ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ

28.10.2020 10:06

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Сливка Ігор Миколайович, доктор філософії в галузі права, старший викладач кафедри правознавства, ВУ ПрАТ «ВНЗ «МАУП»; Лисак Ігор Богданович, магістрант ПрАТ «ВНЗ «МАУП»


Напрямки подальшого соціального, політичного та економічного розвитку української держави значною мірою залежать від подолання корупції та своєчасного запобігання вчиненню корупційних дій. У 2014 році наша держава почала новий етап у протидії та запобіганні корупції, який розпочався з ухвалення ЗУ «Про запобіганню корупції» [1]. Крім того, протягом 2014-2020 років, почали функціонувати державні антикорупційні інституції, зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд, діяльність яких спрямована на протидію та боротьбу з корупційними проявами. 

Вважається, що корупція активно проявляється лише у діяльності державних публічних органів управління, однак учасниками корупційних дій можуть бути і громадяни та юридичні особи. Про можливість вчинення корупційних злочинів юридичними особами вказують і норми ЗУ «Про запобігання корупції». Розділ X цього нормативного акту має назву «Запобігання корупції у діяльності юридичних осіб» та передбачає, що «юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичних осіб» (ч. 1 ст. 61) [1]. Отже, включення норми щодо запобігання корупції у діяльності юридичних осіб, насамперед вказує на проблему їх участі у різних корупційних діяннях. 

Оцінити масштаби вчинення корупційних дій юридичними особами приватного сектору дуже важко, адже більшість наукових публікацій з цієї проблематики стосуються органів державного управління. А міжнародний та вітчизняний досвід протидії та запобігання корупції свідчить, що корупція у приватному секторі має багато різних аспектів. Причинами цього є: по-перше, відсутність у юридичних осіб приватного сектору стандартів введення бізнесу на основі справедливості та змагальності; по-друге, нормою діяльності більшості українських підприємств є «відкати», уникнення встановлених законом норм та правил ведення господарської діяльності; по-третє, неформальні угоди та недоброчесна конкуренція залишаються основою отримання переваг на ринку, особливо це стосується різних тендерних угод на будівництво великих об’єктів; по-четверте, ефективне функціонування певного бізнесу в Україні залежить від потужних неформальних зв’язків між бізнесом та політиками, державними службовцями та правоохоронцями, що спричиняє конфлікт інтересів та є шляхом до системної корупції. За оцінками правоохоронців в приватному секторі найбільш часто застосовують такі форми корупції як хабарі за працевлаштування (33%), купівля комерційної інформації про конкурентів (37%), змови щодо утримання цін на певному рівні (38%), купівля інформації щодо тендерних пропозицій (34%); «відкати» (46%) [2].

Реалізація ЗУ «Про запобігання корупції» у частині недопущення корупційних проявів у діяльності юридичних осіб відбувається на основі застосування антикорупційних програм, правил етичної поведінки та створення антикорупційних підрозділів (уповноважених осіб). Однак, не всі юридичні особи, згідно Закону, зобов’язані проводити антикорупційну політику. Так, наприклад, ч. 2 ст. 62 Закону встановлює обов'язок затвердження антикорупційних програм: керівниками державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50%), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн.грн; юридичними особами, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень [1]. Ці обмеження негативно вливають на протидію вчиненню корупційних правопорушень у приватному секторі. Антикорупційна програма юридичної особи спрямована на запобігання вчинення їхніми працівниками корупційних чи пов'язаних з ними правопорушень, а також на забезпечення відповідності діяльності юридичної особи вимогам антикорупційного законодавства. 

Що стосується такого інструменту запобігання корупції як уповноважений підрозділ або особа з протидії корупції, то згідно ст. 64 ЗУ «Про запобігання корупції» уповноважений є посадовою особою юридичної особи, що призначається відповідно до законодавства про працю керівником юридичної особи або її учасниками (засновниками) у порядку, передбаченому ухваленою антикорупційною програмою [1]. Тобто, виходячи з цього, уповноважена особа може бути призначена лише в тих юридичних осіб, які мають затверджену антикорупційну програму. Уповноважена особа підприємства, організації та установи здійснює не лише заходи антикорупційної політики, але і контролює хід їх виконання. А ч. 2 ст. 64 вказує на вимоги, щодо рис такої уповноваженої особи, зокрема, така особа повинна володіти певними діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я для того, щоб виконувати покладені на неї відповідні обов’язки [1]. Більш широко завдання, повноваження та права уповноваженого з питань антикорупційної політики підприємства наведені у Типовій антикорупційній програмі. Фактично, сьогодні проблематично знайти на підприємстві особу, яка би була уповноваженою з питань корупції, а якщо така і є, то ця посада лише формальна.

Дієвим засобом запобігання та протидії корупції у діяльності юридичних осіб приватного сектору можуть стати правила етичної поведінки. На цьому наголошується у 4 розділі Типової антикорупційної програми «Норми професійної етики працівників Юридичної особи»: «працівники юридичної особи під час виконання своїх функціональних обов’язків зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки або вимог кодексу етики юридичної особи (у разі його наявності)» [3]. Однак, потрібно зазначити, що по-перше не всі підприємства, установи та організації їх розробляють та використовують (переважно, у великих міжнародних корпораціях вони наявні, менше використовують їх у діяльності середніх підприємств, малі підприємства, на жаль, їх не мають); по-друге, не всі кодекси етики юридичної особи містять положення щодо протидії корупції; по-третє, в українському суспільстві поки що у діяльності юридичних осіб відсутні принципи соціальної відповідальності, які, на нашу думку, є основою для виховання нульової толерантності до корупції серед працівників, керівництва, партнерів та громадськості.

Отже, зважаючи на особливості поширення різних форм корупції у діяльності юридичних осіб приватного сектору, потрібно розширити умови використання передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» антикорупційних програм, правил етичної поведінки та сприяти формуванню та діяльності уповноважених підрозділів або осіб з запобігання корупції. Можливість їх правового забезпечення та використання у діяльності господарюючих суб’єктів - це лише перший етап на шляху зменшення рівня корупції у країні. 

Література:

1. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. Дата оновлення: 24.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 (дата звернення: 26.10.2020).

2. Корупція в приватному секторі. URL: https://old.nazk.gov.ua/ sites/default/files/docs/nazk_files/doslidzhennya/8.pdf (дата звернення: 20.10.2020).

3. Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи: Рішення НАЗК № 75 від 02.03.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0326-17 (дата звернення: 20.10.2020).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота