ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕНДЕНЦІЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕНДЕНЦІЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

26.11.2019 21:47

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Бордонос Надія Володимирівна, студентка ІІ курсу магістратури юридичного факультету Чернігівського національного технологічного університету


З часу здобуття Україною незалежності пройшло вже 28 років. Протягом цього часу відбувалася низка змін в більшості сфер суспільного життя – в політичній системі, економіці та системі господарювання, громадському та культурному житті, гуманітарній сфері тощо. Природно, що ці зміни вплинули і на законодавство держави, яке ввесь цей час теж змінювалось, еволюціонувало, щоб відповідати вимогам часу. Цей процес торкнувся і законодавства, що регулює кримінально-правові відносини.

Дослідник В.Н. Додонов у сучасному кримінальному праві виокремлює три основні глобальні тенденції:

– гуманізація кримінального права;

– криміналізація нових видів злочинної діяльності;

– інтернаціоналізація кримінального права [4, с. 11-12].

Крім того, вчений виокремлює ще й такий додатковий тренд у розвитку кримінального права, як прийняття нових кримінальних кодексів. Вказані тенденції є загальносвітовими, але в різних державах мають свою специфіку. Зокрема, в пострадянських країнах (до яких належить і Україна) вони тісно пов’язані з демократичними перетвореннями, що відбувалися в цих державах після розпаду СРСР.

Радянський Союз протягом всього часу свого існування був тоталітарною державою, що значною мірою контролювала всі сфери життя (хоча ступінь безпосереднього втручання був неоднаковим в різних життєвих аспектах). Тому процеси демократизації в пострадянських країнах поєднувалися не лише з лібералізацією політичного життя (його дерегуляцією, ідейним плюралізмом тощо), зменшенням впливу держави на приватне та суспільне життя, а також і з докорінними перетвореннями в економіці, пов’язаними із становленням ринкових відносин. Наслідком вказаних процесів стала гуманізація законодавства, що проявилась, зокрема, в зміні системи покарань та в декриміналізації ряду діянь, пов’язаних з переходом на нову систему суспільних відносин [4, с. 17]. В той же час зростання злочинності (зокрема, організованої злочинності у сфері економіки) дістала свій вияв у криміналізації багатьох суспільно небезпечних діянь [5, с. 63].

Як гуманізація законодавства, так і криміналізація нових видів злочинної діяльності були тісно пов’язані з третьою тенденцією – інтернаціоналізацією кримінального права. Характерним її проявом є внесення змін до Кримінального кодексу України в зв’язку з підписанням та ратифікацією міжнародних конвенцій (як, наприклад, внесення змін до антикорупційних статей Законом від 18 квітня 2013 р.; зміни, внесені Законом 6 грудня 2017 р. у зв’язку з підписанням Стамбульської конвенції тощо) [5, с. 64].

В перші роки незалежності реформування кримінального законодавства відбувалося шляхом внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України 1960 р. (далі – КК 1960 р.) [7, с. 199]. Зокрема, у 1992 р. були скасовані такі міри покарання, як заслання та вислання (відповідно, ст. 27 та 28 КК 1960 р.), а у березні 1997 р. – введено мораторій на виконання смертної кари [2, ст. 24, 27-28; 7, с. 200]. Норми КК 1960 р., незважаючи на значні уточнення та доповнення, які були внесені до них після 1991 року, не відповідали у своїй нормативно-правовій сукупності реаліям нового життя, що поряд з іншими, не менш вагомими чинниками, обумовило підготовку та прийняття у 2001 році нового Кримінального кодексу України [3, с. 280]. Новий КК був прийнятий 5 квітня 2001 року, а набув чинності з 1 вересня 2001 р. (далі КК України) [5, с. 64; 7, с. 200]. Як відзначає Л.В. Левицька, посилаючись на В.Я. Тація та В.В. Сташиса, новий КК закріплює визнання того, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права [1, ст. 3; 6, с. 31]. Крім того, КК України 2001 р. закріплює ряд основоположних принципів кримінального права:

– нема злочину, немає покарання без вказівки на те в законі;

– застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією забороняється;

– підставою до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом [1, ст. 2; 6, с. 31]. Також серед важливих принципів кримінального права дослідники називають закріплення в законі принципу особистої та винної відповідальності фізичних осіб [6, с. 31].

З часом і до нового КК була внесена велика кількість змін. Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15 квітня 2008 р. було внесено зміни щодо пом’якшення покарання більш ніж до 80 статей КК, і 5 статей КК прийнято у новій редакції. У зв’язку з прийняттям нового антикорупційного законодавства 7 квітня 2011 р. КК доповнено 7 новими статтями, а 9 статей викладено у новій редакції. У 2013 році реформа була продовжена: антикорупційні статті КК були приведені у відповідність до норм міжнародних конвенцій. У зв’язку з лібералізацією економічної діяльності 15 листопада 2011 р. із КК виключено 16 статей про злочини у сфері господарської діяльності, а ще до 37 статей внесені зміни [5, с. 64].

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що тенденції у змінах кримінального права незалежної України можна охарактеризувати як загальносвітові тенденції сучасного кримінального права (гуманізація законодавства, криміналізація нових різновидів злочинної діяльності, інтернаціоналізація законодавства), поєднані з пострадянською трансформацією самого суспільного устрою країни (переходом від тоталітарного режиму до демократичного, дерегуляцією економіки, євроінтеграційними прагненнями тощо).

Література:

1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України, 2001. № 25-26. ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print (дата звернення 18.11.2019)

2. Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 2000-05. Відомості Верховної Ради України, 1961. № 2. ст. 14. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2001-05/print (дата звернення 18.11.2019)

3. Борисов В.І. Основні напрямки розвитку особливої частини законодавства України про кримінальну відповідальність. 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13–14 жовт. 2011 р. редкол.: В.Я. Тацій (голов. ред.), В.І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. Х.: Право, 2011. 456 с. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/307/1/10_Let_KK_2011.pdf

4. Додонов В.Н. Сравнительное уголовное право. Общая часть. Монография. Под общ. и науч. ред. д.ю.н., профессора, заслуженого деятеля науки РФ С.П. Щербы. М.: Издательство «Юрлитинформ», 2009. 448 с.

5. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: Навчальний посібник. За заг. ред. М.І. Хавронюка. К.: Ваіте, 2014. 944 с.

6. Левицька Л.В. Якість кримінального закону України як показник ефективності кодифікації законодавства. Судова апеляція. 2009. № 2(15). С. 31-40.

7. Іванов В.М. Історія держави і права: Навч. посіб. К.: МАУП, 2002. Ч. 2. 2003. 224 с.

________________

Науковий керівник: Коломієць Наталія Володимирівна, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права та правосуддя Чернігівського національного технологічного університету



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота