’єктів світового політичного процесу. Держава втрачає свою колишню монопольну роль головного суб’єкта міжнародних відносин. Адже висока ефективність, гнучкість, фінансові й інформаційні можливості піднесли ТНК на досить високий рівень в міжнародній політиці [2, с. 233].

На сучасному етапі розвитку міжнародного права ТНК не мають класичної міжнародної правосуб’єктності і належать до «нетипових» суб’єктів міжнародного права. Правосуб’єктність ТНК є похідною і функціональною, оскільки надається та контролюється державами чи міжнародними організаціями для вирішення економічних завдань [3, с. 61]. 

Їх діяльність можна розглядати як справжній феномен, оскільки ТНК формують власну надбудову і структуру відносин незалежно від систем націй-держав. Фактично, найбільш впливові ТНК перетворилися на провідні центри вироблення і прийняття політичних рішень, що впливають як на політику національних держав, їх союзів і коаліцій, так і мають наднаціональний характер. 

Транснаціональні корпорації виходять у сферу світової політики як через зовнішньополітичний апарат держав, де вони зареєстровані, так і в якості самостійної, недержавної політичної сили. Найбільш потужні ТНК стають «комерційно-політичними» організаціями, які проводять свою «зовнішню політику» і свою «дипломатію», впливаючи на уряди країн їхнього базування.

Діючи у країнах-реципієнтах, ТНК активно включаються у внутрішній політичний процес. Представники ТНК вступають у національні асоціації промисловців, отримуючи можливість контактувати з органами влади, підтримують зв’язки з партіями, розраховуючи на певне лобіювання власних інтересів. Міжнародний характер діяльності ТНК призводить до їх постійної участі у зовнішньополітичному процесі [2, с. 233]. 

Досить часто ТНК витісняють національний капітал з прибуткових галузей. Володіючи колосальними виробничими та фінансовими ресурсами, вони спроможні захоплювати ключові позиції в економіці, створюючи загрозу економічній безпеці країн, що приймають. Це свідчить про те, що ТНК цілком здатні на монополізацію місцевих ринків. Шляхом диктування своїх умов не лише конкурентам, але і цілим національним економікам, що несе загрозу їх безпеці [2, с. 235].

Багато ТНК мають більшу політичну й економічну владу, ніж держави, в яких вони здійснюють свою діяльність. Настільки велика роль зумовлена різницею між спільним оборотом корпорацій і валовим національним продуктом (ВВП).

Водночас політичну активність у цей час проявляють не лише державні ТНК. Більш небезпечними для функціонування державних утворень є приватні корпорації, чия діяльність на світовому ринку може йти абсолютно в розріз з офіційним політичним курсом країни їх походження. 

Помітно, що ці компанії не просто намагаються все більше і більше впливати на світову політику, взявши під контроль вже майже всю світову економіку, а й намагаються стати на одне місце з державами як учасниками міжнародних відносин, що мають дійсно велику вагу у світі. Адже останні не можуть повністю регулювати діяльність ТНК.

Отже, зараз ТНК не є класичними суб’єктами в міжнародному праві, проте їх визнання в майбутньому є цілком ймовірним та виправданим.

Список використаних джерел:

1. Воронкова В.Г. Глобалізація як процес універсалізації стосунків між державою та ринком.

2. Бурдяк О.В Зростання ролі ТНК у міжнародних політичних відносинах в умовах глобалізації.

3. Погорецька Н. В. Щодо правового регулювання транснаціональних корпорацій.

________________

Науковий керівник: Чехович Тетяна Валеріївна, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота