СУДОВА РЕФОРМА - ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУДОВА РЕФОРМА - ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

17.02.2020 15:49

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Гусак Марія Володимирівна, студентка магістратури навчально–наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


На нинішньому етапі судова реформа має чимало не вирішених проблем, навіть їх більше, аніж розв’язаних. За пройдений час від 2014 р було прийнято чимало важливих законів, котрі приводили діяльність судової гілки влади до сучасних вимог і наближали її до європейських стандартів. Основними кроками у реформуванні, що сприймаються позитивно, слід вважати: удосконалення процесуального законодавства щодо доступу до правосуддя й гарантування права на справедливий суд; перезавантаження судів, появу нових підходів у боротьбі з корупційними проявами у судах; можливість оцінювання суддівського корпусу, беручи до уваги критерії: доброчесності, етики і професійної компетентності. 

Нагальними питаннями для оновленої влади у державі повинні були б стати чіткі орієнтири та дієві заходи у зв’язку із удосконаленням суддівської роботи у першій інстанції, внесення змін до процесуальних законів, система подолання перешкод на шляху реформування. Проте судова реформа у сьогоденні обрала інший варіант змін як процесуального законодавства, так і повного «перезавантаження» судової гілки влади [1].

Передумовою до законодавчих перемін слугувало залучення фахівців – міжнародних експертів. Проте плідність співпраці не позбавляє ризиків у законодавчій діяльності.

Реформа, на жаль, не долає усієї низки питань, котрі постають перед судовою системою щодня. Вони назріли і потребують вчасного реагування. 

Звісно, суспільством схвально сприймається мета судової реформи, яка направлена на справедливий судовий розгляд справ кожній людині, бо має бути незалежний і неупереджений суд, а ефективність реформування та її виправдані кроки варто оцінювати через призму умовних критеріїв – доступу до правосуддя в Україні, який підтверджує змогу кожного, хто хоче захистити свої права зробити це в судовому порядку й вимірюється наявністю кількісного критерію щодо справлення правосуддя; критерію рівня довіри народу до судової гілки влади, який показує наскільки суспільство впевнено у добросовісності та суддівській доброчесності, це своєрідний якісний критерій. Саме про такі визначення глибоких оціночних позицій щодо судової системи зазначається у Законі України « Про судоустрій та статус суддів» [2].

Ще один пласт проблемних моментів лежить у площинні прозорості судової реформи, тому для більш якісного перебігу подій варто залучати міжнародних експертів – представників міжнародних організацій. Поле для співпраці досить обширне – запобігання та протидія корупції, прозорість конкурсних відборів, незалежність ВККС тощо.

При їх допомозі ймовірно більш ретельно вдасться  підійти до прозорості та підзвітності членів ВРП та ВККС в ході їх практичної діяльності. Це вкрай необхідно, бо передбачається розгляд скарг на суддів здійснювати впродовж місячного терміну, з часу їх отримання і надати процедурі прозорості [3]. Але й слід подбати також про випадки, коли дисциплінарна скарга необ’єктивна та наносить шкоду у моральному плані суддівському корпусу, який теж має право на справедливе ставлення до них у суспільстві.

Лише прозорість та справедливість ухвалених рішень додадуть авторитетності тим, хто їх приймає і зміцнять незалежний статус судів та суддів. 

Нині проблема неукомплектованості суддівськими кадрами суддів спричиняє затримку строків розгляду справ. А також внаслідок звуження повноважень ВККС і зміцнення позиції ВРП, зростає ризиковий варіант, що порушує баланс, із – за його зміщення, у використанні прав на врядування суддів.

На мою думку, доволі спірним є скорочення чисельності ВККС до 12 членів, бо це ускладнює прийняття рішень, звужує шанс на їх конструктивність та прозорість. Доволі неоднозначним у сприйнятті є прагнення скоротити кількість суддів у Верховному Суді до ста, це призведе до непопулярних наслідків, адже якість судового розгляду справ знизиться з причин, незалежних від самих суддів, оскільки тягар «перевантаження» справ дасться взнаки.

Доводом цьому є 50 тисяч справ, що перейшли на касаційну інстанцію від попередників. Тому варто підкреслити, що Пленум Верховного Суду не погоджується з подібними законодавчими ініціативами. Непоодинокими є слушні зауваження, що такі положення пов’язані із ризиком щодо гарантій незалежності судової системи.

Свою позицію з цього приводу висловили й ВРП, Рада суддів України у вигляді зауважень, зазначивши про негативний вплив від виконання таких норм, котрі не сприятимуть здійсненню верховенства права в Україні. Адже тоді вірогідно наслідки позначатимуться на усю систему суддівської гілки влади, коли вища касаційна інстанція матиме непомірне завантаження, а швидкі зміни не поліпшать в цілому їх роботу, реформа  буксуватиме. 

Список використаних джерел:

1. Эволюция: судебная реформа или кризис судебной системы? URL: https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2020/01/22/7238120/ (дата звернення 14.02.2020)

2. Судова реформа 2015-2019 в Україні: наскільки виправдане її проведення? URL: https://sud.ua/ru/news/blog/146653-sudova-reforma-v-ukrayini-naskilki-vipravdane-yiyi-provedennya (дата звернення 14.02.2020)

3. Судова реформа: які зміни очікують на стратегію реформування URL: https://mind.ua/openmind/20201470-sudova-reforma-yaki-zmini-ochikuyut-na-strategiyu-reformuvannya (дата звернення 14.02.2020)

________________ 

Науковий керівник: Колодій Анатолій Миколайович, доктор юридичних наук, професор, директор навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота