ДЕТЕРМІНАНТИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕТЕРМІНАНТИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ

26.12.2019 18:00

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Шевченко Аліна Олександрівна, магістр, Університет митної справи та фінансів


Найчастіше неповнолітні роблять якісь вчинки не розуміючи, що за такими діяннями стоїть кримінальна відповідальність. під впливом чого-то або кого-то. І ці вчинки можуть займати негативний характер. Наприклад від звичайної крадіжки на суму від 193 гривень до тяжких злочинів з позбавленням волі строком на 10 років. Такі діти утворюють як маленькі групки так і великі угрупування. Від трьох до п’ятнадцяти чоловік. Як-то кажуть в українському прислів’ї «Гуртом і батька легше бити» або вступають у такі угрупування які називаються неформальними молодіжним об’єднаннями або субкультурами. Адже всі ми колись наштовхувались на людей, які мають зовнішній вигляд не такий як у всіх. Когось бачили з «ірокезом» на голові, хтось йшов одягнутий повністю у чорний колір і з чорною помадою на губах, на когось звертали увагу тому, що був одягнутий в рожево чорний колір та сумчасті гетри, а комусь навіть доводилося бачити як нападають на людину злочинні угрупування. Найчастіше це і є представники субкультур. У кожного підлітка iснують свої соцiaльнi тa духовні цiнностi, свої стереотипи щодо життя, своя стійка у суспільстві. Тому, як то кажуть, щоб «триматися на плаву» серед своїх і виникають неформальні молодіжні групи, які здобули найбільшу вираженість в наш час. Це так би мовити протест пpoти існуючих порядків i пошук більш справедливих і гідних форм людського існування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ККУ, особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів: умисне вбивство; посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави; умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; диверсія; бандитизм; терористичний акт; захоплення заручників; зґвалтування; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; крадіжка; грабіж; розбій; вимагання; умисне знищення або пошкодження майна; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна; незаконне заволодіння транспортним засобом; хуліганство. / ККУ / Згідно ст. 97 ККУ, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої або  необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу [1]. Неформальні молодіжні об’єднання можна поділити на асоціальні, просоцальні / соціально – активні, дільність яких спрямована на позитивні моменти, соціально пасивні, і антисоціальні. Останні являються найнебезпечнішими.

Проблема полягає в тому, що для адаптації соціального середовища дитина вибирає соціально одобрювану групу однолітків для самореалізації, дезадаптовані асоціальну. Більшість молодих людей об'єднуються в угруповання різної асоціальної спрямованості [2].

1. У виді прикладу можна виділити гопників які порушують 129 статтю (Погроза вбивством), 185 (Крадіжка), 189 (Вимагання) статтю Кримінального кодексу. Угрупування скінхедів порушують статтю 161 Кримінального кодексу. А саме «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками». Від таких діянь страждають і ті і інші. Винні отримують кримінальну відповідальність, а жертви які отримали знущання доводять себе до самогубства. Причини можна поділити на зовнішні і внутрішні. А саме: зовнішньою причиною злочинної поведінки неповнолітніх і молоді є криміногенна ситуація бездоглядності, яка потім перетворюється в криміногенну ситуацію (конфліктну, екстремальну, управлінську і т. п.) яка залежить від виду скоєної злочинної поведінки (насилля, корисливості, необережності та інші) Внутрішній вид причини злочинної поведінки неформальних молодіжних об’єднань є: ущербність системи виховання та освіти; нерозвиненість системи офіційних і недержавних суб’єктів профілактики з приводу правопорушень молоді, не тактовне тлумачення бесід працівниками правоохоронних органів; самокритичність, самокопання. Таким чином дитина або підліток закривається у собі і не вважає себе такою як усі інші; бажання самостверджуватися в своїх групах. Завдяки цьому в них породжується така риса характеру як цинізм. А саме нахабство, груба відвертість, нехтування нормами моралі. Саме це і спричиняє групові ґвалтування та хуліганство; жага завоювати авторитет (не важливо яким способом законим чи ні); бажання виглядати дорослим, незалежнім; помилка батьків, а сама її легковажність при вихованні ще дітей(дошкільного віку) коли вони закривають очі на дрібне злодійство, бешкетництво, дитячі пустощі не пояснюючи, що так робити не можна і це погано; бажання довести свою вірність дружби, кохання та страх прославитися як «зрадник».

Отже роблячи висновок можна сказати, що діти утворюють розбійні напади, вчиняють хуліганство, вбивство, насильство не тільки з власних мотивів, а під тиском суспільства та соціуму в якому вони живуть. Окрім цього приводом такої поведінки є недбалість та холоднокровність батьків, вчителів, працівників правоохоронних органів. Також присутнє бажання «утриматись на плаву серед своїх», щоб не стати відлюдником суспільства. А можливо і навіть біологічні чи психічні теорії девіантної поведінки.     

Cписок використаних джерел:

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.; за станом на 26 лютого 2019 р- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

2. Ковальчук М.А. «Неформальні молодіжні об’єднання та їх особливості». - [Електроний ресурс]. - Режим доступу: https://bitly.su/EphQXd /

________________

Науковий керівник: Варава Володимир Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент, Університет митної справи та фінансів



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота