ОКРЕМІ ПИТАННЯ СПІВПРАЦІ У ЗАПОБІГАННІ ЗЛОЧИННОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ ПИТАННЯ СПІВПРАЦІ У ЗАПОБІГАННІ ЗЛОЧИННОСТІ

25.09.2020 19:57

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Дідківська Галина Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права та кримінології, Університет Державної фіскальної служби України; Попельнюк Назар Вікторович, аспірант кафедри кримінального права та кримінології, Університет Державної фіскальної служби України


Злочинність на сучасному етапі розвитку суспільства становить надзвичайно серйозну небезпеку для його подальшого розвитку. Вийшовши за межі кордонів певної держави, злочинність набула небезпечного транснаціонального характеру. Сьогодні уряду будь-якої держави (незалежно від засобів і ресурсів, якими вона володіє) украй складно вживати заходів, ефективних для боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, не вдаючись до тієї або іншої форми міжнародної співпраці. Усі країни світу повинні усвідомлювати, що жодна з них не захищена від зіткнення із транснаціональною злочинністю. Саме тому на сучасному міжнародному рівні запобігання злочинності належить до пріоритетних напрямів міжнародної співпраці усіх держав і зумовлена необхідністю взаємодії держав у цій важливій справі [1].

Враховуючи те, що Україна стала об’єктом зростаючої зацікавленості міжнародних злочинних угруповань (зокрема у сферах відмивання «брудних» грошей, незаконної міграції, торгівлі людьми, зброєю, небезпечними матеріалами, наркотичними речовинами тощо), то вирішення Україною важливих соціально-економічних, політичних та інших завдань практично неможливе без її участі в міжнародній співпраці з запобігання злочинності, в діяльності міжнародних правоохоронних організацій.

З огляду на це участь нашої держави у міжнародній співпраці у галузі запобігання злочинності, на основі норм і принципів міжнародного права є досить важливою. Цілком зрозуміло, що така співпраця України з країнами світу, міжнародними організаціями є вагомою умовою успішного вирішення багатьох проблем не лише зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного, а й внутрішні соціально-правові та економічні проблеми, проблеми із запобігання злочинності.

Нормативно-правовим забезпеченням міжнародної співпраці України у запобіганні злочинності є чимало законодавчих актів, міжнародних угод, які в сукупності визначають засади зовнішньої політики держави у сфері запобігання злочинності. Так, ще 19 червня у 2003 році ст. 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» до основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України у зовнішньополітичній сфері віднесли проведення активної міжнародної політики України щодо участі в міжнародному співробітництві у боротьбі з міжнародною злочинністю, міжнародним тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією, міжнародними організованими злочинними угрупованнями тощо [2]. 

У сучасній зарубіжній кримінології все більш поширеним стає використання терміна управління безпекою (governance of security), а не контроль злочинності для опису стратегії кримінальної політики. Звичайно, для української кримінологічної науки актуальним напрямком досліджень залишається питання про те, яким чином вищевказані теорії можуть бути інтегровані у теорію і практику запобігання злочинам. Сучасна світова кримінологія, між іншим, виділяє багато окремих наукових напрямків, таких як кримінофамілістика, террологія, ювенологія, кримінотеологія, екокримінологія, кримінопенологія, криміносексологія та ін. Варто зазначити, що злочинність також не стоїть на місці - вона проявляється в нових якісних формах і видах: інтернет-шахрайства та інші злочини у сфері інформаційних технологій, рейдерські захоплення підприємств та організацій; удосконалюються способи легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та ін. У такій ситуації розвиток вітчизняної кримінологічної думки представляється необхідною умовою подальшого вдосконалення всієї системи запобігання та протидії злочинам. Варто підкреслити, що результативність превенції злочинів залежить від бажання та вміння бачити дійсну сутність злочинності та факторів, які її зумовлюють, відповідно до них ставити стратегічні цілі та обирати для їх досягнення тактичні засоби. Виникає необхідність заохотити позитивну тенденцію розвитку сучасної української кримінології та наявність конструктивного плюралізму поглядів на методологічні підходи до дослідження злочинності та кримінологічні засади запобігання [3].

Література:

1. Дідківська Г. В. Кримінальна юрисдикція над особами, винними в вчиненні міжнародних злочинів Сучасний стан кримінального законодавства України: шляхи реформування : збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. 1 березня 2018 р. Ірпінь, 2018. С. 47-51.

2. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р: Розпорядження КМУ від 30.11.2011 р. / База даних «Законодавство України» / ВР України URL: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1209-2011-%D1%80 (дата звернення 12.09.2018).

3. Кримінологія: загальна та особлива частини / за ред. проф. І. М. Даньшина. Харків : Право, 2003. 105 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота