ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З КРИПТОВАЛЮТАМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З КРИПТОВАЛЮТАМИ

26.11.2019 13:52

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Матковська Діана Анатоліївна, студентка 3 курсу Київського національного торговельно-економічного університету; Кириленко Наталія Олександрівна, студентка 3 курсу Київського національного торговельно-економічного університету


Дедалі більше громадян та суб’єктів господарювання уникають заощаджень грошових ресурсів в національній валюті у зв’язку з поглибленням кризових явищ в економіці України. Натомість вони віддають перевагу порівняно новому інструменту фінансового ринку – криптовалюті. Віртуальні активи почали інтенсивно використовуватися в Україні у 2014 році та стають популярнішими. Яскравим прикладом цьому є те, що зараз в Україні існує мінімум 40 місць, де за різними даними, приймають криптовалюти як оплату за товари та послуги [1]. Сукупна капіталізація ринку криптовалюти станом на 15 листопада 2019 року становить 230 млрд дол. [2].

Не дивлячись на те, що віртуальна валюта є невіддільною частиною цифрової економіки в Україні, питання оподаткування відповідної діяльності досі залишається неврегульованим. Невизначеність правового статусу віртуальних активів в Україні заважає розвитку відповідного ринку. Власники віртуальних активів не можуть захистити своє право власності та сплатити податки. Крім того, відсутність законодавчого регулювання стримує вихід на український ринок міжнародних компаній, які працюють у цій сфері. Несвоєчасне розв’язання проблеми оподаткування операцій з криптовалютою призведе до втрати фінансових потоків, що негативно вплине на бюджетну систему України.

Поняття «криптовалюта» є новим і недостатньо розкритим в законодавстві. У 2014 році НБУ зробив першу спробу визначити правовий статус криптовалюти, яка була прирівняна до грошового сурогату [3]. Проте вже у 2018 році було зроблено висновок, що криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом[4]. Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від 25.01.19 зазначає, що природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом [5].

З огляду на інформацію, подану вище, актуальною залишається проблема визначення правового статусу криптовалюти та обґрунтування підходу до оподаткування операцій пов’язаних з криптоактивами.

На нашу думку, перш ніж висловлювати пропозиції щодо адаптації вітчизняної податкової системи до об’єктивних відносин, які складаються під впливом цифрової економіки, доречно проаналізувати досвід провідних іноземних держав, які вже відреагували на виклики економіки і розробили ефективні норми щодо оподаткування цифрової валюти та операцій з нею.

Нами досліджено підходи до визначення сутності віртуального активу різними країнами світу та згруповано отримані результати у таблиці 1.




На основі даного дослідження ми з’ясували, що порівняна більшість країн визначають криптовалюту як майно, зокрема Канада, США та Швейцарія. Однак значна кількість досліджуваних країн трактують криптовалюту як фінансовий актив, фінансовий інструмент та платіжний засіб. Меншою популярністю користуються значення нематеріальний актив, віртуальний товар та токен. 

Підбиваючи підсумок, доцільно зазначити, що в різних країнах підхід до правового статусу криптовалют значно різниться – одні країни визнали доцільність їх використання та працюють над формуванням правової бази, яка б закріпила правовий статус віртуальних валют, а інші країни – відсторонюють криптовалюти та забороняють їх обіг.

Визнання або невизнання криптовалюти багато в чому залежить від ступеня розвитку країни. Держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем та не мають засобів, задля підвищення ефективності системи оподаткування за рахунок появи нового об'єкта. І навпаки, високорозвинені країни все ж прагнуть врегулювати електронні платежі, взявши їх під свій контроль, при цьому стягуючи податки.

На даний момент на розгляд керівництву Верховної Ради України був переданий законопроєкт №2461 від 15.11.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами», який передбачає оподаткування операцій з криптовалютами. В ньому дано визначення, що «криптоактив» – це вид віртуального активу у формі токену, який створюється, обліковується та відчужується в розподіленому реєстрі та не посвідчує майнових та/або немайнових прав власника криптоактиву [6]. 

Хоч дане поняття трактують найчастіше як майно або фінансовий актив, ми вважаємо його змістовним і прийнятним для нашого законодавства. Воно в повній мірі розкриває суть криптоактиву й не суперечить ПКУ.

Далі ми дослідили, який податок найчастіше застосовують до операцій з криптовалютою різні країни світу та узагальнили цю інформацію в таблиці 2.




Як бачимо, найбільш розповсюдженим серед досліджуваних країн є податок на приріст капіталу; податок на доходи та податок на прибуток використовують для оподаткування операцій з криптовалютами менше країн; податком на багатство обкладаються операції з віртуальними активами одночасно, в комплексі з іншими податками.

Згідно з проєкт закону №2461 планується оподатковувати діяльність, пов’язану з цифровими валютами, податком на доходи фізичних осіб, за 5%-вою ставкою для інвестиційного прибутку від продажу криптоактивів строком на 5 років [6].

Як свідчить іноземний досвід застосування податку на доходи фізичних осіб є доволі поширеною практикою, проте ми вважаємо, що тільки даного податку замало, адже він не поширюється на юридичних осіб. Тому пропонуємо розширити коло платників шляхом застосування до юридичних осіб податку на прибуток зі ставкою 5-% для прибутку, отриманого внаслідок здійснення операцій з криптоактивами; доцільним буде застосування даної ставки протягом 5-ти років.

На нашу думку, ухвалення проєкту закону №2461, згаданого вище, створить сприятливе середовище для функціонування суб’єктів, які здійснюють операції з віртуальними активами та держави, метою якої є отримання додаткових надходжень податків від операцій з віртуальними активами. Ставка у розмірі 5-ти % для інвестиційного прибутку є доречною, адже вона стимулює розвиток нових видів діяльності та залучення іноземних інвестицій в Україну.

Список використаних джерел:

1. URL: https://minfin.com.ua/ua/2017/11/22/31073133/ 

2. URL: https://ru.tradingview.com/markets/cryptocurrencies/global-charts/

3. НБУ Роз’яснення щодо правомірності використання в Україні "віртуальної валюти/криптовалюти" Bitcoin від 10.11.2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0435500-14/ 

4. НБУ «Про визнання такими, що втратили актуальність, окремих листів Національного банку України» від 22.03.2018 № 40-0006/16290  URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6290500-18/ 

5. ДФСУ ІПК від 25.01.2019 р. №282/К/99 99 13 01 02 14/ІПК «Щодо порядку оподаткування доходів деяких операцій» URL: http://www.document.ua/shodo-porjadku-opodatkuvannja-dohodiv-dejakih-operacii-doc371915.html/ 

6. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67423/ 

7. Прокопенко Н.С., Фененко П.О., Тимошенко А.О. Оподаткування криптовалютного бізнесу: реалії і перспективи. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/7_2018/3.pdf.

8. Чаплінська О. В. Оподаткування криптовалюти в Україні: реалії та перспективи. URL: http://www.pap.in.ua/1_2019/75.pdf/ 

________________

Науковий керівник: Пелешко Надія Михайлівна, старший викладач кафедри фінансів, Київський національний торговельно-економічний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота