НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ

09.12.2019 10:16

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Пономаренко Ольга Олександрівна, студентка 2 курсу Львівського національного університету ім. І Франка


На стан економіки кожної держави суттєво впливає структура грошового обігу, правильна організація якої є однією з передумов забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Національний банк діє у двох напрямах оптимізації структури грошового обігу. З одного боку, забезпечуючи оптимізацію структури готівкового грошового обігу, що передбачає вдосконалення процедур випуску та вилучення банкнот, оновлення банкнотно-монетного ряду гривні. З іншого – реалізацію стратегії поширення безготівкових розрахунків, розвиваючи електронні платіжні системи, технології, удосконалюючи платіжну інфраструктуру. Втілення перелічених заходів забезпечуватиме оптимальне співвідношення готівкових і безготівкових розрахунків і дозволить обрати найефективніший варіант структури грошового обігу в країні [6, с. 109–110].

Аналіз сучасного стану грошового обігу та оцінка ефективності його структури дає змогу зробити висновок про те, що в цілому тенденції його розвитку є позитивними. Попри доволі високу частку готівки в обігу (27,2% станом на серпень 2019 р.) варто відзначити також зростання загального обсягу грошової маси [3].

Простежуємо також зростання упродовж останніх років безготівкових розрахунків, що можна пояснити зростанням кількості електронних платіжних засобів. Важливе значення має і розвиток платіжної інфраструктури, зокрема поширення системи POS-терміналів, а також її удосконалення для використання нових інноваційних способів розрахунку.

Перехід до делегованої моделі грошового обігу забезпечує стабільність всієї системи, а також передбачає скорочення державних видатків на забезпечення функціонування грошового обігу. Національний банк передає свої запаси банкнот і монет на зберігання уповноваженим банкам, що відповідають низці критеріїв. Наразі вже чотири банки – АТ “ОЩАДБАНКˮ, АТ КБ “ПРИВАТБАНКˮ, АТ “Райффайзен Банк Авальˮ, АТ “ПУМБ” – мають статус уповноважених банків, які можуть долучатися до зберігання запасів готівки НБУ. Крім того, вісім компаній – ТОВ “СІТ СЕК'ЮРИТІˮ, ТОВ “Український сервіс інкасаціїˮ, ТОВ “Перша інкасаторська компаніяˮ, ТОВ “О-МЕГА”, ТОВ “Агентство комплексної безпеки – охоронна фірмаˮ, ТОВ “Діамант Сек’юритіˮ, ТОВ “Панорама Прикарпаттяˮ та ПП “КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКАˮ – отримали ліцензії на надання банкам послуг з інкасації [4].

Попри це все ще залишається високою частка операцій з отримання готівки в структурі операцій з використанням електронних платіжних засобів, що пояснюється її абсолютною ліквідністю, універсальністю, легкістю у використанні, анонімністю при розрахунках. Це є однією з передумов виникнення тіньової економіки, тому зменшення готівкового сектору грошового обігу допоможе забезпечити прозоре, ефективне та стабільне функціонування всієї економічної системи.

Ще однією проблемою на шляху до забезпечення оптимальної структури грошового обігу є низький рівень фінансової грамотності населення, що пояснюється відсутністю досвіду користування платіжними інструментами, недовірою до банківської системи та загальною необізнаністю у сфері управління фінансами, кредиту та банківських послуг [5].

Для вирішення перелічених проблем, оптимізації структури грошового обігу та забезпечення його ефективного функціонування доцільно провести заходи, спрямовані на [1; 2, с.59–60]:

1) реалізацію проекту “Cashless economy”;

2) зниження попиту на готівку, що позитивно впливатиме на стан грошової системи, забезпечуючи низькі стабільні темпи інфляції;

3) розширення платіжної інфраструктури та впровадження інноваційних сервісів безконтактних платежів;

4) спрощення та пришвидшення процесу оплати послуг завдяки розвитку електронних каналів прийому платежів, що передбачає відкриття єдиного веб-порталу для оплати усіх державних послуг та створення єдиного реєстру квитанцій;

5) підвищення фінансової мотивації та грамотності населення шляхом впровадження сучасних і доступних методів оплати, розвитку культури управління фінансами, забезпечення стійкої банківської системи, що допоможе підвищити рівень довіри населення;

6) прийняття окремого Закону “Про систему грошового обігу України” з метою чіткої регламентації принципів грошового обігу та діяльності всіх його суб’єктів, що сприятиме спрощенню та забезпеченню чіткого правового регулювання цього сектору.

Успішна реалізація поставлених цілей допоможе встановити оптимальне співвідношення між готівковим обігом та безготівковими розрахунками, сприятиме розвитку платіжної інфраструктури, підвищить рівень фінансової грамотності та мотивації, а також довіру населення до банківської системи, сприятиме детінізації та зменшенню корумпованості економіки, створить чітку нормативно-правову базу, забезпечить фінансову стабільність, зокрема національної грошової одиниці, та обумовить загальне економічне зростання.

Список використаних джерел:

1. А9. Cashless economy. Концепція проекту. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=31538042 (дата звернення: 1.11.2019).

2. Дзюблюк О.В., Корнєєв В.В., Міщенко В.І. Теорія і практика грошового обігу та банківської справи в умовах глобальної фінансової нестабільності: монографія. Тернопіль: ФОП Осадца Ю.В., 2017. 298 с. 

3. Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку. URL: http://www.bank.gov.ua

4. Уповноважені банки розширюють свою діяльність із забезпечення готівкою в регіонах України. URL: https://www.bank.gov.ua/news/all/upovnovajeni-banki-rozshiryuyut-svoyu-diyalnist-iz-zabezpechennya-gotivkoyu-v-regionah-ukrayini (дата звернення: 1.11.2019).

5. Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні. Результати досліджень. Проект USAID “Трансформація фінансового сектору”, червень 2019 р.

6. Чайковський Я. Грошовий обіг в Україні: сучасний стан, проблеми та напрями удосконалення організації. Світ фінансів. 2018. Вип. 2 (55). С. 108–122. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота