ВПЛИВ ЕКОНОМІКО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕКСИКИ НА УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ЕКОНОМІКО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕКСИКИ НА УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ

25.03.2021 21:21

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Струк Тарас Васильович, студент 3 курсу, спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (освітня програма «Міжнародні комунікації»), Київський національний університет імені Тараса Шевченка


В економічній науці існує багато трактувань поняття міжнародний поділ праці (МПП), проте більшість з них зводяться до того, що МПП – це найвищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах. Міжнародний поділ праці закріплює окремі галузі господарства за певними країнами та регіонами світу, обумовлюючи тим самим їх господарську спеціалізацію і відповідну структуру експорту товарів і послуг [1, С.47]. Участь у міжнародному поділі праці дає можливість кожній країні мати доступ до освоєння природних ресурсів світу, незалежно від їх розміщення, дозволяє найбільш повно і з найменшими витратами забезпечувати ними свої потреби. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація, тому зводити поняття МПП лише до спеціалізації є неправильним з точки зору теорії міжнародних економічних відносин. 

МПП забезпечує державам певні переваги: участь у МПП дає змогу повніше користуватися перевагами спеціалізації на рівні країни, раціональніше використовувати свої ресурси, збільшувати загальний обсяг виробництва; виробництво товарів може бути ефективним лише за умов масового виробництва і, відповідно, витрат, що постійно зменшуються. Місткість же внутрішнього ринку часто є недостатньою для використання переваг великомасштабного виробництва повною мірою. Особливо це стосується невеликих країн; МПП сприяє повнішому задоволенню потреб населення країни. Інакше багато країн залишились би без товарів, до яких звикло його населення, але власних можливостей для їх виробництва немає або воно нераціональне; участь у МПП призводить до посилення конкуренції та підвищення якості вітчизняних товарів; поглиблення МПП є своєрідним фундаментом для політики мирного співіснування та успішної політичної співпраці країн [1, С. 52].

Також варто зазначити, що факторами, що формують МПП є: природно-географічні; соціально-економічні; науково-технічний прогрес – розвиток науки, рівень розвитку НДДКР, технологічна диверсифікація; політичні фактори. 

Отже, міжнародний поділ праці (МПП) можна визначити як вищий щабель розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, який веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях. 

Мексика - індустріально-аграрна країна. Основними галузями економіки є: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна та туризм [2]. Для більшої деталізації та послідовності, нами проведено аналіз відповідно до природно-географічних та соціально-економічних факторів формування МПП: 

1) Природно-географічні фактори. Мексика – це північноамериканська країна, що розташована на півдні континенту, у субтропічному кліматі. Кліматичні умови є сприятливими для ведення сільського господарства, що складає 3,5 % від структури ВВП держави (основні сільськогосподарські продукти: цукрова тростина, кукурудза, молоко, апельсини, сорго, помідори, птиця, пшениця, зелений перець чилі, яйця.) Населення країни становить 130 млн осіб (природний приріст становить ~1%) [2]. Країна, що досліджується багата на природні ресурси, має великі запаси нафти, природного газу, срібла, цинку, міді та інших цінних металів. Саме висока забезпеченість ними, протягом останнього століття забезпечувала економічне зростання Мексики. Держава є провідним світовим виробником та експортером срібла, також значну частину експорту становить нафта та нафтопродукти і природний газ. Мексика має вихід до Тихого океану, а також до Мексиканської затоки, що позитивно вплинуло на зовнішній вантажообіг, 60% якого здійснюється саме морським транспортом (головними портами є: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько і тд) [3]. 

2) соціально-економічні фактори. Робоча сила Мексика складає близько 51 млн осіб, що є 13 в рейтингу країн світу, проте негативним явищем є катастрофічна ситуація з міграцією (-1,5 на 1000 населення, при чому більшість мігрантів, що покидають Мексику працездатного віку – 85%). В останні роки ситуація дещо покращилась, оскільки відповідно до останніх досліджень на території США проживає 10,9 млн мексиканців (у 2010 році цей показник складав 11,7 млн осіб), причинами цього називають ускладнення процесу імміграції та зростання економіки. Тобто, аналізуючи наведені дані, можна зробити висновок, що близько 8,5-9 млн робочої сили Мексики емігрувало до США, що становить близько 16-18%. Варто також зазначити, що приплив грошових переказів від працюючих мігрантів становить більше 1% ВНП, а саме 3%, це означає, що відповідно до офіційної класифікації країну можна назвати експортером робочої сили. Мексиканські мігранти працюють в таких сферах як: надання послуг (29%), будівництво та технічне обслуговування (26%), виробництво та транспортування(21%), менеджмент, бізнес і наука (12%), продажі та офісна робота (11%) [4]. Промисловість у секторальній структурі ВВП Мексики займає 32%. Основні промислові товари: продукти харчування та напої, тютюн, хімікати, залізо та сталь, нафта, гірничодобувна промисловість, текстиль, одяг, автотранспорт, товари тривалого користування. Темпи промислового зростання у Мексиці становить близько (-0,7%) [3], вважається, що це пов’язано з тим що в середині 2010-их країна сильно збільшила свої виробничі потужності завдяки інвестиціям в сферу автомобілебудування. Зараз ця галузь промисловості одна з провідних в Мексиці та орієнтована переважним чином на експорт, вона складає 20% промислового виробництва країни. Щороку виробляється близько 4 млн автівок, що є 3 показником в Західній півкулі після США та Бразилії. Останніми, хто інвестував в цю галузь в Мексиці були компанії Mercedes-Benz, BMW, Audi та Nissan, інвестиції склали більше 10 млрд доларів [5].

Зовнішньоекономічні зв’язки Мексики переважно орієнтовані на США, про що свідчать дані про експорт та імпорт товарів. Експорт Мексики оцінюється у 491,5 мільярди доларів (2019 рік), зростання експорту становить 1,5% (у 2018 році було 5,8%). Головним експортним партнером Мексики є США, близько 80% мексиканського експорту припадає на цю країну. Продукції, що експортується Мексикою: промислові товари, електроніка, транспортні засоби та автозапчастини, нафта та нафтопродукти, срібло, пластмаси, фрукти, овочі, кава, бавовна; Відповідно до даних за 2019 рік левову частку експорту склали: автомобілі (27%), електроніка та обладнання (17%), техніка включаючи комп’ютери (17%), корисні копалина та нафтопродукти (6%) [5]. 

Імпорт Мексики оцінюється в 480,1 мільярди (2019 рік), і порівнюючи з 2018 роком відбулося падіння на 0,8%. Мексика імпортує в також основному з США (46,4%), а також з Китаю (17,7%) та Японії (4,3%). Основу імпорту країни становлять: металообробні верстати, металургійні вироби, сільськогосподарські машини, електрообладнання, автомобільні деталі для складання та ремонту, літаки, деталі літаків, пластмаси, природний газ та нафтопродукти [3].

Мексика входить до СОТ, до USMCA та інших економічних організацій, що позитивно впливає на економіку  країни з політичної точки зору.

Для більш детально аналізу впливу природно-ресурсного потенціалу Мексики на міжнародний поділ праці потрібно обрахувати експортну та імпортні квоти. Реальне ВВП Мексики становить 1 270 млрд $ (2 525 млрд за ПКС), тобто експортна квота становить 491,5/1270*100% = 39%, що є досить високим показником. Імпортна квота, аналогічно становить 480,1/1270*100% = 38%. Для визначення інтенсивності міжнародних економічних зв’язків, нами пораховано зовнішньоторговельну квоту, яка становить 77%, що свідчить про те, що в Мексики є досить відкрита економіка. Необхідним також є визначити показник залежності економіки від міжнародної торгівлі, який характеризує середню залежність країни від світового ринку. Відповідно до даних 2019 року, він становить 38,3%, тому можна зробити висновок, що Мексика належить до середньозалежних країн.

Отже, в результаті проведеного дослідження, нами було отримано наступні висновки: Мексика є провідною державою у світі за виробництвом та експортом срібла, займає провідні місця в галузі автомобілебудування та експорту нафти та нафтопродуктів; помітна тенденція до переходу на експорт високотехнологічних товарів, таких як автомобілі, електроніка та інша техніка та зниження впливу експорту корисних копалин та нафти у порівняння з минулими роками; незважаючи на негативні показники міграції, злочинності та наркоторгівлі, Мексиці вдається поступово зміцнювати свої економічні показники, хоча все ще існує значний розрив у розподілі багатств; Мексика є середньозалежною країною від світової торгівлі загалом, проте існує сильна залежність до зовнішньоекономічних зв’язків з США; природно-ресурсний потенціал Мексики позитивно впливає на МПП та на економіку держави в цілому і є причиною для зростання кількості інвестицій в цю країну, та розвитку в ній промисловості, що доведено на прикладі машинобудівної галузі.

Література:

1. Голікова А. П. Міжнародний поділ праці і кооперація виробництва.URL: https://core.ac.uk/download/pdf/201485679.pdf.

2. Economy of Mexico // Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Economy_of_Mexico.

3. Mexico // The world Factbook. URL: https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/mexico/#economy.

4. 10 графіків про економіку Мексики: як живеться в країні через стіну від США  // Business Views. URL : https://businessviews.com.ua/ru/economy/id/ekonomika-meksiki-1962/.

5. Workman D. Mexico’s Top 10 Exports. URL: http://www.worldstopexports.com/mexicos-top-exports/.

________________ 

Науковий керівник: Струк Наталія Петрівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота