СТОРІТЕЛІНГ У КОМУНІКАЦІЯХ УКРАЇНСЬКОГО АГРОБІЗНЕСУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СТОРІТЕЛІНГ У КОМУНІКАЦІЯХ УКРАЇНСЬКОГО АГРОБІЗНЕСУ

17.07.2020 18:36

[Секція 3. Маркетинг]

Автор: Кузик Олег Володимирович, кандидат економічних наук, Львівський національний університет імені І. Франка


З метою просування українських агропромислових товарів і послуг на внутрішні й зовнішні ринки перспективними є можливості застосування розповідей і сторіфікованоного маркетингу: у світі вітчизняні блага сектору АПК асоціюються із чимось особливим і натуральним. Сторітелінг називають мистецтвом поділитися повідомленнями у формі захопливих історій із цільовою аудиторією.

Такі повідомлення містять кілька складових, зокрема:

- головний герой (протагоніст);

- кілька інших персонажів;

- центральний сюжет;

- деякі конфлікти чи перешкоди;

- основна тема (одна ідея, яка повторюється протягом усього часу);

- дуга розповіді.

Перспективи сторітелінгу зумовлені першочергово особливостями сприйняття кожної людини: історії є вкрай важливими у житті кожної людини. Якщо розповіді здатні викликати справжні емоції, то отримувач повідомлення переживатиме її, як свою особисту. Використання такого засобу маркетингових комунікацій агропромисловими компаніями допоможе цільовій аудиторії зрозуміти, як їхні продукти додають цінності життю.

Для українських агропромислових компаній сторітелінг є можливістю і засобом:

- поділитися зі своєю цільовою аудиторією нормами і цінностями;

- розвивати довіру та відданість до торгової марки й підприємства;

- ділитися знаннями, сприяти навчанню й генерувати емоційний зв’язок із потенційними клієнтами.

Сторіфікований маркетинг із його розповідями може стати важливою складовою реалізації планів, додатковим джерелом прибутків, формування стратегічного планування в організаціях [3, С. 153-159]. Тобто сторітелінг за умови створення «правильної» розповіді та донесення її до цільової аудиторії має важливе значення для розвитку організацій. Створені історії допомагають: 

- обмінюватися знаннями всередині зовнішнього мікросередовища компанії й закріплювати їх;

- розвивати і підтримувати корпоративні культури підприємств.

Ще більшою мірою актуальність сторітелінгу зумовлена змінами поведінки споживачів, які спостерігаються впродовж останніх кількох десятиліть. Підходи та концепції, котрі ґрунтувались на ідеї раціонального прийняття рішень споживачами втрачають свою актуальність. Відповідно погляд на свого клієнта, котрий обираючи певний товар, збирає всі факти, розглядає багато альтернатив та обирає найкращий варіант потребує зміни.

Потребують змін також завдання маркетингових комунікацій у сучасних агробізнесах: надаючи логічно й обґрунтовано всі аргументи, не завжди вдається переконати покупця здійснити вибір на користь своєї компанії. Адже споживачі часто демонструють ірраціональну поведінку. Отож, намагання під час маркетингових комунікаційних кампаній зображати лише вигідні для компанії аргументи, відкидаючи чи ігноруючи інше не завжди ефективно. Сьогодні сутність маркетингових інструментів політики просування полягає у «публічному форумі, риторичних дебатах, платформі для переконання споживачів, що один продукт є кращим за інший» [1, С. 35].

Такий підхід до маркетингових комунікацій упродовж останніх десятиліть розвинув у споживачів скептицизм і негативне ставлення до компаній, поширених товарів, брендів [1, С. 36]. Часто це стає причиною необхідності пошуку нових: підходів у донесенні інформації до споживачів; способів побудови контактів із клієнтами; інструментів взаємодії із цільовою аудиторією.

Відповідно маркетологам в агробізнесі доводиться опиратись великою мірою на інтуїцію як головну стратегію, незважаючи на доступ до значних обсягів інформації. При цьому ключовим у маркетингових комунікаціях залишаються три запитання:

1. Як заволодіти увагою споживачів?

2. Яким способом привабити клієнтів та утримати їхню увагу?

3. Яким чином винагородити своїх покупців?

Поведінка споживачів часто визначається підсвідомими чинниками. Навіть, коли покупець логічно пояснює причини придбання певного економічного блага – це не завжди істина. Інколи споживачі не повністю усвідомлюють сам факт вибору і мотиви покупки. Часто ми поводимось певним чином, бо: це видається очевидним; так завжди поводились раніше; нам порадили так робити; вважаємо правильною саме таку дію [2, С. 57].

Такі вкорінені у свідомості звички споживачі досить рідко переглядають. Тому застосування історії, розповіді, сторітелінгу у комунікаціях українських агрокомпаній дає змогу поглянути на «несвідомий вибір очима людини, котра його зрозуміла [2, С. 57]». За таких умов зміст обрання певного товару набуває ознак розуміння тими, хто отримує комунікаційне повідомлення. Це може допомогти змінити вибір споживача на користь нашої компанії і її товарів. Отож, правильно сформульована розповідь у відповідний час умикає здатність до спостереження та глибшого аналізу власних почуттів, думок, внутрішнього досвіду.

Відповідно українським агрокомпаніям сьогодні більшу увагу доцільно звернути на маркетингову комунікаційну діяльність. Для будь-якого бізнесу, і агропромислового зокрема, актуальним є робота над створенням «автентичного бренду, щоби у свідомості споживачів він здавався значущим [1, С. 154]».

Попри труднощі зосередження на доцільності маркетингових інструментів за умови постійної боротьби зі сезонними коливаннями попиту, пропозиції і ринкової кон’юнктури, змінами законодавства і низьким рівнем підтримки й допомоги держави, коливаннями валютного курсу (більшість технологій імпортовані з-за кордону в іноземній валюті) – довготривала перспектива вимагає глибокого розуміння взаємодії з потенційними споживачами і ринками, комунікування з мікро- та макросередовищем.

Ефективність застосування сторіфікованого маркетингу у комунікаційних кампаніях підприємств активно обговорюють сьогодні в науковому світі. Потенційно привабливим та недостатньо вивченим такий інструмент може бути для підприємств українського агросектору. Створення відповідних історій, може стати провідною інформаційною технологією у процесі здобування «глибоких знань людської натури й особливостей її зв’язку із соціальною та фізичною сферами життя [1, С. 44]» зі застосуванням «методики, певної техніки виконання, вивчення механізму дій та реакцій, розуміння ролі цінностей тощо…[1, С. 45]».

На нашу думку, використання особливостей і технік сторіфікованого маркетингу допоможе українським агропромисловим компаніям:

- навчитись привертати, уримувати й винагороджувати увагу цільової аудиторії;

- глибше взаємодіяти з сучасними ринками та споживачами;

- створити довірчі відносини між брендом і споживачами;

- значно підвищити популярність торгової марки та бренду.

Література:

1. Мак-Кі Р., Джерас Т. Сторіноміка: маркетинг у пост рекламну епоху. Пер. з англ. Є.Голобородько. Х.: Віват, 2019. 240 с.

2. Симмонс А. Сторителлинг. Как использовать силу историй. Пер. с англ. А.Анваера. М.: Манн, Иваном и Фербер, 2013. 272 с.

3. Beckman Sara L., Bary Michael. Design and Innovation through Storytelling. International Journal of Innovation Science, 2009. Vol.1., Nr.4. p.151-160. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота