БІЗНЕС-МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЗБУТОВИХ КООПЕРАТИВІВ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

БІЗНЕС-МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЗБУТОВИХ КООПЕРАТИВІВ В УКРАЇНІ

27.01.2021 10:19

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Пономаренко Ігор Олександрович, студент, Сумський державний університет; Лебідь Нікіта В’ячеславович, студент, Сумський державний університет


Термін «кооперація» походить від латинського «cooperatio» – взаємодія, відображаючи форму організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб [1]. Кооперація відіграє помітну роль в економіці різних країн світу. У кооперативи, які діють у різних секторах економіки, у всьому світі об’єднано майже 1 млрд. осіб, тобто сьома частина населення планети. Кооперативи активно розвиваються в понад 100 країнах, і, за оцінками експертів, вони створили понад 100 млн робочих місць [2]. 

Успішність збутових кооперативів прямолінійно залежить від кількості виробленої та переробленої продукції та її якості, тому для безперебійного функціонування кооперативів такого виду необхідно налагодити виробництво. Перед збутовими кооперативами, на думку авторів, стоїть три найважливіших завдання:

● збут продукції максимально витіснивши посередників;

● організація логістики (зберігання, перевезення, фасування та пакування);

● проведення регулярних маркетингових аналізів, щодо попиту на ту чи іншу продукцію.

Наразі фермери або власники власних селянських господарств, здебільшого, продають свою продукцію посередникам, привозять продукцію на ринки та продають торговцям за оптовими цінами. При цьому ніхто не контролює в яких умовах відбувається перевезення, ніхто не здійснює температурний контроль. Продукція зазвичай перевозиться в сітках навалом, через що б’ється та починає гнити. В таких умовах виробники скаржаться на низькі закупівельні ціни, перевізники, які по суті є посередниками, скаржаться на високу вартість перевезень та великі втрати під час них. А продавцям не подобається те, що продукція швидко псується, наявність великого відсотку неліквідної продукції, яку дуже важко продати. Деякі фермери все ж змогли вийти зі своєю продукцією у магазини та супермаркети. Але це здебільшого регіональні мережі та так звані “магазини біля дому”. 

Тому однією з пріоритетних задач є організація збуту напряму великим мережам супермаркетів по значно вищій ціні великими партіями з дотриманням всіх санітарних вимог та температурного режиму. В ідеалі в довгостроковій стратегії повинна бути власна мережа магазинів, яка належить учасникам кооперативу, в такому випадку можна забезпечити доставку продукції з ферми безпосередньо до споживача. Також не варто забувати про зовнішні ринки, тому, що наразі експортується, здебільшого, сировина і таким чином втрачаються можливості для отримання більш високої доданої вартості. А при наявності крупних партій продукції, що була розфасована та упакована, можна виходити на зовнішні ринки з більш конкурентною пропозицією.

Друга функція яку виконує збутовий кооператив є логістична, і її доцільно поділити ще на три пункти це безпосередньо перевезення, складська функція, та фасування та пакування.

Для функціонування логістичної діяльності необхідний значний фінансовий ресурс. Для залучення капіталу можна скористатися кредитуванням, залучити асоційованих членів, також варто замислитися над можливістю включення до членів кооперативу власників вантажівок. В ідеалі в кожному регіоні потрібен склад, у який продукція приходить, вибирається неліквідна продукція, потім фасується, упаковується та відправляється до місця продажу. В такому випадку забезпечується безперебійність постачань, зменшується до мінімуму неліквідна продукція, а за рахунок пакування можливо збільшити термін придатності. Також функціонування таких складів дасть додаткові робочі місця для населення.

Маркетинговий аналіз потрібен для розуміння того яка продукція користується попитом, на яку очікується дефіцит, вирощування або переробка якого виду продукції дає найбільшу додану вартість. При цьому використовується інформація про споживання продукції у минулих роках, інформація з відкритих джерел. Згідно такого аналізу будується маркетинговий план та поради для вирощування тієї чи іншої культури або про доцільність переробки продукту.

Література:

1. Кооперація. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.

2. Торосян Г.А. Сільськогосподарська обслуговуюча кооперація як стратегічний напрям у контексті соціально-економічного розвитку сільських територій. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Економіка і менеджмент. 2016. Вип. 19. С. 45-48. URL: http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2016/19-2016/11.pdf.

________________

Наукові керівник: Ковальов Богдан Леонідович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування, Сумський державний університет.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота