CУТНІСТЬ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ ТА ПІДХОДИ ДО ЙОГО ВИВЧЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

CУТНІСТЬ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ ТА ПІДХОДИ ДО ЙОГО ВИВЧЕННЯ

24.03.2020 16:38

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Процишин Аліна Володимирівна, аспірант, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна


В час стрімкого розвитку технологій та становлення економіки знань в Україні, зростає роль людини як ключового фактора інтенсивного економічного розвитку. Саме перехід вітчизняної економіки до інноваційної моделі розвитку зумовлює актуальність питання формування і використання людських ресурсів. 

Наявність трудового потенціалу розглядається фундаментальною умовою забезпечення конкурентоздатності економіки та зростання інтелектуального рівня держави. Проте, сучасні тенденції інтеграційних ринкових відносин засвідчують необхідність підвищення ефективності використання трудового потенціалу та визначення його сутнісного призначення.

Трудовий потенціал складається з взаємопов’язаних та взаємообумовлених етапів – формування, використання та реалізації, які забезпечують його відтворювальний цикл. Дані аспекти трудового потенціалу досліджувалися в працях Д. Богині, Н. Борецької, В. Гончарова, О. Грішнової, В. Василенка, С. Калініної, Б. Клияненка, О. Новікової, Л. Шаульської, А. Колота, М. Пітюлича, В. Приймака, М. Семикіної, Б. Генкіна, Л. Абалкіна, В. Петюха та ін. вчених. Поняття «трудового потенціалу» трактувалось дослідниками як «джерело можливостей, коштів, запасу»; «сукупність можливостей»; «узагальнена, збірна характеристика ресурсів»; «реальний обсяг продукції, що можливо зробити при повному використанні наявних ресурсів» [2]. 

Сучасні науковці аналізують трудовий потенціал на рівні держави і суспільства в цілому, регіону, підприємства та окремого працівника [5].

Під трудовим потенціалом суспільства розуміють конкретну форму матеріалізації людського фактора, в якій акумулюються і синтезуються сукупні здібності працездатного населення до суспільно корисної праці [6]. В. Онікієнко, вважає, що трудовий потенціал – це сукупність працездатного населення, що має відповідну професійно-кваліфікаційну підготовку, застосовує працю в суспільному виробництві з урахуванням його технічної оснащеності [9]. Найбільш використовуваним серед науковців є твердження, що трудовий потенціал – частина населення працездатного віку, яка здатна та має намір проводити трудову діяльність відповідно до стану здоров’я, психофізіологічних особливостей, рівня освіти, спеціальності та соціально-етнічної приналежності [9].

Цілком змістовним виступає трактування трудового потенціалу на регіональному рівні, запропоноване Б. Кліяненко, С. Большенко, згідно з яким під трудовим потенціалом регіону розуміють соціально-економічну категорію, що характеризує сукупність якісних та кількісних характеристик трудових ресурсів, які визначають максимальні можливості регіону щодо виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції та надання послуг відповідно до попиту регіонального, національного та міжнародних ринків; розвитку інфраструктури, освіти і мистецтва, активізації інноваційної діяльності [2].

Л. Янковська визначає трудовий потенціал підприємства як  можливості його працівників за певних умов забезпечити реалізацію цілей підприємства з найоптимальнішими витратами технічних, матеріальних, енергетичних, фінансових та ін. ресурсів [7].

Трудовий потенціал працівника в основному розглядається як складова частина трудового потенціалу підприємства, який у складі трудового колективу повинен давати синергетичний ефект [8]. 

Можна погодитись із думками В. Антонюк, З. Варналій, Л. Шаульська, що саме населення являється основним руховим механізмом господарського комплексу регіону, оскільки володіє сукупністю можливостей до економічної активності, тобто здійснення трудової діяльності [3]. 

Слід відзначити, що для визначення потенціалу трудових ресурсів регіонів використовують підходи, сутнісна характеристика яких, представлена у табл. 1.





Таким чином, з наведених вище сутнісних тверджень відомих вчених й науковців, трудовий потенціал трактується більшістю як інтегровані кількісні та якісні характеристики робочої сили, яка забезпечує певні можливості у створенні матеріальних і духовних благ суспільства та досягненні економічного результату країни [1].

Водночас, трудовий потенціал є складним суспільно-економічним явищем, яке має свою структуру, просторову, часову орієнтацію і змістовну характеристику. Тому трудовий потенціал можна розглядати як багаторівневу систему, яка містить демографічні, соціально-економічні та природно-біологічні-компоненти компоненти. 

На даний час, залишаються недостатньо розкритими питання регіональних особливостей використання трудового потенціалу, а отже і моделей його розвитку. Це обумовлює актуальність подальших досліджень, в основі яких, на мою думку, необхідно використовувати комплексний системний підхід, з позиції взаємозалежності та структурованості трудового потенціалу регіону з трудовим потенціалом держави. Він дозволить виявити взаємозв’язки та протиріччя між формуванням і використанням трудового потенціалу регіонів, а також визначити групи чинників, які мають вплив на його формування і використання

Література:

1. Бачевский Б.Е., Решетняк Е.А. Диагностика и оценка потенциала предприятия. Маркетинг: теорія і практика. Зб. наук. Праць В. Даля. Вип. №13. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 280.

2. Кліяненко Б. Вплив мотиваційного фактора на формування конкурентноспроможного трудового потенціалу регіону: [Фактори, що формують конкурентноспроможність трудового потенціалу регіону] / Б. Кліяненко, С. Большенко // Регіональна економіка. – 2004. – № 4. – С. 7-15.

3. Регіони України: проблеми та пріоритети соці¬ ально¬економічного розвитку: монографія / За ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України, 2005. 498 с.

4. Садовська Н.С. Сутність трудового потенціалу рекреаційного комплексу: еволюція та формування наукових поглядів. Вісник Хмельницького національного університету, 2016, №6 ст. 298.

5. Управління трудовим потенціалом : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / [В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб]. – К. : КНЕУ, 2005. 403 с.

6. Ратушенко О.І. Ефективність управління трудовим потенціалом в сучасних умовах. Електронний журнал «Ефективна економіка». №12, 2013.

7. Янковська Л.А. Оптимізація трудового потенціалу в системі менеджменту персоналу промислового підприємства / Л.А.Янковська // Актуальні проблеми економіки. 2006. №9. С. 200-203

8. Череп А.В., Зубрицька Я.О. «Дослідження сутності економічної категорії «трудовий потенціал» у менеджменті різних рівні. Вісник Запорізького національного університету, №4(8), 2010.

9. Козар В.В. Використання трудового потенціалу в умовах глобалізації світового ринку праці / В.В. Козар, Г.Г. Старостенко // Інвестиції: практика та досвід: науково-практичний журнал, економічні науки. – Чорноморський державний університет ім. П. Могили. 2015. №22. С. 21-28


________________


Науковий керівник: Зелінська Галина Олексіївна, доктор економічних наук, професор, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота