КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

25.03.2020 12:40

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Шморгун Вячеслав Віталійович, здобувач, Науково-дослідний інститут публічного права, м. Київ


За відсутності чіткого визначення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг (за виключенням кримінального законодавства), слід проаналізувати різні підходи, які існують серед науковців, а також у міжнародному законодавстві щодо класифікації об’єктів права інтелектуальної власності. 

Традиційно інтелектуальну власність поділяють на об’єкти авторського права і суміжних прав та об’єкти права промислової власності, спільною істотною ознакою яких є те, що об’єктами авторських прав та прав промислової власності виступають саме результати творчої діяльності людини. Не акцентуючи увагу на характерних відмінностях цих об’єктів, зазначимо, що на даний час ніхто не сумнівається у подвійній природі авторських і винахідницьких прав, оскільки, з одного боку, власнику творчого результату належить право на його використання, яке має виключний характер і може бути передане іншим особам, а з іншого – автор володіє сукупністю особистих немайнових (моральних) прав, які не можуть бути відчуженими через їх природу [1, с. 15]. 

О. Стороженко класифікує об’єкти права інтелектуальної власності на два інститути: перший – авторське право і суміжні права, другий – право промислової власності. До інституту промислової власності вчений відносить три групи об’єктів права інтелектуальної власності: патентні права, права на нетрадиційні об’єкти, права на нетрадиційні об’єкти (компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторську пропозицію, сорти рослин, селекційні досягнення у тваринництві, секрети виробництва (ноу-хау), права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу (комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення [2, с. 62].

П. Цибульов та В. Чебатарьов класифікують об’єкти права інтелектуальної власності на три самостійні інститути. До об’єктів авторського права і суміжного права вони відносять: літературні твори, художні твори, комп’юторні програми, бази даних, виконання творів, фонаграми та відеограми, передачі організацій мовлення; до об’єктів промислової власності відносять: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, фірмові найменування; до нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності сорти рослин, породи тварин, топографії інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції [3, с. 9]. 

О. Світличний класифікує об’єкти права інтелектуальної власності на чотири самостійні інститути, поділяючи їх на об’єкти авторського права і суміжних прав, об’єкти промислової власності, об’єкти селекційних досягнень у рослинництві і тваринництві та засоби індивідуалізації учасників господарського обігу, товарів та послуг, відносячи до останніх торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування, географічні зазначення [4, с. 127-244]. На його думку предмет правового регулювання засобів індивідуалізації учасників господарського обігу, товарів та послуг – це врегулювані нормами права сукупність виключних прав суб’єктів права інтелектуальної власності, що реалізуються у сфері виробництва, торговельного обігу, виконання робіт та надання послуг [4, с. 196].

Інший вітчизняний науковець О. Штефан, на підставі спільних ознак об’єктів права інтелектуальної власності об’єднала всі об’єкти до різних груп. 

Першу групу традиційно складають об’єкти авторського права та суміжних прав. До них належать наукові, літературні, художні твори, комп’ютерні програми та бази даних, а також об’єкти суміжних прав (виконання, фонограми та відеограми, передачі організацій мовлення). Другу групу складають об’єкти патентного права (об’єкти виключного права на результати творчої діяльності, що використовуються у виробництві) – винаходи, промислові зразки, корисні моделі, а також комерційна таємниця, ноу-хау. До третьої групи належать засоби індивідуалізації цивільного обороту, товарів, робіт, послуг – комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення. Четверта група об’єднує у собі інші об’єкти інтелектуальної діяльності – сорти рослин і породи тварин, топографії ІМС, наукові відкриття тощо [5, с. 70-71]. 

У міжнародному законодавстві також існують різні класифікації об’єктів права інтелектуальної діяльності. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03. 1883 р. (Україна підписала конвенцію 25.12.1991 р.) до об’єктів промислової власності відносить: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, недобросовісну конкуренцію.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 14.07. 1967 р. до об’єктів інтелектуальної власності відносить: літературні, художні і наукові твори; виконавчу діяльність артистів, звукозаписи, радіо- і телевізійні передачі; винаходи в усіх сферах людської діяльності; наукові відкриття; захист проти недобросовісної конкуренції, а також всі інші результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній діяльності.

Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності від 14.04. 1994 р. охоплює: авторське право та суміжні права; комп’ютерні програми та бази даних; товарні знаки; географічні зазначення; промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем.

Проаналізовані нами наукові думки та акти міжнародного законодавства свідчать, що до питання класифікації об’єктів права інтелектуальної існують різні підходи. Проте, враховуючи предмет нашого дисертаційного дослідження слід зазначити, що у переважній більшості, зокрема, такі науковці як О. Світличний, О. Стороженко, О. Мельник, до засобів індивідуалізації відносять торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення. Окрім того, ми погоджуємося із позицією О. Мельник, яка вважає, що такі об’єкти права інтелектуальної власності як комерційне найменування, торговельна марка, географічне зазначення мають бути виділені в окрему групу об’єктів права інтелектуальної власності [6, с. 14].

Вказане має важливе значення для адміністративно-правової охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, такі об’єкти права інтелектуальної власності як торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення, мають бути включені в окрему статтю КУпАП.

Література:

1. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. Издательство: ТК «Велби», 2003. 752 с.

2. Інтелектуальна власність: навч. посіб. Г.М. Остапович, О.М. Строженко, Г.В. Уманців, О.В. Фоміна. К.: Київ. НТЕУ, 2012. 456 с.

3. Цибульов П.М., Чебатарьов В.П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка/ За заг. ред. М.В. Паладія. К.: ТОВ «Альфа-ПІК», 2004. 56 с.

4. Світличний О.П. Право інтелектуальної власності: Підручник. Вид. 2, змін. і доп. К.: НУБіП України, 2017. 355 с.

5. Штефан О.О. Право інтелектуальної власності: Акад. курс. К. : Ін Юре, 2007. 696 с.

6. Мельник О.М. Цивільно-правова охорона інтелектуальної власності в Україні: автореф. дис. …. док. юрид. наук. Харьків. 2004. 37 с.


________________

Науковий керівник: Світличний Олександр Петрович, доктор юридичних наук, доцент, Науково-дослідний інститут публічного права




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота