ПРИТЯГНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРИТЯГНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

26.11.2019 20:45

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Якимцова Олександра Дмитрівна, студентка 2 курсу, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Наразі ведеться багато дискусій з приводу доцільності введення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб. Щодо цього питання науковці поділяють дві протилежні точки зору – перші вважають, що доцільним є запровадження інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб, другі – що суб’єктом злочину може бути лише фізична особа (ст. 18 ККУ).

Актуальність даної теми обумовлена тим, що притягнення юридичної особи до кримінальної відповідальності надасть змогу побороти негативні явища в економіці (використання підприємств у відмиванні незаконно здобутого майна, створення фіктивних підприємств), вирішити питання щодо встановлення дієвого механізму відновлення порушених юридичними особами прав та адаптаціїї національного законодавства до норм міжнародного права у звязку с глобалізаційними процесами та низкою угод та міжнародних актів підписаних Україною.   

Так, після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких актів України, щодо виконання Плану дій по лібералізації Європейським Союзом, візового режиму для України» та відповідно до нього внесення нового розділу ХIV-І «Заходи кримінальноправового характеру щодо юридичних осіб» в Загальну частину Кримінального кодексу України, законодавством все ж передбачається застосування заходи кримінально-правового характеру до юридичних осіб (ст.  96-6 КК України) за діяння, вчинені фізичною особою – її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи. Під уповноваженими особами юридичної особи потрібно розуміти службових осіб юридичної особи та осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.. Заходами кримінально-правового характеру за Законом є: штраф, конфіскація майна та ліквідація юридичної особи.

Враховуючи викладене вище, можна казати про загрозу подвійного застосування відповідальності за одне й те саме правопорушення. Так у першому випадку до кримінальної відповідальності може бути притягнути уповноважена особа, яка діяла в інтересах юридичної особи та яка безпосередньо вчинила таке правопорушення. А у другому - за вчинене правопорушення уповноваженою особою від імені юридичної особи до юридичної особи можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру, що суперечить нормам Контитуції України (ст. 61), яка гарантує індивідуальність при застосуванні відповідальності.

Таким чином, правова регламентація застосування заходів кримінальноправового характеру щодо юридичної особи у кримінальному провадженні не є досконалою. Законодавець увів в національне законодавство новий інститут, та обмежився його визначенням і порядком застосування, залишивши поза увагою реалізацію та контроль за виконанням заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.

Окреслюючи міжнародний аспект даного питання, слід зазначити, що кримінальна відповідальність юридичних осіб передбачена низкою міжнародно-правових актів та догооворів, такими як Конвенція ООН проти транснаціанальної злочинності 2000 р. (в якій прямо рекомендується ввести кримінальну відповідальність юридичних осіб за певні види злочинів), рекомендації FATE, за якими на юридичних осіб повинна поширюватись кримінальна відповідальність та санкції у кримінальних провадженнях щодо легалізації незаконно одержаних доходів та фінансування тероризму, Рекомендації Групи держав проти корупції та ін.

Взагалі у світі існує дві категорії злочину – фізичні та юридичні особи, та три моделі кримінальної відповідальністі. По-перше, це модель традиційної кримінальної відповідальності, коли юридична особа виступає самостійним суб’єктом злочину (здійснюється відступ від принципу індивідуальної кримінальної відповідальності) (Велика Британія, Канада, Франція). У другому випадку в разі  участі юридичної особи у злочині, вчиненому фізичною особою в інтересах останньої, юридична особа разом з фізичною особою підлягає кримінально-правовому впливу (Латвія, Іспанія, Швейцарія). Саме така модель застосовується в Україні. І третя – це модель квазікримінальної відповідальності юридичних осіб, тобто модель, яка передбачає не кримінальну, а адміністративну або цивільну відповідальність юридичних осіб за вчинення (або участь у вчиненні) злочину (Німеччина, Італія, Швеція).

До того ж у Європейському Союзі діють кримінальні та кримінально процесуальні норми права відповідно до міжнародного стандарту, які визначають юридичну особу як самостійний суб’єкт злочину з відповідною колективною формою вини і дозволяють здійснювати процедуру щодо самостійного притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності. Наразі, чинний Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси не надають можливості здійснювати кримінальне переслідування щодо юридичної особи як окремого суб’єкта злочину, що не відповідає наведеним міжнародним стандартам та практиці країн Європейського Союзу.

Отже, враховуючи євроінтеграційні процеси в Україні, боротьбу з корупцією, адаптацію національного законодавства до норм міжнародного права - встановлення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб є необхідним та важливим у подальшому житті країни. На данний час, хоча законодавство дещо змінене, та загалом це питання  не можна признати остаточно вирішеним.  Колізії, що виникають з введенням даного інституту потребують нового усвідомлення даної проблеми, глибокого та комплексного опрацювання із залученням фахівців сучасної науки, порівняльному аналізі вітчизняного та зарубіжного кримінального законодавства.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота