ОСОБЛИВОСТІ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ

25.11.2021 12:00

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Шишмарьов Дмитро Сергійович, студент ІV курсу Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу


Потерпілий - є конструктивною ознакою складу умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу відповідальність за яке встановлена у ст. 347 КК України, в її диспозиції вказано два види потерпілих - це працівник правоохоронного органу та близькі родичі працівника правоохоронного органу. Заподіяння майнової шкоди цим особам здатне змінювати правомірну службову поведінку правоохоронця, негативно впливаючи на його почуття безпеки. При характеристиці вказаного у ст.347 потерпілого «працівник правоохоронного органу» відповідно положення ЗУ «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів» де надається перелік правоохоронних органів, працівники яких підлягають державному захисту, органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби тощо. Поняття «працівник правоохоронного органу» є похідним від поняття «правоохоронний орган». «Працівник правоохоронного органу» - це особа, яка перебуває у трудових (службово-трудових) відносинах з правоохоронним органом України, іноземним або міжнародним правоохоронним органом, службові обов’язки якої передбачають безпосередню участь в реалізації правоохоронних функцій цього органу.

При визначенні кола потерпілих близькі родичі у т.ч. близькі родичі працівника правоохоронного органу як ознаки складу передбаченого у ст.347 злочину в кримінально-правовій літературі є традицією спиратися на положення КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК «Близькі родичі та члени сім’ї – це  чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа яка перебуває під опікою чи піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обовязки, в тому числі особи, які спільно проживають , але не перебувають у шлюбі». Проте незрозумілим залишається питання: хто з них відноситься до «близьких родичів» а хто – до «членів сім’ї»?  «Близькі родичі - це  батьки,  дружина  (чоловік), діти, рідні брати і сестри,  дід,  баба,  онуки, посягання на життя, здоров’я, житло і майно, яких    перешкоджає   виконанню   працівниками суду і правоохоронних  органів  покладених  на  них  законом обов’язків і здійсненню наданих прав». Так у ч. 1 ст. 68 Цивільного кодексу України близькими родичами визнано таких осіб як: батьки, діти, брати,сестри. ЦПК України у п.3 ч.1 ст.20 наводить інший перелік таких осіб – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестėра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб. Наведене дозволяє стверджувати, що поширене в кримінально-правовій літературі тлумачення змісту поняття близькі родичі стосовно ознак передбаченого ст.347 злочину недостатньо узгоджується з положеннями чинного вітчизняного законодавства.. Зважаючи на зміст суспільних відносин, що є об’єктом передбаченого ст. 347 КК злочину, «виконання службових обов’язків» як ознака потерпілого – це лише зовнішньосистемна діяльність працівника правоохоронного органу. 

Література:

1. Горбунов В.А. Зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу /В.А.Горбунов // Право і суспільство – 2011.– № 3.-С. 181

_____________________

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін першої категорії, Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота