ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ

18.10.2021 22:08

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Сластьоненко Оксана Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник, доцент кафедри фінансового права, Університет державної фіскальної служби України; Яковчук Альона Віталіївна, студентка 3 курсу, Навчально-науковий інститут економіки, оподаткування та митної справи, Університет державної фіскальної служби України


Одним з ключових інститутів у сфері митної справи в Україні є митні режими. Відповідно до Митного кодексу (стаття 4, пункт 25) «митні режими – це комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення» [1].

Питання інституту митних режимів висвітлено у працях багатьох науковців, таких як М. Віхляєва, Н. Губерської, С. Гусарова, Р. Калюжного, Т. Коломоєць, В. Колпакова, Б. Кормича, Р. Лемехи, М. Мельника, І. Міщенко, Д. Приймаченка, О. Чуприни та інших.

Так, на думку І. Міщенко, інститут митного режиму в системі митного права України є одним із ключових, адже кожен суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності при переміщенні товару через митний кордон зіштовхується із необхідністю декларувати свій товар, обравши найбільш сприятливий митний режим, зважаючи на мету переміщення товару через митний кордон. Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції залежить від правильності вибору митного режиму [2, с. 75].

Відповідно до Митного кодексу на території України діють 14 митних режимів [1].

Можна виокремити головні характеристики, які властиві всім митним режимам: метою встановлення митного режиму є застосування законодавства в сфері митної справи; митний режим діє щодо конкретного об’єкту – товару; задоволення потреб громадян і підприємств у переміщенні товарів через митний кордон є головним функціональним призначенням митного режиму; кожен митний режим застосовується у типовій ситуації, обумовленій метою переміщення через митний кордон; строк дії митного режиму, як правило, закінчується із досягненням мети переміщення товару через митний кордон [3,с. 90].

Митні режими мають свої принципи правового регулювання. До загальноправових можна віднести: верховенства права, законності, правової визначеності, рівності всіх перед законом, гласності тощо. До спеціальних принципів: принцип сприяння розвитку міжнародної торгівлі; захисту національних інтересів та безпеки у сфері зовнішньоекономічної діяльності; принцип диспозитивності обрання митного режиму суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності; принцип доступності адміністративних послуг, які надаються органами публічної адміністрації (реалізація принципу «єдиного вікна» в роботі органів і посадових осіб Державної митної служби України) тощо [4, с. 135].

Розглядаючи питання правового регулювання митних режимів, необхідно звернути увагу на таке поняття, як митна процедура. Відповідно до Митного кодексу (стаття 4, пункт 25) «митна процедура – зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання» [1]. Метою застосування митної процедури є вирішення питання про можливість переміщення товару через митний кордон чи розпорядження ним відповідно до обраного митного режиму. Митна процедура складається з окремих митних формальностей, набір яких залежить від обставин переміщення (митного режиму, виду товару, переміщуваного через митний кордон, засобу і способу переміщення тощо), сама ж структура митної процедури може суттєво змінюватись.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, визначеному МК України. Однак, необхідно враховувати, що при виборі митного режиму потрібно визначити час перебування товару під митним режимом, статус товару, невиконання або неповне виконання умов розміщення товару у даний митний режим, його призначення, номенклатуру, сферу застосування або використання [1]. 

Митне оформлення товару є організаційно-правовою категорією, що має досить складну внутрішню побудову. Її структурні елементи (етапи) охоплюють: подання митної декларації, її прийом, оформлення митної декларації, додаткові (факультативні) операції, завершення митного оформлення. Перший етап реалізується активними діями декларанта, інші – шляхом здійснення митними органами митних формальностей, таких як, взяття проб (зразків) товарів, проведення митної експертизи, застосування спеціальних засобів митного контролю, проведення зустрічної перевірки.

На думку науковців, дослідження правових засад митних режимів в Україні забезпечить удосконалення національного законодавства та юридичної практики в сфері митної справи загалом та в частині правового регулювання митних режимів зокрема [5, с. 43]

В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що основні правові засади регулювання митних режимів в Україні вже сформовані та визначені в Конституції України, Митному кодексі України, міжнародних нормативно-правових актах, які стосуються реалізації державної митної політики та ратифіковані Верховною радою України, в законах України та інших нормативно-правових актах, які забезпечують правове регулювання митної справи. Однак, враховуючи, що митні режими є важливим інститутом у сфері митної справи, оскільки забезпечують порядок при переміщенні товарів через митний кордон, то вважаємо за необхідне особливу увагу приділити удосконаленню правового регулюванню митних режимів в Україні. Організацію переміщення товарів через митний кордон здійснюють за допомогою митної процедури. Це є правозастосовною діяльністю митних органів та складається з окремих митних формальностей, які визначаються обставинами переміщення товару через митний кордон. Тому, з метою удосконалення правового регулюванню митних режимів в Україні необхідно привести у відповідність до міжнародних стандартів наше національне законодавство у сфері правового регулювання митних режимів шляхом аналізу постанов Верховного Суду України в сфері митної справи та враховуючи необхідність інтеграцію України до Європейського Союзу.

Література:

1. Митний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text. (дата звернення: 13.10.2021).

2. Міщенко І. Новели інституту митного режиму в контексті реформування митного законодавства. Адміністративне право і процес. 2012. № 2. С. 73–77.

3. Кормич Б.А. Митні режими як інститут митного права. Митна справа. 2013. №6(90). С. 86-92.

4. Чуприна О.В. Класифікація митних режимів у юридичній науці та законодавстві. Право та інновації. 2015 № 2(10). С. 133-139.

5. Лемеха Р. І. Правові засади митних режимів в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення. Прикарпатський юридичний вісник. Випуск 3(32). 2020. C. 41-48



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота