ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ (СТ. 364 ККУ) - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ (СТ. 364 ККУ)

17.12.2019 23:01

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Щерба Вікторія Миколаївна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри публічного права Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Борсук Андрій Васильович, студент 4 курсу (група ПР-43) юридичного факультету Тернопільского національного економічного університету


Формування демократичної правової держави в Україні є неможливим без удосконалення всіх видів службової діяльності. Від якості та об’єктивності реалізації службовими особами своїх повноважень залежить доля політичних, соціальних, економічних реформ, розвиток громадянського суспільства в Україні,а також рівень довіри Українського народу додержавної влади.

Ця стаття містить норму, які передбачають відповідальність за окремі види зловживання службовим становищем (наприклад, службове підроблення). Відповідно в разі такої конкуренції (коли діяння одночасно охоплюється й ст. 365 ККУ, і спеціальними нормами) застосовується правило кримінально-правової кваліфікації, згідно з яким перевага надається спеціальній нормі. Місце й роль норми про зловживання владою або службовим становищем у системі Особливої частини ККУ передбачає два головних напрямки з`ясування її змісту: 1) характеристику ознак складу злочину, передбаченого ст. 365 ККУ; 2) визначення співвідношення аналізованої норми з суміжними.

Поняття зловживання владою або службовим становищем дає сам законодавець у диспозиції ч. 1 ст. 364 ККУ шляхом вказівки на такі ознаки: 1. Форма вини. 2. Мета. 3. Діяння. 4. Наслідки. 5. Суб`єкт. Окрім цих 5 ознак, обов`язковими є ті, наявність яких випливає зі змісту вказаних ознак (зокрема, наявність причинного зв`язку  між діяннями та наслідками) та положень Загальної частини ККУ (вчинення злочину фізичною особою, яка досягла 16-річного віку, її осудність). 

Діяння, у вчиненні якого полягає цей злочин, назване як використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби та характеризується такими ознаками: 1) діяння полягає в активній поведінці (дії) чи не вчиненні дії, яку службова особа може й повинна вчинити (бездіяльності). 2) Діяння відноситься до компетенції представника влади чи іншої службової особи, тобто виходить у коло тих, які загалом вправі вчиняти така особа. Саме в цьому корінна відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 ККУ), для якого характерним є вихід за межі наданої компетенції. 3) Влада або службове становище використовуються - тобто із владою або службового становища отримується користь, вигода особисто для того, хто вчиняє відповідне діяння, або ж для інших суб`єктів за його вибором. 4) Діяння при зовнішній схожості із законними діяннями, насправді суперечить інтересам служби – інтересам, для задоволення яких особі надані владні чи інші службові повноваження. 5) Коло й види діянь, у яких полягає використання влади або службового становища, у ККУ не визначені й не конкретизовані. 

Щоб вказати види способів зловживань, треба піддати аналізу:

- міжнародно-правові акти, які передбачають обов`язок нашої держави вести кримінальне переслідування за певні, як правило, прямо там названі діяння службових осіб; 

- нормативно-правові акти, які регламентують права, обов`язки, обмеження та статус службової особи; 

- акти, які визначають зміст та характер діяльності у відповідній галузі управління, господарювання, наукової, культурної діяльності такої особи: 

- норми, які передбачають дисциплінарну чи адміністративну відповідальність службових осіб:

- інші статті Особливої частини ККУ, у яких передбачена відповідальність службових осіб за окремі види службових зловживань. 

Наслідки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 ККУ мають місце, якщо це діяння завдало істотної шкоди охоронюваними законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державними чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а кваліфікованого виду злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 ККУ, - коли те саме діяння спричинило тяжкі наслідки. Ознаки наслідків:

- можуть полягати в заподіянні шкоди будь яким суб`єктам (фізичним особам (громадянам України та іноземцям), юридичним особам, зареєстрованим в Україні чи за кордоном, суспільству в цілому, державі (як українській так і іноземній), міжнародним організаціям, установам чи їх представникам; 

- полягають у заподіянні шкоди охоронюваним законом правам та інтересам; 

- за своїм характером можуть бути будь-якими (політичними, організаційними, фізичними, моральними, матеріальними. 

Суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 ККУ є службова особа. Вина при вчиненні цього злочину має форму умислу. Умисел може бути як конкретизований (винний прагне одержати неправомірну вигоду в точно визначеному розмірі), так і неконкретизований – безальтернативним (винний чітко визначився, за рахунок шкоди яким інтересам – особистим, суспільним чи державним – він досягатиме поставленої мети. 

Кваліфікований вид цього злочину (ч. 2 ст. 364-1 ККУ), має місце тоді, коли наявні усі ознаки, а шкода досягла розміру, достатнього для визначення наявності тяжких наслідків.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота