СОЦІАЛЬНІ УМОВИ, ЯК ДОМІНУЮЧИЙ ФАКТОР У ФОРМУВАННІ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СОЦІАЛЬНІ УМОВИ, ЯК ДОМІНУЮЧИЙ ФАКТОР У ФОРМУВАННІ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ

23.11.2020 14:49

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Шептовицька Анна Артурівна, студент (магістр), Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Будь-яка осудна особа, що досягла віку кримінальної відповідальності та вчиняє протиправне діяння, що відноситься до певного розділу та кваліфікується за окремою статтею Кримінального Кодексу України, наділена певними вродженими або набутими протягом життя (або окремого його періоду) особливостями, прояв яких став причиною вчинення нею даного діяння. Тому, при розгляді конкретної фізичної особи, що вчинила злочин, її індивідуальних особливостей, досить важливим являється ідентифікація домінуючих рис, що стали причинами скоєння даного злочину. Дане питання має принципове значення для кримінології, оскільки від його вирішення залежать розробка окремих законодавчих та громадських заходів, направлених на  запобігання даного виду правопорушень. 

Загальнотеоретичні кримінологічні дослідження та практичні результати статистичних даних як національного, так і зарубіжного характеру доводять, що причини вчинення певного злочину конкретним суб`єктом обумовлено впливом як суспільного середовища, так і природних складових. Але, які з них являються першоджерелом? 

Якщо брати до уваги природні якості людини, вони включають: вроджені або набуті протягом окремого періоду життя психічно-розумові відхилення - наявність окремого виду та рівня психічного розладу, який відображається на усвідомленні особою своїх дій та їх подальших наслідків. Або психологічні (ментальні) особливості - розлад емоційно-вольової сфери. Прикладами яких є: підвищена рефлективність, імпульсивність, схильність до окремих видів агресії, постравматчні та інші розлади психічної діяльності, які є поштовхом до насильницької поведінки, наслідки якої можуть мати злочинний характер. Тому, наявність даних особливостей здебільшого спонукає особу до вчинення «випадкових», незапланованих насильницьких злочинів (проти життя та здоров`я людини, проти громадського порядку). 

Але, не дивлячись на силу біологічних властивостей, велику роль у формування антисуспільної, схильної до злочинності свідомості відіграють соціальні фактори, серед яких: 

1) первинні та вторинні соціальні інститути: родина, соціальне оточення, обране людиною коло спілкування), під впливом яких формується свідомість особи – наявність певних соціальних цінностей, рівень освіти, правової обізнаності. 

2) соціальні норми окремої категорії населення, до якої відноситься особа: формування суспільних взаємовідносин, ставлення до закону та ін. 

3) економічне ситуація загальнодержавного характеру: рівень безробіття, соціальної допомоги, забезпечення заробітною платою населення. Або локального (в якій знаходиться конкретний індивід/ його соціальне оточення): наявність чи відсутність постійного місця роботи, навчання. 

Тому що свідоме вчинення систематичних, «триваючих» (до яких відносяться корисливі злочини проти власності, корупційні та інші злочини), також пряма або опосередкована участь у злочинній діяльності - являються результатом дії виключно суспільної середи. 

Підсумовуючи вище викладене, можна зробити висновок, що значну роль у формуванні злочинної антисуспільної свідомості відіграє зовнішній, соціальний клімат, під впливом якого відбувається формування особи. 

Список використаних джерел:

1. Валуйська М.Ю. – Криміналізація особистості, як деструктивний соціокульрний процес// Вісник НЮУ Ярослава Мудрого «юридична академія України ім.Ярослава Мудрого» - Х.Право 2016 р. – с.257-260

2. Голіна В.В., Головкін Б.М., Валуйська М.Ю. Кримінологія – Х.Право 2014 р. – 440 с.

3. Гловкін Б.М., Навальна Я.Т. – ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИНЦІВ 2012 р. 

4. Корецький С., Петьков В.А. – Особистість злочнця як об`єкт псхологічного дослідження/ Вісник Національного університету оборони України 2015 р.

5. Москаленко В.В. – Соціалізація особистості. Монографія / Національна академія педагогічнх наук України. Інститут психології імені Костюка. Київ 2013 р. 

6. Нікітін Ю.В., Нікітіна І.В. -РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ТА БІОЛОГІЧНОГО У ПОВЕДІНЦІ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ: КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ / Юридична наука 2017 р. 

7. Ткачова О.В. – Формування особистості агресивного злочинця: постановка проблеми / Національний юридичний журнал «Теорія і практика» 2017 р.

8. Шалгунова С.А. – Особа насильницького злочинця: монограф. Дніпропетровськ Ліра ЛТД, 2012 р. – 548 с.




Ключові слова: особистість злочинця, соціальні фактори, вчинення злочину

Анотація. У тезах розглянута проблема співвідношення соціального та біологічного в особі злочнця. Досліджена причина домінування зовнішнього впливу. 

Ключевые слова: личность преступника, социальные факторы, совершение преступления.

Аннотаця. В тезисах рассмотрена проблема соотношения социального  биологческого в лице преступника. Исследована причина доминирования внешнего влияния.

Keywords: personality of a criminal, social factors, perpetration. 

Summary. The theses considers a problem of an interrelation between social and biological factors in a personality of a criminal. The reason of the outside dominance is investigated.  

________________ 

Науковий керівник: Лукашевич Сергій Юрійович, доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота