ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

16.12.2019 18:06

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Кудлай Любов Олексіївна, студентка, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


Актуальність теми дослідження пов`язана із важкою економічною ситуацією в Україні. З початком воєнних дій на території України з 2014 року банківська система зазнала відчутних погіршень вже існуючих проблем, що перебували у пасивному стані, та зіштовхнулася з новими.

Наразі банківський сектор перебуває у скрутному становищі. Падіння ВВП, девальвація гривні, негативний вплив політичних процесів, військові дії на території України, погіршення якості кредитного портфеля банків, високі темпи інфляції стали причиною банкрутства  та ліквідації багатьох українських банківських установ у 2014-2016 роках. 

Очищення банківської системи є частиною Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. За статистикою, починаючи з 2014 року, в Україні ліквідовано 94 банки. З них 33 банки «лопнуло» в 2014, ще 33 - в 2015, 21 - в 2016 і 7 - в 2017. У 2018 році кількість банків, що покинули ринок сягнула 13. За даними НБУ станом на 1 січня 2019 року кількість банків в Україні скоротилася до 75. При тому що ще у 2010 р. в Україні діяло 175 комерційних банків [1].

Найбільшу частку серед банків, що зазнали краху займають банки-зомбі, що не мали активів, та банки, які існували за рахунок «відмивання» грошей. Було ліквідовано неплатоспроможні банки, які втратили ліквідність та не змогли обслуговувати клієнтів. Акціонери цих банків не змогли стримати втрату платоспроможності банку додатковими надходженнями коштів. Серед банків, що опинилися в такій фінансовій скруті були великі фінансові установи: «Надра», «Фінанси та кредит», «Дельта». До 11 липня 2020 в банківському секторі не повинні залишатися банки, чий капітал не досягає суми 300 млн гривень. Якщо до вказаної дати банки не доповнять свої резерви, то існує ймовірність їх відходу з ринку банківських послуг [2].

На сьогоднішній день найбільш надійними вважаються державні банки або ті, що мають частку державного капіталу у своєму статуті. Вони отримують можливість фінансування з державного бюджету. Також до надійних банків відносяться іноземні банки, які ведуть свою діяльність на території України [3].

Існують внутрішні та зовнішні причини банкрутства комерційних банків. До зовнішніх причин дослідники відносять такі: інфляція, в першу чергу, вона впливає на процентну ставку, а також спонукає до виведення коштів за кордон; економічна ситуація в країні; рейдерські атаки; часткова втрата довіри до банку з боку клієнтів.

Виділяють такі внутрішні причини ліквідації банківських установ: відмова акціонерів банку від дофінансування; тіньова структура власності банків; нецільове використання кредитних коштів; виведення з-під застави за кредитом майна позичальників банку; виведення активів з діючих банків та переведення їх на рахунки інших фінансових установ; самоліквідація банків. 

Питання рефінансування банків, які знаходяться у кризовому стані, також залишається актуальним для нашої країни. Сутність даної проблеми полягає в тому, що ряд банків після отримання рефінансування від НБУ не змогли повернути боргу і збанкрутували. Тож, цей інструмент виявився неефективним для України [4].

Зазначені проблеми банківського сектору можуть бути вирішені через:

● стабілізацію загальноекономічної ситуації в Україні;

● повернення довіри вкладників та позичальників до банків;

● постійний моніторинг НБУ кризових явищ та вчасне інформування банківських установ стосовно ризиків;

● законодавчо закріплений захист прав акціонерів банку;

● активний захист та представлення інтересів банків у державному апараті.

Отже, сучасний стан функціонування банківської системи України характеризується наявністю ряду негативних факторів, до яких відносяться: військово-політична нестабільність, загальноекономічна дестабілізація, зниження довіри населення до банківського сектору та продуктів, що пропонують його суб’єкти. Діяльність НБУ у сфері регулювання банківської системи направлена на «оздоровлення» банківського сектору шляхом виводу з ринку недієздатних банків. Ситуація в банківській сфері потребує поліпшення та уваги з боку державних органів. Чітко врегульоване законодавство надасть можливість досконало контролювати банківський сектор та діяльність його суб`єктів.

Література:

1. Національний банк України // Банківський нагляд // Реєстрація та ліцензування // Структури власності банків України. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=673824

2. НБУ відстрочив на два роки збільшення статутного капіталу банків [Електронний ресурс]. – режим доступу : https://lb.ua/economics/2017/12/22/385660_nbu_otsrochil_dva_goda_ uvelichenie.html.

3. Рейтинг надійних банків України в 2016 році / [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://forinsurer.com/rating-banks

4. Сайт інформаційного агентства «Forbes Україна» «Продати проблеми: НБУ опублікував список застав за кредитами рефінансування» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://forbes.net.ua/ua/nation/1413443-prodati-probleminbu-opublikuvav-spisok-zastav-za-kreditami-refinansuvannya

________________

Науковий керівник: Брегеда О.А., кандидат економічних наук, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота