ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЄДИНОГО СТАНДАРТУ АВТОМАТИЧНОГО ОБМІНУ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЄДИНОГО СТАНДАРТУ АВТОМАТИЧНОГО ОБМІНУ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

10.11.2020 13:49

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Коссе Дмитро Дмитрович, кандидат юридичних наук (Ph D), доцент Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, м. Київ


Глобалізація світу передбачає збільшення простоти не тільки міжнародних подорожей фізичних осіб, а й зміну можливостей щодо безпосереднього місця роботи (робота з дому), отримання доходу з іншої юрисдикції при виконанні робіт за принципом «фрілансера», придбання рухомого та нерухомого майна в різних юрисдикціях, переміщення валютних цінностей та капіталів із однієї країни в іншу як готівки, так і безготівкових платежів, отримання різних пасивних доходів від наявності цінних паперів іноземних емітентів (як держаних, так і корпоративних), страхування різних подій, життя, отримання доходів від роялті, іншої інвестиційної та підприємницької діяльності тощо, що не заборонена чинним українським та міжнародним законодавством. 

Дуже важливими постають питання щодо визначення місця сплати податків (податкове резиденство фізичної особи), адміністрування доходів фізичних осіб, можливості контролюючих органів щодо контролю сплати цих податків та отримання податкової інформації, розрахунок та сплата цих податків враховуючі угоди про усунення подвійного оподаткування. В цьому випадку виникають комплексні питання щодо юридичної конструкції здійснення таких видів діяльності, прозорості податкової інформації, визначення місця та розмірів податків.

Єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією (Automatic Exchange of Information – AEOI) розроблений ще у 2013 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у вигляді Багатосторонню конвенцію про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard – Єдиний стандарт з обміну податковою інформацією) [1]. Перший автоматичний обмін даними згідно з цим стандартом між компетентними контролюючими органами держав що прийняли Конвенцію стався у вересні 2017 року (за фінансовими показниками 2016 року). І далі цей процес здійснюється щорічно. 

Слід розуміти, що CRS стандарт не є імперативними та не є нормою права. Цей стандарт є показником для відповідних держав, які вирішили його впровадити до свого чинного законодавства. Способи впровадження можуть бути різними в залежності від побудови системи оподаткування, контролю та адміністрування податків, фінансової та банківської системи в державі. Для того щоб він став обов'язковим, кожна країна повинна в свій спосіб зробити імплементацію цього стандарту до свого законодавства. На сьогодні вже понад 100 країн світу взяли на себе зобов'язання виконувати вимоги CRS та застосовують його в роботі.

Слід розуміти, що стандарт передбачає, як процедурні питання, так і безпосередньо інформацію яку отримують та передають учасники стосовно збору податкової інформації, інформації щодо руху коштів по рахунках платників податків, ідентифікування бенефіціарів рахунків тощо. Так, по перше, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансові установи повинні ідентифікувати податкову резидентність своїх клієнтів. У разі виявлення того факту, що клієнт є податковим резидентом іншої країни-учасниці автоматичного обміну інформацією, на фінансову установу покладається обов'язок повідомити через компетентні органи своєї країни компетентні контролюючі органи країни свого клієнта певну фінансову інформацію, що підлягає розкриттю. 

Варто зазначити, яку саме інформацію про рахунки своїх клієнтів (фізичних осіб) за відповідний звітний рік збирають фінансові установи. Це ім'я, адреса проживання, дата і місце народження, ідентифікаційний податковий номер власника рахунку, номери рахунків, всі види отриманих доходів від активної комерційної діяльності, дохід від пасивних інвестиційних операцій, залишки на рахунках на кінець відповідного звітного року. 

Більшість країн учасників Європейського Союзу приєдналася до цього стандарту та виконують його з обох боків і надають інформацію і збирають податкову інформацію. Українське законодавство щодо автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS на шляху впровадження. Не виконані вимоги (на момент обговорення):

1. щодо форми та порядку надання звітності, переліку фінансових установ, які повинні здійснювати такий обмін, не затверджені правила ідентифікації підзвітних рахунків у таких установах

2. щодо визначення країн-партнерів та не підписано міжвідомчу угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, депонування повідомлень та застережень у Секретаріат ОЕСР. 

3. щодо юридичного забезпечення виконання дотримання вимог щодо конфіденційності й захисту персональних даних фізичних осіб, в тому числі не здійснено обов’язкове проходження Україною (в першу чергу державною податковою службою) необхідних перевірок Глобального форуму ОЕСР.

4. щодо автоматизації технічних процесів збору та обміну податковою інформацією.

В цьому контексті, слід зазначити, що в 2020 році в Україні було введено в дію договір про FATCA, який Україна і США уклали ще в лютому 2017 року. FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act) – це закон США про податкову звітність по закордонних рахунках, який було прийнято для боротьби з ухиленням від сплати податків резидентами США. Тепер українські банки повинні ідентифікувати рахунки, контрольовані американськими платниками податків (фізичними і юридичними особами), і передавати інформацію про ці рахунки та їхніх власників до податкової служби США. Багато українських банків готувалися до цього заздалегідь. Тому для банківських клієнтів стало звичайною справою заповнювати опитувальники, в яких потрібно зазначати наявність або відсутність бенефіціарів–резидентів США, а до договорів банки включають положення про згоду клієнта на розкриття інформації за рахунком для виконання вимог FATCA. Відповідно до Угоди FATCA повинен відбутися односторонній автоматичний обмін податковою інформацією у вересні 2020 року та буде стосуватися періодів, починаючи з липня 2014 року [2]. На момент публікації статті не має інформації, чи відбулося це технічно, всі юридичні вимоги виконанні обома країнами.

Ця особливість (щодо автоматичного обміну податковою інформацією про клієнтів) примушує банк ставати контролюючим органом або агентом контролюючих органів щодо визначення саме податкового резидента фізичної особи. При цьому відповідно вищезазначених документів це може визначатися, наприклад,  просто на підставі документу, наприклад, сертифікату податкового резиденства, виданого уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом) у тій юрисдикції, резидентом якої є отримувач платежу або/та власник розрахункового рахунку згідно його заяви. 

Також банківський представник може, у разі сумнівів перевіряти і такі дані - адресу місця проживання власника рахунку та поштову адресу, яка на даний момент зафіксована у документах фінансової установи; номер(и) телефону власника рахунку, який зафіксований у документах фінансової установи; чи наявні постійні інструкції стосовно переказу грошей з одного рахунку на інший; чи наявні поточні адреси “на ім’я” або адреси “до запитання”, або адреси власника рахунку; та чи є наявна будь-яка довіреність або право підпису щодо рахунку. Розгляд таких питань вже залежить від податкового законодавства конкретних країн. 

Таким чином, чинне законодавство вже дає можливість отримувати та збирати податкову інформацію про розрахункові рахунки, обіг на них, частково про діяльність фізичних осіб через фінансові операції по рахунку, отриманих ними доходах, та в подальшому їх оподаткуванні за запитом відповідних контролюючих органів всередині України щодо всіх платників податків, але не за межами Україні.

При імплементації в повному обсязі стандартів автоматичного обміну податковою інформацією можуть бути створені механізми для контролю та адміністрування податків фізичних осіб незалежно від місця отримання доходів, місця здійснення діяльності, місця та розміру отриманих доходів від пасивних джерел доходів та інвестиційної діяльності. 

Правове забезпечення інтегрування зазначених норм в законодавство України дасть можливість прозоро бачити дії бізнеса та фізичних осіб поза межами території України, як це роблять контролюючі органи всередині країні, урегулює повноваження контролюючих органів України отримувати більш детальнішу інформацію всередині країни як по резидентам, так і по нерезидентам, трансформує поняття банківської таємниці. Але слід розуміти, що імплементація в будь-якому разі повинна бути комплексною, забезпеченою змінами в різних галузях права, починаючи із публічних галузей (фінансове, митне, адміністративне право) і завершуючи приватними галузями права (банківське, інформаційне тощо).

Література:

1. Багатостороння конвенція про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS // URL: https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/ (Last accessed: 30.10.2020)  

2. Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA): Закон України // Законодавство України : база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення: 30.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-20?lang=ru#Text (дата звернення: 30.10.2020); Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) // Законодавство України : база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення: 30.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-20?lang=ru#Text (дата звернення: 30.10.2020)



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота