ДО ПИТАННЯ ПРО СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ СЛІДЧИХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ПРО СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ СЛІДЧИХ

12.10.2021 22:36

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Жуков Андрій Андрійович, здобувач кафедри права ПВНЗ «Університет сучасних знань»


У сучасних умовах спеціалізація в розкритті та розслідуванні злочинів у податковій сфері займає провідне місце в організації роботи слідчих. У зв’язку із значним оновленням слідчих кадрів, спеціалізація стає важливим інструментом, що дозволяє ефективно організувати процес розслідування.

Сутність спеціалізації полягає в наступному: слідчий постійно розслідує злочини однієї чи декількох категорій. Абсолютна спеціалізація здійснюється стосовно однієї категорії кримінальних проваджень, а відносна – щодо групи однорідних за методикою розслідування злочинів.

М. І. Порубов зазначав, що спеціалізація в діяльності слідчого – це вдосконалення його професійної майстерності щодо розслідування певної категорії кримінальних справ [3, с. 132]. Однак, зауважимо, що вдосконалення професійної майстерності слідчого – це не самоціль, а наслідок спеціалізації [2, с. 131].

Спеціалізація зумовлює оптимізацію діяльності з розкриття та розслідування злочинів за найменшої витрати сил і засобів, досягнення найбільшого ефекту за рахунок високої професійної підготовки слідчого [5, с. 160].

Спеціалізація, з точки зору В. Т. Кравченка, – це оптимальний принцип організації діяльності слідчих, що проявляється в обмеженні компетенції окремих підрозділів або працівників виконанням певних трудових операцій, що ґрунтуються на спільності прийомів і методів їх виконання, однорідності виконуваних завдань, які при поглибленому пізнанні легше виконувати. Спеціалізована робота має якісні особливості – це більш кваліфікована, складна, організована праця [1, с. 93]. Проте нелогічно вести мову про поняття спеціалізації як «оптимальний принцип організації діяльності слідчого», тому що вона є не принципом, а організаційною формою діяльності з розкриття та розслідування злочинів. Крім того, оптимальність обумовлюється конкретними умовами розслідування. Тому оптимальними можуть бути будь-які форми організації розслідування.

Розглядаючи спеціалізацію з позиції системного аналізу, зазначимо, що вона має сукупність основних положень – специфічних принципів організації діяльності, які носять різноплановий характер і відображають її окремі аспекти. До них, зокрема, відносять: принцип обумовленості спеціалізації станом і характером злочинності на території; принцип урахування особистісних і професійних якостей слідчого; принцип добровільності [2, с. 133-134].

М. І. Сапожніков, справедливо зазначає, що для розкриття та розслідування злочинів необхідні велика майстерність, багаторічний досвід, глибоке знання методики розслідування, технічних, тактичних і психологічних прийомів. І саме найбільш успішно це досягається при спеціалізації [4, с. 39].

Спеціалізація слідчих дозволяє глибоко вивчати різні способи вчинення та приховання злочинів у податковій сфері, і на цій основі застосовувати найбільш ефективні прийоми в ході розслідування, набувати досвіду розкриття, розслідування та запобігання латентних злочинів. У процесі профілактики злочинності ця форма організації діяльності допомагає виявляти специфічні причини й умови, що сприяють вчиненню податкових злочинів і займатися розробленням заходів щодо їх усунення [2, с. 139].

Таким чином, однією з умов покращання розкриття, розслідування та запобігання злочинів у податковій сфері, безумовно, є вдосконалення спеціалізації слідчих.




Література:

1. Кравченко В. Г. Оптимизация деятельности следователя на основе достижений НОТ и передовой следственной практики (организационный и криминалистический аспекты) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Волгоград, 1992. 238 с.

2. Можаева И. П., Степанов В. В. Организационные основы деятельности следователя по раскрытию, расследованию и предупреждению преступлений. Москва: Юрлитинформ, 2007. 152 с.

3. Порубов Н. И. Научная организация труда следователя. Минск: Вышэйшая шк., 1970. 264 с.

4. Сапожников Н. Организация труда прокурора и следователя. Социалистическая законность. 1967. № 8. С. 37-40.

5. Степанов В. В. Специализация следователя как форма повышения эффективности их работы. Актуальные проблемы отраслевых юридических наук. Саратов: Из-во Сарат. гос. ун-та, 1982. С. 158-166.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота