ТВОРЧІСТЬ ТА СВОБОДА ЯК ВИТОКИ ПРАВОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ У СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ХРИСТИЯНСЬКОМУ ДИСКУРСІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТВОРЧІСТЬ ТА СВОБОДА ЯК ВИТОКИ ПРАВОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ У СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ХРИСТИЯНСЬКОМУ ДИСКУРСІ

24.03.2020 16:01

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Гоцуляк Юрій Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права, Донецький національний університет імені Василя Стуса


Середньовічні правові вчення хоч і багато в чому опирались на положення античних філософів, але разом з тим християнський світогляд задає багато новацій щодо уявлень про правові витоки. В епоху християнську всі законодавчі положення проходять через Священне Писання та його інтерпретаторів [1, с. 11].

Космологічне античне положення вічності космосу звучить приблизно наступним чином: ніщо з нізвідки не береться, і ніщо в нікуди не зникає. Отже, буття є, а небуття немає, воно просто немислиме [1, с. 11]. Космос не має конкретного начала. Християнський світогляд пропонує принципово протилежну позицію. «Подивися на небо і землю, і, бачачи все, що на них, пізнай, що все створив Бог з нічого» (2Мак. 7:28). Це положення є важливим, тому що ключовим атрибутом правового буття є «впорядкування». А світ створювався Богом не як хаос, а у акті творіння задавались всі закони природи. Таким чином, джерелом порядку є чистий акт творіння з нічого. Отже, християнське віровчення розкриває зміст правових впорядкувальних процесів через дві категорії [1, с. 12]: вища воля (сила) та творчість: «Він став причиною буття за допомогою волі і сили, і всім [іншим] із Себе багато і щедро дарував і силу і вид» [2, с. 24]. Античний світогляд звісно теж знав категорію творчості, але вона не ставилась ніколи в чистому абсолютному вигляді як основа буття, адже воно завжди є [1, с. 12]. «І побачив Бог усе, що Він створив…» (Бут. 1, 31). Цей текст є вказівником того, що генезис права варто шукати у створеному Богом бутті, адже все що створено є досконалим, і лиш з цим може бути співвіднесена мінлива недосконала воля людини. Для християнина існує закон, згідно якого необхідно у всьому виявляти волю Бога. Отже, категорія творчості дозволяє повноцінно вести дискурс про витоки, а не просто про ієрархію сутностей. У права ми знаходимо уже не лише вищі носії, а конкретний генезис – Божественна воля. В платонівській філософії можна теж знайти Деміурга-творця, але він працює із заздалегідь заданою матерією. Християнське віровчення розкриває позицію, згідно якої атрибут впорядкування розкривається через творчість. Таким чином «право-творчість» це не просто формування норм, це співвідношення із вищим божественним актом. Законотворчість має підстави для існування завдяки тому, що Богом задана сама можливість творчості [1, с. 12].

Свобода у християнському вченні є необхідною умова творчості і впорядкування. З творчістю завжди пов’язана інша важлива категорія, яку підмітив ще М. Бердяєв: «Творчість невідривна від свободи. Лише вільний творить. З необхідності народжується лише еволюція; творчість народжується з волі» [3, с. 138]. Для рабовласницького античного світу свобода є категорією, обумовленою багатьма факторами, це благо, яке доступне не всім, вона обумовлена місцем людини у соціальній ієрархії, зокрема, її громадянством і, відповідно, статусом. Саме тому хоч греки і придумали демократію, втім їх модель не стала парадигмальною для західної цивілізації (основою стала модель, яка розвивалась у США). Демократія не може суперечити загальнолюдським цінностям, які задала саме християнська доктрина [1, с. 12]. Свобода стає ознакою вродженою, а не привілеєм. Вірно з цього приводу зауважує Оріген: «У Святому Письмі ти знайдеш безліч і інших висловів, що ясно показують, що ми володіємо владою вільної волі. Інакше, якщо в нас немає можливості виконувати заповіді, було б безглуздо і давати їх нам для того, щоб ми могли або врятуватися через виконання їх, або ж піддатися осуду за їх порушення» [4, с. 197]. Свобода волі для правового буття є основоположним атрибутом, тому що започатковує інститут відповідальності. Розкриваючи людську природу через свободу, ми тим самим визнаємо, що всі її діяння належать виключно їй, а значить, і відповідає ніхто інший як сама людина. Лише віддавши свою свободу повністю або частково людина може перекласти відповідальність на когось [1, с. 12]. «Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це. Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; …» (1 Кор. 7, 21-22). «Бо ви, браття, на волю покликані...» (Гал. 5, 13). Свобода не залежить від обставин, що складаються навколо людини, навіть якщо людину позбавляють свободи – це не відповідає її природі. Закон зрештою так чи інакше мав визнати цю істину, адже право приречене на свободу, це той параметр, від якого можна відмовлятись, але як показала історія все одно доведеться до нього прийти. Отже, свобода є невід’ємним атрибутом правового буття, адже має абсолютні незмінні витоки [1, с. 12].

Література:

1. Гоцуляк Ю.В. Атрибути правового буття у християнському віровченні: середньовічний дискурс. НАУКОВИЙ ВІСНИК УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія ПРАВО. Випуск 58. С. 11-14.

2. Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов I–VIII веков. Ветхий Завет. Том III. Под ред. Джозефа Т. Линхарда. Русское издание под ред. Н.А. Кульковой и С.С. Козина. – Тверь: Герменевтика, 2010. – 624с.

3. Николай Бердяев. Смысл творчества (опыт оправдания человека) Москва. Изд-во Г.А. Лемана и С.И. Сахарова. 1916. 358 с.

4. Творения Оригена, учителя александрийского. В русском переводе. Издание Казанской Духовной Академии. Выпуск I. О НАЧАЛАХ. КАЗАНЬ. 1899. 396 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота